Post-Вибори
Свідомо не займалася на своїй сторінці передвиборчою агітацією, оскільки, проходження у другий тур кандидата від націоналістів було утопією, а решта мене не цікавила. Сьогоднішній результат – річ цілком очікувана, хоч і вкрай неприємна.
Але зараз про інше. У серпні 2015 року «Сектор Правди» випустив статтю, котра називалася «Його світлість Ясновельможний Пан Гетьман Всієї України Порошенко?» (посилання нижче). Ми тоді, прослухавши промову Президента, присвячену річниці Незалежності України, звернули увагу, що влада, яка раніше зневажала націоналістів, раптом починає цитувати ідеологів. У тій самій статті ми зробили прогноз, що Президент розпочинає стратегічну гру на націоналістичному полі, вносячи при цьому розкол у правий рух, оскільки більшість сил до такого розкладу не готова.
Дуже не люблю давати вірні негативні прогнози, але вийшло саме так: Петро Порошенко покидає посаду як найбільш проукраїнський президент в історії сучасної України (афігєть, якщо чесно), а кандидат від об’єднаних!!!! націоналістів бере на виборах аж 1,8% голосів. А у другому турі виборець, для якого збереження держави важливіше за матеріальні вигоди, плюється, свариться зі знайомими, криє матом опонентів, і, відводячи очі, кидає в урну бюлетень із відміткою біля літери П.
Тоді, в 2015 році, був ще один прогноз, позитивний (із позитивними прогнозами в мене гірше). Він звучав так: якщо почати працювати прямо зараз, то президентські вибори в 2019 році заслужено і очікувано виграє кандидат-націоналіст. І такий кандидат у нас на той момент був!
А потім було альтернативне новорічне привітання – із 2016 роком. І девіз Віримо! Діємо! Переможемо! І довгі-довгі дискусії з приводу того, що інформаційна робота має бути послідовною і системною. Багато чого було і не відбулося. Зате тепер я знаю, що «Сектор Правди» надихнув штаби обох лідируючих кандидатів у президенти, а пропоновані нами стратегії були дієвими і могли б спрацювати.
Останні вибори (1 тур) показали, що кандидат-націоналіст міг гарантовано отримати 17% голосів (15% від Порошенка і 2% Кошулинського), а, враховуючи різношерстність та протестність зеленого електорату, ще мінімум відсотків 10 з того табору. А це впевнена перемога у першому турі і міцна позиція у другому.
І не треба говорити про те, що нація не готова. Нація давно готова, не готові деякі лідери націоналістів.
