Україна - світовий гарант продовольчої безпеки
Український уряд вважає посівну 2022 одним із найбільш критичних напрямів поряд із військовим протистоянням та становищем в атомній енергетиці. Чому так важливо для українців вчасно посіяти зернові, соняшник та інші культури? Чому сільське господарство України зараз під пильним поглядом світу?
Ми - пересічні громадяни - звикли вважати свою державу наскрізь корумпованою, слабкою та ні на що не здатною. Цим гнилим інформаційним продуктом нас десятиліттями годували із-за парєбріка й багато хто охоче цей продукт споживав. А фактами цікавились лише спеціалісти. Чому вони не були зацікавлені ці факти широко оприлюднювати - велике питання для майбутніх розборок. А зараз давайте просто подивимось в обличчя фактам і ще раз замислимось: а чи так вже й мало важить держава Україна на світовій арені? Візьмемо сьогодні лише сільське господарство.
ФАКТ 1. Україна входить до п’ятірки провідних світових експортерів зернових і зернобобових.
У 2021 р. Україна увійшла до складу Комітету зі всесвітньої продовольчої безпеки ООН, який підпорядковується Генеральній Асамблеї ООН. Уперше в історії Міжнародну зернову раду - міжурядову організацію, діяльність якої покликана сприяти розвитку і зміцненню міжнародної співпраці між країнами-експортерами та імпортерами зерна - очолив представник України – заступник міністра економіки України Т. Качка.
ФАКТ 2.За даними Державної служби статистики експорт зернових культур у грудні 2021 року становив 23,5% від загального обсягу експорту.
Тобто майже чверть товарів, які приносять Україні зовнішній прибуток становлять наші зернові. Зокрема, згідно з даними 2020/2021 року експортовано:
- 16,6 млн. т пшениці,
- 4,2 млн. т ячменю,
- 18,4 тис. т жита,
- 23,1 млн. т кукурудзи,
- а також 126,9 тис. т борошна.
Під час пандемії COVID-19, коли було зруйновано глобальні ланцюги постачання товарів. Україна продовжила сумлінно виконувати свої зобов'язання й сприяла продовольчій безпеці своїх партнерів на Близькому Сході, в Європі, Південно-Східній Азії та Північній Африці.
ФАКТ 3. Серед країн, які найбільше залежать від поставок українського зерна, першу п’ятірку складають:
- Пакистан (частка українських зернових - 67%)
- Ліван (половину своїх зернових країна купує в Україні)
- Лівія (41% зерна - український)
- Туніс та Ефіопія (купують в Україні 36% свого зернового запасу).
Як видно, загалом це краіни з досить низькими доходами на душу населення і очевидно високими витратами в сімейному бюджеті на продовольство.
До крупних імпортерів української пшениці належать також Єгипет, Туреччина, Бангладеш, Індонезія.
ФАКТ 4. 14% українського експорту становлять жири та олії рослинного й тваринного походження.
Основними споживачами української соняшникової олії є:
- ЄС (82% олії у країнах ЄС - з України)
- Індія (65%)
- Ірак (46%)
- Китай (40%)
- Велика Британія (39%)
ФАКТ 5. Внесок України до світового продовольчого ринку у 2021 р. був еквівалентним забезпеченню харчуванням близько 400 млн осіб.
Для порівняння: населення США - 330 млн., Німеччини - близько 84 млн.
Тепер зрозуміло, чому Україна, завдяки традиційно потужному продовольчому експорту, тривалий час позиціонується як гарант продовольчої безпеки в багатьох країнах світу.
Як на українське сільське господарство вплинув російський наступ 24 лютого?
Фото: Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України
На жаль, урожай 2022 року в Україні знаходиться під питанням, адже:
- під загрозою посівна кампанія;
- великі площі земель сільськогосподарського призначення фізично недоступні для проведення весняно-польових робіт;
- 30 млн. гектарів сільськогосподарських угідь заміновано;
- у відносно безпечних регіонах (хоча їх в Україні зараз немає апріорі) посівна ускладнюється відсутністю палива, логістичними проблемами, зокрема через проблеми у постачанні раніше замовленого та оплаченого насіння, добрив, засобів захисту рослин;
- значна частина польових робітників нині стоять у лавах Збройних Сил України.
Чи буде Україна з продовольством цього року?
Заступник міністра агрополітики та продовольства Тарас Висоцький заявив, що в Україні сформовані запаси продовольства на два роки, а на територіях, де немає бойових дій фермери готові засаджувати поля.
Отже, в нас хліб і до хліба буде, а що з рештою світу?
Європейські ЗМІ пишуть, що в деяких країнах соняшникова олія зникла з полиць магазинів. Більшість споживачів у розвинених країнах навіть не знали, що це продукт постачається до них з України.
За інформацією з Лівану, хліб подорожчав у 5 разів від початку російського вторгнення в Україну.
У деяких регіонах Африки зростають ризики політичних протестів та нестабільності, пов’язані із різким здорожчанням хліба.
В цілому ж Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що війна в Україні вже спричинила порушення каналів постачання продовольства, здорожчання продуктів та палива і необхідно вжити всіх заходів для того, щоб ситуація не переросла у масовий голод та світову продовольчу кризу.
Економічні висновки із перерахованих фактів, в цілому, зрозумілі. Чим швидше Україна переможе і чим швидше відновить інфраструктуру та мирне життя, тим меншу частину світу чекають економічні кризи/зміни політичного керівництва/революції/ протести та інші неприємні наслідки.
Проте у контексті викладеної інформації виникають кілька питань, відповіді на які ми не знайдемо в статистичних таблицях.
Чи не є можливість доступу європейців до ринку дешевого продовольства причиною гальмування нашого вступу до ЄС всі ці роки?
І як далеко готові зайти уряди європейських держав у “врегулюванні української кризи”?
Адже наше прагнення перемоги і готовність давати відсіч агресору стільки, скільки потрібно, може суттєво вплинути на рівень цін у європейських супермаркетах.
У очільників же держав-імпортерів є два шляхи вирішення своїх продовольчих проблем:
- перший: допомогти українцям закінчити війну до посівної, надавши нам все для цього необхідне;
- другий: здати нас росії і вже з нею домовлятись про поставки сільгосппродукції.
Очевидно, що лише беззаперечна підтримка України пересічними громадянами ЄС та світу в цільму, стримує окремих очільників від бажання розплатитися нашою свободою і нашими територіями за хліб з маслом, без якого чомусь, важко прожити навіть в епоху криптовалют і нанотехнологій.
Джерела:
http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2022/02/14.pdf
http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2021/zd/e_iovt/arh_iovt2021.htm
https://www.epravda.com.ua/news/2022/02/15/682382/index.amp
https://www.facebook.com/100045465781611/posts/511060643752791/?d=n
https://www.facebook.com/100001842036063/posts/7251357581602238/?d=n
https://www.facebook.com/100045465781611/posts/510495617142627/?d=n
https://twitter.com/antonioguterres/status/1505027531581259776
