“Перемога наша – в руках Бога, але геройство наше – в наших руках”
Свято Покрови є, насамперед, святом воїнів. До Богородиці зверталися за захистом у всі часи. І сьогодні є доброю традицією помолитися до Небесної Заступниці за всіх, хто в поході, на війні, в полоні.
Вітаю з цим величним Святом всіх християн – бійців та командирів Добровольчого Українського Корпусу! Хай кожен бойовий підрозділ та запасний батальйон буде під Покровом Пресвятої Богородиці!
Наша боротьба не завершена. Кожен боєць ДУКу, незалежно чи на війні, чи в тилу має святий обов’язок здобути Перемогу.
Взявши в руки зброю, ми вибрали долю воїнів. Добровольчий Український Корпус – справжня народна армія і саме за долю українського народу ми будемо воювати до остаточної Перемоги.
Російський окупант топче нашу землю. І нема для нас “перемир’я” поки ворог живий. Не повинно бути жалю до тих, хто приніс смерть та розруху в наш дім. Нема прощення і зрадникам, що пішли проти українського народу. Наше завдання – цілковите й остаточне звільнення України від східної новітньої орди.
В той час, коли народ став до боротьби проти зовнішнього агресора, внутрішній ворог роздирає нашу країну. Солодко заколисує українців, присипляючи відвічний козацький дух, знищує патріотів, саджає по тюрмах добровольців, доводить до зубожіння українців та упивається своєю безкарністю. І тут також ми зобов’язані тримати фронт. Ми повинні мобілізувати і згуртувати українців та дати відсіч всім слабодухим «командувачам», їхнім псам, політичним повіям та економічним паразитам, що збагачуються на крові.
І так буде, бо хто стоїть за Правду, тому Господь допомагає!
Легко тим, хто має зброю в руках та віру в серці. Набагато важче нашим ув’язненим побратимам – новітнім політв’язням. Пам’ятайте, друзі: ви в неволі, але «головнокомандувач» та його холуї не вічні, а кожен ваш чин в ім’я України буде записаний золотими буквами в Історію. Ми обов’язково будемо переможцями!
Хай Покрова Божої Матері вбереже наших ув’язнених бійців 1-го запасного батальйону ДУК із Закарпаття Бурчу Володимира (“Скруджа”), Горбенко Родіона (“Радіка”), Деяка Сергія (“Цюпу”), Мунчака Романа (“Муню”) та сотні ув’язнених добровольців, яких режим запроторив за грати.
Також згадаємо в це Свято всіх Воїнів, що відійшли у вічність, склавши свої голови в боротьбі з ворогом.
Єдність в серцях, одна Ідея і спільний порив в боротьбі – запорука Української Перемоги! Слава Україні!
14.10.2015 р.
Командир Добровольчого Українського Корпусу “Правий сектор”
Андрій СТЕМПІЦЬКИЙ
