Актуально:      Фронтовий щоденник     

Ірина Макаровська

В "ДУК-інфо присіли на хвилинку". Ірина Макаровська - начальник Управління матеріально - технічного забезпечення та роботи з волонтерами.


Війна як наука

- Що таке тактика? - Питання Інструктора по-армійськи уривчасті і різкі.

Тиша в класі. Тоді несміливо, напівпитально:

- Це наука?

- Ні! Тактика - це не наука. Це - мистецтво. Мистецтво опановувати обставини, грамотно вистроювати дії, з метою нав'язати супротивнику свої правила гри.

Дивлюсь тихенько на реакцію учнів у камуфляжі. І почуваюсь, як і вони: розуміємо, що чогось не розуміємо, але чого ми не розуміємо – ми поки що не розуміємо. Але то не біда, адже сьогодні тільки перше заняття з тактики. Інструктор – суворий, різко ставить на місце, рвучко задає питання і терпляче очікує відповіді, трохи схиливши набік голову з їжаком сивіючого волосся і помітним рубцем від колишнього поранення.

Читати далі


Відлуння Мукачево або на кого ж працює горе – міністр?

Нещодавно міністр Аваков побував в Закарпатті з робочою поїздкою, під час якої нагородив правоохоронців, які брали участь в розстрілі бійців Правого сектору в Мукачево 11 липня 2015р. Ми не намагатимемось розслідувати (хоча варто) справу про нагородження працівників правоохоронних органів. За які ж це такі заслуги перед Батьківщиною їх нагородили? За наші кошти пан міністр вручає нагороди особам, які розстрілювали патріотів, борців за незалежність та цілісність України. А чи бува завтра не буде він от так само в лікарні Донецька нагороджувати терористів? Як відомо, вельмишановний Аваков А. Б. вручив бійцям спецпідрозділу УМВС (чи бува не" Беркуту" , який був розформований ?) відомчі нагороди. Більш того – один з спецпризначенців отримав найвищу нагороду – табельну вогнепальну зброю.

Читати далі


Зарубіжні ЗМІ як джерело інформації про війну в Україні

На базу 5-го ОБАТ ДУК ПС часто приїздять іноземні журналісти, представники авторитетних світових видань та телеканалів. Приїжджають із певним набором переконань та стереотипів, від’їздять – часто збентежені від необхідності трансформувати свою систему цінностей і в думках, як пояснити читачам/глядачам побачене.

Так, кореспондент Finincial Times Роман Олеарчук після роботи на передовій та відвідування бази ДУКу підготував для цього видання, котре беззаперечно можна назвати одним з формуючих суспільну думку на Заході, дві статті.

Читати далі


Батько комбата 1 ЗБАТ ДУК ПС про репресії та злочини "влади"

Батько комбата 1 ЗБАТ ДУК ПС Василь Стойко розповів про провокації та брудні й безчесні методи тиску злочинної закарпатської "влади" на сім'ї патріотів з Правого Сектору, про нахабну брехню державних шахраїв - Москаля та Шаранича...


Олексій Гарань

В "ДУК-інфо присіли на хвилинку" - відомий політолог Олексій Гарань.


Замітки з відпустки

Відпустки в тил – тяжке випробування для тих, хто так чи інакше дотичний до війни. Перехід із світу АКСУ і мінометів, камуфляжу і броніків до мирних буднів країни, яка замружившись старанно робить вигляд мирної – болюче неприємний. У цей приїзд до Києва вперше за рік помітила: ті ж люди, які з цікавістю і сентиментальним замилуванням розглядали шеврони на моїй формі раніше, зараз відводять чи опускають долу очі, намагаються швидше минути. Нажаль, враження не тільки мої. Друзі діляться випадками, коли їм радили не носити форму вдома, дратує, мовляв, людей, які не хочуть думати про фронт.

У ЗМІ та соцмережах все частіше можна зустріти фразу «втомились від війни». Звичайно, у перший момент вона, фраза ця, зносить дах. Хочеться схопити мовника за барки й добряче струснути:

- Та, трам-тарарам! Коли ж ви встигли? Що, так багато воювали? Чи працювали в авральному режимі? Чи відчули на собі дію ворожої армії? Уже втомились? Будемо капітулювати?

Але це все – емоції. Теж, мабуть, результат втоми й втрат. Потім приходять роздуми. Вони структурують потік інформації, вибудовуючи картини сьогодення.

Читати далі


Керівник НВР ПС Закарпаття про загрозу сепаратизму

«В ДУК-інфо присіли на хвилинку...»

Керівник НВР Правий Сектор Закарпаття Олександр Сачко розповідає про ситуацію у мультиетнічному Закарпатті та про загрозу сепаратизму, яка тут існує.


«Аве, Порошенко, ті, що йдуть за Україну, повернуться по тебе!»

«Вмирати треба, але тоді, коли жертви життя і крові дають певну перемогу». Яків Гальчевський

Останнім часом у ворогів Правого сектора, речників влади і, особливо, мєнтовських керівників набула популярності мантра про те, що всі націоналісти мають рівнесенькими колонами шикуватися за місцем проживання/дислокації і бадьоро крокувати на схід аби загинути «героїчною» смертю порошенківських мішеней. Багато хто з диванних патріотів та простих громадян починають згідно кивати: так-так, якщо ти націоналіст, то просто повинен бути на фронті. Воно ж бо так дуже зручно: не треба виправдовуватись самим чого ти не в армії, і «ми за мир», як наказує президент.

Читати далі