Яна Зінкевич. Офіційна заява
Усім доброї ночі. Вибачте що лиш зараз вийшла на зв'язок, раніше просто немала змоги та сил. Наразі пройшла огляд і здала додаткові аналізи. Стан важкий, але стабільний. Самопочуття насправді жахливе, але стараюсь як можу. Дякую за вашу допомогу (як молитовну так і матеріальну). Адже без людей ми ніхто.
На жаль не маю можливості читати та вивчати версії як «насправді» сталась дана ситуація.
Сталось це на трасі Донецьк-Павлоград 5 грудня у 4 годині ранку, коли ми повертались з другом «Стрелком» на базу. Причина аварії досить банальна - незадовільний стан авто та резини (не думаю що я для когось відкрию зараз новину, але наше забезпечення є повністю НЕ державним, а волонтерським. Окрім самозабезпечення, ми обслуговуємо позиції та інші батальйони ДУК (і не тільки). Витрати на це все не можна назвати великими, їх можна назвати божевільними.
Ми їмо те, що нам привезуть, ми спимо на тому, що нам привезуть, ми п’ємо та їздимо на тому, що нам привезуть.
Інколи доводиться приймати рішення, яке краще б ніколи не виникало, чи заплатити за лікування того чи іншого бійця, чи купити нову зимову резину для автомобіля (на жаль не всі машини є однотипними, адже до мого авто (старенький хюндай галопер) один скат коштує не менше 2000 гривень), прийняти рішення в дану користь я не могла собі дозволити.
Ось такий є мій вибір, а ваш вибір такий: коли ви заходите в магазин, ви не задумуєтесь над вибором чи купити якусь дурничку за 20 гривень, чи допомогти бійцю або пораненому.
Зазвичай мої пости є одноманітними (суха звітність про те що ми робимо та реквізити), на цей раз такого не буде, це, дійсно, моя думка, коли я була на межі життя та смерті, а чи варто воно далі? Чи варто робити те, на що плюються? Те, за що саджають, і ти починаєш боятися комусь це сказати … і для себе я вирішила одне: це того варто!!!
Якщо завдяки вашій підтримці я зможу викарабкатися з цього всього, я і надалі робитиму те, чим живу і у що вірю, незважаючи ні на що.
Окрему подяку хочу висловити людям, що зараз біля мене, та людині з великої букви – Валентину Рєзніченку. Окрема вдяка за велику кількість постів підтримки та квітів; та за 10000 грн зібраних Богданом Тимошенко та переданих через пані Мем, Валентину Леонідівну Олефиренко. Зараз кожна копійка іде на рахунок життя. Якщо ви бажаєте підтримати мене особисто, ви можете навідати мене у лікарні (пропустять на жаль далеко не усіх але побажання і вісточки передадуть). Написати мені на мою сторінку безпосередньо. Або ви можете зробити свій внесок і допомогти – на жаль, матеріально.
Все банально і просто, немає грошей - немає життя!
Ми потребуємо вашої допомоги та благодійного сприяння!
Наші офіційні реквізити:
Приватбанк: Зінкевич Яна Вадимівна
Гривня 5168 7556 0072 2611
Долари 5168 7572 7664 1950
Євро 4149 4978 2041 3195
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Центральний офіційний волонтер та координатор волонтерської допомоги -https://www.facebook.com/profile.php… - Татьяна Мороз. (її особистий номер - +38067 496 41 97 та номер карти Приватбанк: 5168 7423 1313 4227, Мороз Тетяна)
