Лист останньої волі

На вечерю… Навіть це спантеличує. Разом із досвітом, який збурюється та волає, загороджуючи свідомості набутими зразками картин з нещодавного минулого на "нулі", та приправляючи увесь цей салат у багряних тонах усілякими забобонами.

– Нащо це мені?! Я прийшов сюди, став до найважчої чоловічої справи, не гинути, а робити роботу.

Заповіт – ні це не моє, не для мене і не про мене. Ще б не наврочити!

І тут враз зникає усе це все збурення, лягає нишком та криється лише від одного, але втім напрочуд влучного питання; влучного як керований заряд:

– "Задля кого воюєте?"

Влучність питання якраз і полягає у тому що стосується саме особистого - "заради кого?" Бо людині саме притаманні особисті мотиви. Уся решта - ідеологія, патриотизм, відповідна нагода, принаймні, якщо можна війну вважати за таку.

Чому усі звеличені мотиви виступають на другий план, хоча мають чималий вплив на мотивацію особистості якраз у виборі рішення йти до війни? Тому що мало хто із тих, хто стоїть на порозі "передку", або вже має у своєму здобутку такий досвід, – мало хто з них насправді усвідомлює наслідки для себе, як людини та особистості. Війна спотворює кожного без жодного виключення. Біль, каліцтво, руйнація психіки, відповідно - повна руйнація родинних та соціальних зв'язків. Психопатія, алкоголізм, неврастенія - лише горішній шар наслідків ПТСР (постравматичний стресовий розлад).

Так, особистий мотив – воюю за власну родину, дітей (набутих чи майбутніх) батьків, рідних, б’юся за можливість мати власне продуктивне майбуття. І звісно, на власній землі, із лютим ворогом.

У цій мотивації яскравий вираз має саме турбота про оточення. Їх спокій, здоров'я та життя. Так чому б не бути відповідальними перед ними по-чоловічому до кінця?

Саме таким інструментом виступає Лист останньої волі. Це не винахід, не забаганка мудрого командира. Це забута давня традиція кожної розумної та мудрої людини, яка окрім лікаря, нотаріуса та адвоката обов'язково мала власного виконавця останньої волі. Перед небезпечною експедицією, виходом у море, перед початком далекої подорожі та походом до війська такому виконавцю надавалися відповідні інструкції як і з чим поводитися після загибелі замовника.

У такому листі викладаються насамперед обрані мотиви обраного шляху, звернення до рідних та близьких людей, завершення боргів сумління та розпорядження щодо впорядкування особистого життя та, власне, майна.

На автора такий лист має не абиякий мобілізуючий вплив, що обов'язково відбивається на поліпшенні пильності, відповідальності та поміркованості, що загалом надає більше шансів щодо виживання та виконання поставлених задач.

Спонукає до роздумів над власним листом останньої волі? Що ж, певно настав час приєднатися до тренінгів програми Wounded Warrior Ukraine. Освоєння нескладних методик дозволяє бійцеві, а краще саме його командирові надати товаришу, побратимові, підлеглому необхідну першу допомогу при виході з шоку, стабілізувати його психологічний стан до часу відповідної кваліфікованої допомоги, або підготувати до них, щоб запобігти невиправданих втрат.

Welcome to Wounded Warrior Ukraine.