Актуально:      Фронтовий щоденник     

Одна мрія на всіх

реабілітаційне відділення для бійців

Редакція газети "Сектор ДІЇ" запросила журналістів-початківців на стажування. Пропонуємо вашій увазі перший матеріал молодої журналістки, волонтерки Юлії Гоч.

військовий госпіталь

Ми воїни, не ледарі, не лежні!
І наше діло праве і святе!
Бо хто за що, а ми за Незалежність!
Тому то нам і важко через це!

волонтери у військовому реабілітаційному центрі

Слова Ліни Костенко, викарбувані на стіні реабілітаційного відділення для бійців АТО Київського клінічного шпиталю ветеранів війни у Пущі Водиці.

Стенд з фотографіями, на яких жива історія визначних подій, цікавих заходів… Він сформований учасниками волонтерського руху "Ніколи не пізно, не будь байдужим", спрямованого на підтримку Воїнів та допомогу пораненим. Їх внесок у перемогу над ворогом - ліки, необхідні речі, облаштовані кімнати відпочинку та арт-терапії, бібліотека, спільні прогулянки до Києва, пікніки, рибалка, чаювання та спілкування, святкові концерти.

Читати далі


Допомога з Сумщини поїхала на фронт

Допомога з Сумщини поїхала на фронт

Представники ГО «ДІЯ» (Державницька Ініціатива Яроша) з Лебедина та керівник Сумського обласного відокремленого підрозділу відвезли гуманітарну допомогу своїм побратимам в Українську Добровольчу Армію (УДА), бійцям ЗСУ, а також постраждалим мешканцям Авдіївки.

Волонтери на чолі з представником ГО «ДІЯ» з Лебедина Олександром Коростілем зібрали для бійців Української Добровольчої Армії близько 100 кг риби, тушу свині - 140 кг, тушонку, закрутки, олію, мед та ін. Окрему подяку варто висловити керівнику лебединського хлібокомбінату, який подарував для бійців на фронт 2000 пиріжків і хліб.

Дуже зраділи наші захисники з УДА побачивши понад 5 тон дубових попиляних і поколотих дрів, які привезли волонтери. Завдяки цьому бійців надовго забезпечено теплом. Таким чином, «покатавшись на лижах», воїни зможуть відпочити, а не рубати дрова, які ще треба десь шукати. Для бійців ЗСУ волонтери - прихильники ГО «ДІЯ» з Лебедина - передали здоровенний акумулятор.

Також до волонтерської вантажівки міською владою м. Лебедин було завантажено речі для постраждалих в Авдіївці. На жаль, можливості передати їх безпосередньо в Авдіївку не вийшло. Довелось домовлятися про подальшу передачу з головою військо-цивільної адміністрації Мар’їнки. Вантаж було розвантажено у приміщені військово-цивільної адміністрації, і протягом 2-3 днів його буде доставлено на пункт збору допомоги в Авдіївці.


Волонтерський корпус Чернівців "ДІЄ"

Волонтерський корпус Чернівців "ДІЄ"

Волонтерська допомога є невід’ємною частиною буденності українців у часи буремних подій на сході. Це справа честі і совісті, знак подяки і пошани бійцям, що захищають спокій і сон мирної частини України.

Крім щоденної роботи в цьому напрямку, час від часу Чернівецька Волонтерська служба отримує певні замовлення з батальйону. Іноді це від хлопців – пірвались берці, закінчуються цигарки чи кава. Іноді це від командирів підрозділів – потрібен приціл чи нічник, запчастини. Іноді це комбат – складна ситуація з харчами, устаткуванням тощо. Цього разу до нас звернулися медики бату зі списком потреб – звичайні ліки, ін’єкційні, медичні спец.засоби. Буквально за день до того ми відправили великий вантаж з харчами, цигарками, берцями. Тим же рейсом на базу поїхало з десяток ящиків ординарних лікарських засобів, переданих Обласною Клінічною Лікарнею міста Чернівці. Тож ця частина замовлення медичної служби була перевиконана заздалегідь. На пост з проханням ін’єкційних ліків відгукнулася греко-католицька церква – отець Василь запропонував оплатили потрібне на суму до 5тис гривень. Спецзасоби для наповнення рюкзаків парамедиків були придбані на кошти з волонтерської каси -7500 грн.

Читати далі


Тушонка на фронт, або як Кропивницька ГО “Дія” допомагала захисникам України

Тушонка на фронт

Останнім часом ширяться розмови про занепад волонтерського руху, про байдужість громадян до проблем фронтовиків та інша “лабуда” котра покликана “розохолодити” бажання українців захищати рідну землю. Однак реальний життєвий досвід доводить, що все це маячня, котра немає нічого спільного з реальністю, а інспірують її за допомогою місцевих “ватніків” спецслужби ворогуючої з нами держави. Вони прекрасно розуміють, що з моменту припинення “гарячої фази” протистояння, основна боротьба перемістилась у голови ворогуючих сторін і допоки у воїнів буде бойовий дух – вони будуть непереможні.

Мотивація воювати, страждати і помирати залежить від загального усвідомлення мети протистояння. Ми – українці, розуміємо, що захищаємо рідну землю. Наш народ з повагою ставиться до своїх захисників і всіляко їх підтримує, на відміну від новоспечених “новоросів”, котрих місцеве населення Донбасу починає тихо ненавидіти. Відсутність народної підтримки сильно демотивує сепаратистів та їх російських кураторів. Особливо вражають розповіді про голодуючих “на передку” захисників “руського міра” і величезні запаси продуктів, домашньої консервації та іншої волонтерської допомоги у наших на передових позиціях. В таких умовах перемога для нас – питання часу.

Читати далі



Війна відкриває обличчя

Війна відкрила справжні обличчя, і показала ціну довіри. Тому Він і запрошує до новітньої історії України лише тих, кому можна довіряти. Українець який працює у Штатах вже десяток років повернувся на Майдан переконаним - у найважчі моменти своєї домівки маємо збиратись в один кулак, де б хто не був. Тоді і розпочався його шлях волонтера. Роман Волицький є співзасновником волонтерського руху "Україна понад усе", який працює спільно з американськими фундаціями "U.S.-Ukraine", "Brother’s Brother", "United Help Ukraine" та "Воля". За два роки їхню поміч відчули як військові збройних сил України, зокрема 1-ша медрота Національної гвардії, воїни Української добровольчої армії, так і цивільні - гуманітарна та медична допомога батальйонам, військовим госпіталям і навіть регіональним лікарням передається лише фахівцям, яким довіряють.
Нещодавно через руки Провідника Національного Руху Дмитра Яроша волонтер передав Жидачівській лікарні медичного обладнання та медикаментів на тисячі доларів. Місцеві лікарі, атовці Ігор Микитин та Богдан Бойчук - вражені - від імені своїх колег та пацієнтів дякують усій американській діяспорі.
Командир 8-мого батальйону УДА Андрій Червень подякував волонтеру за безпілотник, на який збирали кошти чи не всією країною, діаспора - завершила цю справу! Роман Волицький повернеться до Америки теж не з порожніми руками - Провідник віддав йому свій депутатський значок, для того, щоб на американських аукціонах вторгувати за нього цінну допомогу.

Волонтер Роман Волицький разом з Провідником Національного Руху "Дія" Дмитром Ярошем та однодумцями передали цінну допомогу від американської діаспори.



Добровольча Армія починає нагороджувати своїх волонтерів

Добровольча армія довела, що може існувати за будь-яких несприятливих обставин. В умовах війни ми воюємо, в умовах перемир’я – навчаємось і відбудовуємо бази. При відсутності легалізації – маємо нагороду від народу – орден «Народний герой України» і любов українців. При забороні перебувати на фронті – ми «там, де нас нема».

Є тільки один фактор, без якого нас не буде. Це – любов і відданість наших волонтерів. Вони вже давно стали нашими рідними, побратимами, друзями. І ми щасливі можливості їх нагородити. Що і розпочали.

27 січня 2016 року на плацу 5 ОБат УДА медаль «Сильному духом» отримав волонтер Фелікс Нєстєров.

Читати далі


Білоцерківська Волонтерська Група не лише допомагає фронту

Наші побратими з Білоцерківської Волонтерської Групи вирішили нагадати землякам, що у країні йде війна, незвичайним чином. Із ящиків від снарядів, привезених з передової, вони зробили лавочки. Таблички на лавочках вказують на місця фронту, де побували волонтери і звідки привезли ящики. Тепер у Парку Слави в Білій Церкві до меморіалу загиблим у роки другої світової додались експонати, що розповідають людям про нинішню війну. Влада ж міста, зокрема мер В. Савчук, не хоче думати про війну, не сприймає нагадувань про неї. Тому між волонтерами і мерією виник конфлікт. Хоч прості люди й вітають ініціативу БВГ.



Всі відео від Сектору Правди: