Як молодь Кропивниччини вишкіл в Навчальному Центрі УДА проходила
Чи вірите ви в реінкарнацію (переселення душ)? Здається, знищена московською царицею Запорізька Січ знову відродилася на теренах України на базі 5-го батальйону Української Добровольчої Армії (УДА).
Саме таке відчуття не покидало юних учасників вишколу та їх наставників, котрі приїхали до Навчального центру УДА. Хіба, замість шабель, мушкетів та барвистого середньовічного одягу, тут присутня сучасна зброя та кращі зразки камуфляжу з усього світу.
Багацько чубатих українських хлопців, ніби на давній заклик “пугу-пугу”, зібралися захистити рідну землю. І головне – дух. Таких палаючих поглядів не зустрінеш ні в ЗСУ, ні в легалізованих добробатах. Тут воюють не за гроші і статуси. Тут воюють за рідну матір, тата, сетру-брата та вірного друга. Справжні реальні добровольці, котрі є жахом для окупантів.
Але щоб гарно воювати треба гарно підготуватися. Тому в УДА є свій Навчальний Центр (командир – Максим Швець, друг Покутяка). Тут проходять перепідготовку усі новобранці. А цього літа за ініціативи начальника штабу УДА Сергія Ільницького до навчального процесу було вирішено долучити юнаків і дівчат віком від 14 до 18 років для популяризації військової справи та з метою патріотичного виховання.
Кожній області було виділено час в період літніх канікул для проходження 7-ми денного курсу “Юний Доброволець”. Кропивничанам випало пройти його з 8-го по 15-те липня, що й було успішно зроблено делегацією з 17–ти осіб.
Були представники з Новоукраїнського, Новоархангельського, Маловисківського, Кіровоградського районів і міста Кропивницького. Друг Август та друг Чуб виступили в ролі наставників. Молоді бійці мали змогу пройти фізичну, тактичну, медичну, стрілецьку підготовку за стандартами NATO, живучи при цьому у першокласних казармах з усіма зручностями та 3-разовим харчуванням за системою “шведський стіл”.
“Родзинкою” вишколу стали стрільби з різних видів зброї, в тому числі раритетної: кулемета «Максим», гвинтівки Мосіна, снайперської зброї, важкого кулемета КПВТ та вже традиційних АК. Особливо цікаво було “жити” зі зброєю, тобто скрізь перебувати зі справжньою бойовою зброєю – на теоретичних заняттях, в їдальні.
Загалом – вражень та емоцій у всіх було дуже багато. І коли в урочистій обстановці в лісі біля дуба Нестора Махна всі отримали відповідні сертифікати про проходження курсу, – ніхто не хотів покидати вже сформований дружній колектив, що перетворився на підрозділ.
Наостанок хотілося б подякувати тим, хто безпосередньо сприяв поїздці, а саме: Ігорю Козубу (друг Гаррі) - керівнику загону територіальної оборони УДА, Леоніду Багну (друг Гайдамака), голові Кіровоградської обласної ради Олександру Чорноіваненку, а також небайдужим підприємцям, які допомогли організувати транспорт та безпечно довезли наших юних козаків та козачок до новоствореної Січі.
