Актуально:      Фронтовий щоденник     
Степан Бандера

День вирішальний для української Нації. З'явилася на світ людина, якій вдалося зробити для українського національного поступу більше, ніж всім наступникам, разом узятим. Провідник. Особистий героїзм, високий рівень інтелекту, власна величезна робота, пасіонарність. Вороги та заздрісники перетворили його на злочинця та фашиста (людину, яка відсиділа у німецькому концтаборі!!!), спаплюжили чесне ім'я. Але правда завжди перемагає, що ми спостерігаємо у останні роки. Навряд чи він міг уявити, що колись його День народження стане майже державним святом. Святом тих, хто беззаперечно любить Україну та вірить у її майбутнє.


Блог Алли Мегель

"Сектор Правди". Хто ми і які наші цілі

"Сектор Правди" - це волонтерська команда журналістів-документалістів, яка розпочала свою роботу в 2015 році, на фронті, як інформаційний підрозділ Добровольчого Українського Корпусу (пізніше УДА).

Вся робота, пророблена нами за цей час, зібрана на даному сайті, каналі Youtube, соціальних мережах та річних звітах: 2016, 2017, 2018

Головний проект, над яким ми працюємо - це проект зі збереження української національної пам'яті "Жива УПА". Вже знято перший та другий фільми циклу.

Але ми не лише вивчаємо історичні питання. Ми маємо кілька проектів, присвячених сучасності а ще почали розпрацьовувати концепцію нового типу ЗМІ в месенджерах.

Найціннішим ресурсом для «Сектора Правди» є час, тому ми намагаємося використовувати наявні обмежені ресурси із максимальною ефективністю. Найобмеженішим нашим ресурсом і найбільшим викликом на даний момент є фінанси.

В той час як на фронті проходять бойові дії, на інформаційному фронті точиться не менш запекла боротьба. За роки війни ми навчилися протидіяти та запобігати ворожим інформаційним атакам, але найважливіша битва ще попереду. Це битва не проти когось, а ЗА розум та серця наших співвітчизників.

Роль та місце національної ідеї у постіндустріальному цифровому суспільстві, у світі біткоїнів, блокчейну, безпілотних авто та нейронного мережива на перший погляд здається невизначеною.

Вражаючі технічні прориви вимагають відкритого суспільства. Неможливо створити передову технологію, не маючи доступу до глобальної бази знань та вже існуючих технік. Неможливо підштовхнути людство до нових горизонтів без широкої комунікації на всіх етапах процесу. Неможливо виточити нейронну сітку на токарному станку.

Ми живемо в той час, коли знання, отримані 10 років тому, вже є застарілими, а традиційно важливі вміння та навички перестають щось важити. Ми переживаємо трансформацію людського світогляду, безупинно стикаємося із новими смислами, ламаємо бар’єри або спостерігаємо, як хтось ламає те, що ще вчора здавалося непорушним.

П’ять років тому неможливо було уявити навіть теоретичну розмову про те, що безробіття – це нормальній стан суспільства. Сьогодні ж ведеться глобальна дискусія із цього питання із залученням відомих бізнесменів , журналістів, вчених.

Питається: як у такому світі можуть існувати націоналісти? Яке їх місце серед робототехніки, кіберспорту, великих даних та кріо-кулінарії? Чи, може, наше майбутнє – це ліберальна безідеологічність на базі необмеженого споживання?

У світі майбутнього, крім чисто візуальних та біологічних, між людьми ставатиме все менше розбіжностей. Стиратимуться рамки соціальних груп, професій. У цьому контексті усвідомлення своєї національної ідентичності є важливим фактором формування соціокультурних спільнот. Нація має залишитися тим чинником, який нас поєднує.

На сайті науково-ідеологічного центру ім. Донцова дуже влучно сказано про трансформацію суті економічного націоналізму. Вважаю, що цей підхід можна застосувати і до інших сфер. Націоналізм в сучасних умовах не може мати форму виключно протекціонізму, він має балансувати між протекціонізмом та експансією.

Говорячи про інформаційну сферу ми говоримо в першу чергу про експансію, про створення цифрової нації, генерацію таких масивів інформації, які не дадуть загубити нашу ДНК у віртуальному просторі. Не дадуть витіснити її з інформаційного поля або знищити зумисно.

Здається, що мова йде про високі матерії? Їх дуже просто опустити на землю. «Сектор Правди» наголошував і буде наголошувати на тому, що українцям потрібно якнайбільше ВЛАСНОГО ЯКІСНОГО контенту та потужні ЗМІ. Тільки так ми можемо формувати власний потік інформації та захищати його від ворожих дій.

Беручи до уваги існуючі тенденції, вважаю, що дуже скоро ми зіткнемося із ситуацією, коли назва політичної сили, яка формально знаходиться при владі, не матиме значення. Значення матимуть структури, здатні працювати на рівні окремих громад та організовувати їх на спільні дії.

Головна редакторка порталу "Сектор правди", режисерка проекту "Жива УПА" Марія "Яремчук"


Новини

  • "Сектор Правди" у 2018 році

    Звітувати саме 31 грудня для «Сектора Правди» річ традиційна. Зазвичай в останні дні року навантаження таке, що сісти, подумати і якось систематизувати пророблену за рік роботу можна лише у цей вранішній час, коли призначати ділові зустрічі вже пізно, а різати Олів’є ще рано. Звітність – це взагалі наш фірмовий маркер. За роки існування проекту ми навчили звітуватися багатьох, що дуже тішить.

    2018 завершиться завтра. Це четвертий рік існування «Сектора Правди». Не побоюся назвати його знаковим. Сьогодні вже можна зізнатися, що на початку року ми перебували у кризі: від команди лишилося двоє, зйомки не просувались, по всім ініціативам прилітали лише відмови. Питання полягало не лише в нестачі коштів для продовження роботи. Ми так часто останнім часом чули «у вас нічого не вийде, це все нікому не потрібно», що підсвідомо почали вірити в те, що проект, дійсно, «не відбувся».

    Взяти себе в руки допомогла успішно проведена кампанія з фінансування «Повстанського танго» на «Спільнокошті». В нас повірили і нас підтримали люди, котрим наша робота виявилася потрібною. А вже на прем’єру фільму восени зібралася повна зала глядачів, і, традиційно, ніхто не хотів розходитися після показу. Значить, наша робота, дійсно, потрібна.

    Буває так, що ти сам обираєш свій шлях, а буває, що шлях обирає тебе. І вже не має значення, наскільки він важкий чи тернистий. Цього року нам довелося повернутися до навчання і глибше опановувати кінопрофесії. Довелося обрости залізною бронею, щоб витримувати чергові відмови та хамство на кшталт «знову ви тут зі своєю УПА, набридли вже ці патріоти». Довелося по-новому розставити пріоритети в роботі і переглянути перелік задач.

    Ми перестали перейматися невдачами і сконцентрувалися на здобутках. Ми перестали боятися поразок, бо перемоги та поразки – це умовність. Натомість, має значення лише рух вперед до поставлених цілей.

    Нам не потрібен нічий дозвіл чи схвалення, щоб знімати своє кіно та вести інші проекти. Нам потрібні лише ви, наші друзі, глядачі та шанувальники, ваші очі, ваші думки.

    Дякуємо, що були з нами в році, що минає. Зустрінемося наступного року!

    Сектор Правди звіт за 2018 рік
  • Вшанування найстаршого воїна-добровольця відбулося в НМІУ

    Увічнення пам’яті про звитягу добровольців захисників української держави, що стали живим щитом зі зброєю на шляху окупанта, - одна з основних цілей «Сектора правди». Тому ми щиро долучились до церемонії занесення у Книгу рекордів України імені найстаршого в Україні добровольця - бійця 5-го Окремого Батальйону Української добровольчої армії, 77-річного Бориса Антоновича Мельника (позивний - друг Тихон).

    Борис Мельник на війну пішов після того, як його двоє синів зі зброєю в руках вийшли з Іловайського котла. З вересня 2014 р. та по теперішній час воює у складі 5-го Окремого Батальйону Української добровольчої армії, тобто вже 5-й рік на війні. Троє дітей нашого побратима теж пройшли горнило боїв з окупантами на Донбасі.

    Детальніше...
  • "Повстанське танго" - прем'єра 20 жовтня в НМІУ

    - Чому в українському суспільстві й досі не звучить щира й правдива розмова про УПА?

    - Чому, на противагу Січовим Стрільцям та УНР, подвиги вояків Української Повстанської Армії нині – поза зоною уваги реєстрових ЗМІ та офіційних науковців?

    - Як плелись інтриги навколо підпілля ОУН та УПА? Хто був автором легендованого підпілля, що кинуло чорну тінь на справді народну визвольну армію?

    - Як була викрита й знищена верхівка чекістської мережі в лавах ОУН, що більше 20 років плелась у високих кабінетах НКВС?

    - Як молода дівчина з Житомирщини Людмила Фоя стала ключовою фігурою найгучнішої розвідницької контргри?

    Документальні відповіді на ці питання – у другому фільмі циклу «Жива УПА» - «Повстанське танго».

    Прем’єра нової роботи «Сектора правди» буде представлена в Національному Музеї Історії України

    в рамках проекту «Дні УПА в Національному музеї історії України, м.Київ, вул. Володимирська, 2» 20 жовтня 2018р. о 16.00.

  • Урочиста передача нагород Василя Процюка та Василя Кука відбулася в НМІУ

    17 серпня в Національному музеї історії України відбулася церемонія урочистої передачі до музейної колекції – нагороди «Золотий хрест бойової заслуги» начальника штабу УПА-Південь Василя Процюка ("Кропиви") та «Золотого хреста бойової заслуги» Василя Кука.

    "Сектор Правди" із радістю відвідав пам'ятний захід та ділитсья із вами відео. Радимо прослухати спогади Миколи Процюка та Наталії Осьмак. Такі історії - одна із причин, чому ми працюємо над проектом "Жива УПА".

    Детальніше...
  • Бійців-добровольців нагороджено медалями

    11.08.2018 начальник штабу ГО "Об'єднання Добровольців" Ігор Ганусяк нагородив бійців-добровольців медалями "Доброволець АТО".

    "Сектор Правди" вітає побратимів.