Триває розбудова нового Руху Дмитра Яроша
5 лютого Провідник зустрівся з активістами у містах Красний Лиман (від сьогодні - просто Лиман!) і Краматорськ.
У Лимані зустріч була у невеликій залі. Зібралися місцеві громадські активісти, дрібні підприємці, педагоги тощо - люди патріотичних поглядів, що користуються повагою громади. Були люди з самого Лиману, а також мешканці Бахмута, Святогорська і переселенці з окупованих територій.
Зустріч була спокійною і щирою, у камерній атмосфері. Люди питали про те, що їх цікавить, Провідник зважено і чесно відповідав. Найпопулярніші питання - чому "Правий сектор" розколовся на дві структури, що треба робити для повернення Донбасу, чи продовжують "люди Яроша" воювати на фронті і на яких засадах, які політичні зміни незабаром чекають на українське суспільство, що робити з місцевими корупціонерами, на яких немає управи, тощо.
Були й питання про те, звідки рух буде фінансуватися (шукаємо ресурси, орієнтуючись передусім на малий і середній бізнес), і про те, чи вважає Дмитро Ярош нинішню владу режимом внутрішньої окупації (відповів, що однозначно вважає, бо вона складається з олігархів, які обкрадають український народ).
У Краматорську велика зала ДК "Будівельник" була вщерть повна. Дмитро Ярош почав з невеличкої промови, у якій пояснив, чому виникла потреба створити новий рух широкого формату, опозиційний, але конструктивний, зосереджений на проблемах українського війська і проблемах мирного життя, який об'єднає патріотів усіх поглядів.
Священик з Костянтинівки подарував Дмитрові Ярошу червоно-чорний прапор з умовою, що він буде майоріти над Донецьком. Провідник прийняв і поцілував прапор.
Це була трохи інша зустріч - Провідник більше жартував, люди більше сміялися, більше аплодували, а їхні питання дуже часто стосувалися особистих проблем - несправедливості, з якою особисто їм довелося зіштовхнутися. Тут і проблеми з податковою, і ненадання заслужених пільг пораненому фронтовику, що пройшов Дебальцеве, і скарги на те, що міліція несправедливо звинувачує людей у сепаратизмі і вимагає гроші. Усім цим людям по можливості буде надано допомогу, хоча Провідник декілька разів підкреслив, що не варто бачити у ньому якогось всемогутнього Месію.
Були й веселі питання - на кшталт прохання висадити "десант" у школах 23 лютого, щоб ніхто нікого не вітав з цим комуністичним святом. Один літній чоловік прочитав власного патріотичного вірша.
Один чоловік спитав, чи завжди Ярош виконує свої обіцянки, і коли той відповів: "Намагаюсь", зловив його на тому, що він досі не кинув палити, і Дмитро Анатолійович урочисто пообіцяв зробити це у піст.
Були й так звані "гострі" питання - про стосунки з Коломойським і його командою, про ставлення до Саакашвілі, про те, що робити, якщо міліція переслідує патріотів, схожих на покійного Олега Мужчиля, про ув'язнених добровольців. Провідник відповідав - про те, що добровольці не янголи, бувають різні, але тенденційність прокуратури справді вражає, що дуже багатьох ув'язнених він узяв на поруки, знайшов адвокатів...
Було питання про те, чому Ярош "відступив" від націоналістичної ідеології, запрошуючи до нового руху також лібералів. Дмитро Анатолійович відповів, що сам він був, є і помре українським націоналістом, але Майдан і війна переконали, що перемогти можна тільки разом, що можна і треба об'єднувати націоналістів і лібералів і це не протирічить тому, що казав Бандера, і тому, як було у суто націоналістичній ОУН.
Серед важливого - дві речі. По-перше, фраза Дмитра Яроша про те, що він не бачить реальної політсили, яка вже зараз могла б зробити перезавантаження системи. "Ми зараз формуємо таку силу. Бо можна закликати людей на барикади і знову привести до влади шаромижників типу "куля в лоб". І уточнив, що формування руху займе кілька місяців.
І друге. Під час обох зустрічей, відповідаючи на питання, кого Дмитро Ярош бачить альтернативою Петру Порошенку, Провідник чи не вперше публічно заявив, що піде на президентські вибори, отже, альтернативою нинішньому президенту вважає себе. Люди аплодували.
Формуються ініціативні групи. Поїздки і зустрічі тривають. Робота йде.
З місця подій Олена Білозерська
