Актуально:      Фронтовий щоденник     

Український націоналізм























Передмова до короткого ідеологічного курсу

Передмова до короткого ідеологічного курсу для ВО «ТРИЗУБ» ім. С. Бандери та «Правого сектора»

Наявне сьогодні на частині українських етнічних земель державне утворення, що носить назву Україна, ні де-юре, ні де-факто не є гарантом забезпечення прав української нації. Отже, не є українським.

Більше того, державний механізм, створений “під себе” духовно і фізично чужою до українських національних інтересів фінансово-політичною клікою, в обставинах системної політичної дезорієнтації сучасного покоління українців не сприяє його згуртуванню, а всіляко працює на поглиблення тенденції нівелювання будь-яких проявів боротьби за своє національне право, керуючись принципом “поділяй і володій”. Соборною ця держава теж не є. Процес державотворення в Україні неухильно рухається у фарватері усунення з історичної арени такого чинника як етнічно закорінене “об’єднання минулих, сучасних і майбутніх поколінь українців в Україні і поза нею сущих”. Розбудовується маріонеткова державка, де українцям відводиться роль населення, позбавленого національних ознак і прагнень, поділена територіально і настроєво на зони впливу різних закордонних центрів, котрі переслідують свої і аж ніяк не української нації інтереси. Не є, як бачимо, ця держава і самостійною. Отже за таких умов, не може виникати жодних сумнівів, що метою українського націоналістичного руху і нині має бути здобуття Української Соборної Самостійної Держави (УССД) – держави, яка б на всіх рівнях забезпечувала українській нації збереження, повноцінне існування і розвиток, була духовним осередком її згуртування. А позаяк здобуття УССД можливе виключно шляхом перемоги української національної революції – з повним усуненням антиукраїнської системи цінностей, закладених в основу нинішнього “державотворення“ і утвердження, натомість, державотворчої системи на ґрунті української національної ідеї, – то єдино правильним шляхом досягнення української мети є революційний шлях.

Також треба усвідомлювати, що революції очолюють пасіонарні особистості, а необхідного розгону надають перейняті ідеєю і підпорядковані їй маси. Заволодіти настроями українського загалу і зорієнтувати його у русло боротьби за національні права здатна лише національна ідея; очолити боротьбу – лише авторитетна загальнонаціональна структура на чолі з єдиним Проводом.

Всеукраїнська організація “Тризуб” ім. Степана Бандери, від часу свого створення і по нині, є авангардом боротьби за УССД. Так склалося, що інші партії та організації так званого націонал-демократичного табору, не цілком усвідомлюють цей стан бездержавності українців, тому ведуть боротьбу із наслідками, а не намагаються усунути причину їх виникнення. І знову висувають, як прапорне, гасло: “За демократичний лад в Україні”, а не гасло “За самостійну національну державу українського народу” (С. Бандера, “Українська національна революція, а не тільки протирежимний резистанс”).

На ідеологічній та кадровій базах «Тризубу» було створене політичне об’єднання “Правий сектор”. Попри те, що кадровим ядром партії є члени “Тризубу”, організація орденського типу не розчиняється в партійних структурах, а діє і надалі в рамках, визначених Проводом ОУН при її створенні. Для членства ж політичної партії з-за меж “Тризубу” — це унікальна можливість долучитися до “українського визвольного руху, двигуном якого є ідеологія і концепція українського революційного націоналізму”.

Ми і надалі залишаємося єдиною силою, котра пропонує українському суспільству якісно іншу систему державотворення — систему реального народовладдя і націократії.

Ідеологічно-виховний референт ВО “Тризуб” ім. С.Бандери,

Керівник ідеологічного відділу “Правого сектора”

Віктор СЕРДУЛЕЦЬ