Хвиля новин навколо блокування бази 5-го ОБ ДУК Правий сектор вщухла. Що далі?

Хвиля новин навколо блокування бази 5-го ОБ ДУК Правий сектор вщухла. Статус кво поновлено, ситуація начебто заспокоїлась. Бійці проходять плановий вишкіл, а влада робить вигляд, що нічого не відбувається. Увага суспільства прикута до нових подій та подразників. Може виникнути думка, що питання щодо так званої "легалізації Правого сектору" - не на часі для влади. Чи є воно так насправді? І чи будуть нові намагання влади вирішити це питання хірургічними (силовими) засобами?

Аналізуючи події навколо блокування бази 5-го ОБ ДУК Правий сектор та інформацію, що надходить з різних джерел, спробую спрогнозувати розвиток сюжету. Влада не полишить спроб роззброїти "Правий сектор". Але робити це буде начебто на "законних підставах". Головною вимогою буде видача незареєстрованої зброї, арешти подарованих волонтерами нерозмитнених авто. Хто в Україні переймається цим питанням? МВС? От відомство пана Авакова та підлеглі йому підрозділи Нацгвардії і мають бути долученими до "другої дії Марлезонського балєту".

Як саме це буде відбуватися – не суттєво. Це може бути блокування периметру бази з висуненням вимог, або намагання провести рейдові перевірки з метою вилучення незаконної зброї тощо. Головне, українському суспільству цю страву подадуть під соусом "поновлення правопорядку та запобігання незаконному обігу зброї". Те, що подібні дії влади призведуть до протистояння не варто й згадувати.

Що чекає на Україну в разі протиборства спецпідрозділів МЗС та батальйонів "Правого сектору"? Не маю бажання навіть подумки про це згадувати… Але водночас перебування добровольчих батальйонів поза правовим полем країни теж не є доброю ознакою. На даний момент їхня діяльність регламентована хіба що внутрішніми "правилами поведінки", які не завжди корелюють із чинним законодавством. До того ж бійці цих підрозділів позбавлені будь-якого соціального захисту та навіть статус «Учасник АТО» для них – недосяжний. Вирішувати цю проблему було потрібно, як кажуть, ще вчора. Наразі маємо те, що маємо. З одного боку – влада, що під гаслом "Закон понад усе" намагається фактично роззброїти добровольчі підрозділи, а з іншого - добре озброєні бійці, що мають чималий бойовий досвід та добрий вишкіл.

Чи є вихід з цього глухого кута? Поза всяк сумнів, що так. Але задля цього потрібне бажання обох сторін вирішувати питання політичним шляхом, а не грою м’язів.

Провідник "Правого сектору", Депутат ВРУ Дмитро Ярош зробив крок назустріч, запропонувавши прийняти Закон про добровольчі батальйони. Закон, що має жорстко регламентувати життєдіяльність цих підрозділів, права та обов’язки бійців та командирів, надання їм та їхнім родинам соціального захисту. Прийняття та втілення в життя цього Закону не вимагає ані часу, ані бюджетних грошей. Саме такий шлях, з урахуванням позиції обох сторін, мав би сприяти вирішенню цього болючого питання раз та назавжди. В сухому залишку Україна отримала би добре озброєні та вмотивовані бойові підрозділи, що "грають за правилами", встановленими Законом. Батальйони, які мають не тільки бойовий досвід, але і власну дуже ефективну систему навчання та тренування бійців.

Але пропозиції, що лунають з Печерських пагорбів - не прийнятні для добровольчих батальйонів, і ось чому: влада пропонує підрозділам "Правого сектору" увійти до складу Збройних Сил не окремим підрозділом, в якому буде збережено те, про що я писав вище, а розпорошеними купками. В такому разі будуть знищені головні надбання Добровольчого Українського Корпусу, а саме: згуртованість,відчуття єдності, дисципліна та порозуміння всередині бойових підрозділів.

Чи враховують це ті, хто робить подібні пропозиції "правосєкам"? Крім того це призведе до вихолощення патріотичного духу добровольчих формувань. На мій хлопський розум все має відбуватися з точністю до навпаки. Саме осередки ДУКу повинні стати фундаментом для розбудови сучасного українського війська. І не колись в "прекрасному дальокому", а саме зараз, коли стан війни за фактом вимагає кардинальних рішень. Термінове прийняття такого Закону – це не забаганки керівництва "Правого Сектору", а вимога часу, який надто швидко спливає.

P.S. Доки писав цю невеличку статтю надійшло прикре повідомлення з Чернігівщини: на вимогу МО України тренувальний підрозділ ДУК "Правий Сектор" має звільнити приміщення та територію, що були надані йому на славнозвісній базі «Десна». До речі, ця тренувальна база існувала лише за волонтерської допомоги української спільноти. Жодної бюджетної копійки не було витрачено на її облаштування. Це теж вважати "кроком до компромісу" з боку влади?