Лекція майора австрійської армії С. А. Бала для офіцерів - випускників Другого Навчального табору у Форті Шерідан (Перша світова війна)

Через якийсь час кожний з вас поведе за собою певне число інших людей. У вашому розпорядженні виявляться лояльні, але непідготовлені громадяни, що потребуватимуть ваших інструкцій та керівництва. Ваше слово буде для них законом. Ваше зауваження, сказане між іншим, запам'ятається, а жест викличе наслідування. Ваша постава, поза, ходова лексика, звучання команд стануть предметом наслідування.

Коли ви потрапите в частину і вас представлять допитливій групі рядових, то вони будуть чекати від вас не що інше, як прояву якостей, що викликають їхню повагу, лояльність і підпорядкування.

Вони цілком готові і прагнуть коритися вам в усьому, поки впевнені, що ви цими якостями володієте. Якщо настане момент, коли вони переконаються, що цих якостей у вас немає, то вважайте, що настав час сказати собі "до побачення". Ваша корисність для організації вичерпалася.

З погляду суспільства увесь світ можна розділити на лідерів і послідовників. У вільних професіях є свої лідери, у світі фінансів – свої. У кожнім лідерстві важко, якщо не неможливо, відокремити від елементу чистого лідерства той егоїстичний елемент особистої вигоди чи переваги, одержуваного індивідом, без якого це лідерство позбавляється своєї цінності.

І саме тільки на військовій службі, де люди вільно жертвують життями за віру, де солдати готові страждати і вмирати за праве діло або щоб перешкодити перемозі неправого, можна домогтися такого лідерства в самій захопленій і безкорисливій формі.

Через кілька днів більшості з вас буде надано офіцерський чин. Присвоєння звання не зробить з вас лідерів, ви станете просто офіцерами. Вас поставлять на посади, на яких ви можете зробитися лідерами, якщо для цього у вас стане потрібних якостей. Але ви повинні поладити не стільки з людьми, що стоять над вами, скільки з тими, ким будете командувати.

ПРОБАЧАЙ ПІДЛЕГЛИХ, АЛЕ ТРИМАЙ СЕБЕ В СТРОГОСТІ, СТАВШИ ЛІДЕРОМ

Рядових повинні вести і ведуть у бій офіцери, що є не лідерами, а людьми, за якими йдуть рядові, спонукувані не наснагою, а дисципліною. Їх долають сумніви і тремтіння при думці про те, що їх очікує. Ці люди підкоряються наказам і не більш того. Про відданість своєму командиру, про самопожертву заради того, щоб забезпечити йому особисту безпеку, вони нічого не знають. Вони біжать уперед, куди їх несуть ноги, тому що їхній мозок і їхня підготовка кажуть їм, що вони повинні рухатися вперед. Душею в цей момент вони знаходяться десь в іншому місці.

Великих перемог не одержати холодним, пасивним солдатам. Далеко вони не підуть і зупиняться за першої нагоди. Лідерство не лише вимагає, але й одержує вольових, безсумнівно вірних і відданих солдатів, тих, котрі, як прийде час, підуть за своїм некоронованим королем, якщо треба, в пекло й назад.

Лідерство – це сукупність ряду якостей. Серед найважливіших – впевненість у собі, високий моральний дух, самовіддача, заступництво, справедливість, ініціатива, рішучість, гідність, мужність.

Впевненість у собі йде, по-перше, від точного знання, по-друге, від здатності застосовувати його, по-третє, від почуття переваги над іншими, що незмінно випливає звідси. Усе це додає офіцеру стійкості. Щоб вести, потрібно знати! Можна увести своїх солдатів в оману на якийсь час, але обманювати їх увесь час неможливо. Солдати не будуть мати впевненості у своєму офіцері, якщо він не знає своєї справи, а він повинний її знати досконало.

Офіцер повинен більше знати про паперову роботу, ніж його старшина і сотенний писар, разом узяті, він повинен більше знати про богослужіння, ніж його капелан; більше знати про кінські хвороби, ніж військовий ветеринар. Він має бути не останнім стрільцем у своїй роті.

Якщо офіцер чогось не знає і демонструє, що не знає, то реакція солдата по-людськи буде зрозумілою: "А ну його до чорта, він знає не більше мене", і він спокійно пропустить повз вуха отримані накази.

Заміни точному знанню немає!

Кожен офіцер не тільки має ґрунтовно знати обов'язки своєї посади, але і на два звання вище. Від цього буде подвійна користь. Він готує себе до виконання обов'язків, що можуть випасти на його долю в бою у будь-який момент; він придбає більш широкий погляд на перспективу, що дозволить йому оцінити необхідність віддачі наказів і більш усвідомлено брати участь у їхньому виконанні.

Офіцер не тільки повинен знати, але й має вміти виразити це граматично правильною, точною, виразною мовою. Він повинен вчитися стояти на своєму і висловлюватися без зніяковілості.

Мені говорили, що в англійських тренувальних таборах повинні уміти висловлюватися по будь-якому предмету на свій вибір протягом десяти хвилин. Це чудова практика. Тому що щоб ясно говорити, треба ясно мислити, чітко і логічно виражати цю думку в конкретних стверджувальних наказах.

Хоча впевненість у собі є результатом вашої переваги в знаннях перед вашими солдатами, високий моральний дух спирається на вашу віру, що ви морально вище інших. Набути і зберегти висоту духу можна при володінні самоконтролем, фізичною жвавістю, стійкістю і моральною силою. Ви настільки повинні тримати самого себе в руках, щоб і в бою не бути закутим і не показати страху. Тому що якщо ви з зайвим поспіхом, тремтінням руки, зміною виразу обличчя або квапливо і нечітко віддаєте накази, то в діях ваших солдатів усе це проявиться у ще більшій мірі.

У гарнізоні чи в таборі може виникнути чимало випадків, коли вас спробують вивести із себе і порушити ваш ентузіазм. Якщо в такі моменти ви "вийдете із себе", то вам не варто брати на себе командування людьми. Тому що людина у гніві говорить і робить таке, про що їй напевно доведеться потім пошкодувати.

Офіцеру не слід вибачатися перед підлеглими; не може офіцер також бути винним у діях, за які його почуття справедливості змусило б його приносити вибачення.

Ще одним елементом у знаходженні моральної переваги є володіння достатньою фізичною жвавістю і стійкістю, щоб встояти перед труднощами, у яких проявляться він і його солдати, і непохитною силою духу, що допоможе зустріти ці труднощі бадьоро і знизити масштаби їх впливу.

Полегшіть свої занепокоєння, уменшіть свої переживання – і ви помітно посприяєте встановленню у своїй частині такого високого духу, цінність якого в стресових ситуаціях буде незмірно великою.

Моральна сила є третім елементом у знаходженні високого морального духу. Щоб виявити моральну силу, потрібно вести правильний спосіб життя, треба мати достатню силу розуму, щоб розрізняти правоту і чинити правильно.

Офіцер може виступати як сила добра, так і сила зла. Будьте прикладом для своїх солдатів! Не чигайте їм проповідей – це буде більш ніж даремно. Живіть таким життям, якого хочете від них, і вас здивує, як багато солдат побажає взяти з вас приклад.

Грубий капітан, що не стежить за своїм зовнішнім виглядом, одержить роту крикливих грубих неохайних солдатів. Запам'ятайте, що я вам сказав. Ваша рота стане точною вашою копією! Якщо у вас запущена рота, то це тому, що ви запустили себе.

Самовіддача дуже важлива для лідерства. Вам увесь час доведеться віддавати і віддавати. Ви віддаєте себе фізично довгими годинами, найважчою роботою і найбільшою відповідальністю – така доля капітана. Капітан роти першим прокидається й останнім лягає спати. Він працює і тоді, коли інші сплять.

Ви будете віддавати себе розумово, зі співчуттям і з вдячністю до ваших підлеглих за всі їхні занепокоєння. В одного вмерла мати, в іншого погорів ощадний рахунок у банку. Вони можуть бажати допомоги, але важливіше всього іншого для них буде співчуття. Не робіть помилки, намагаючись підбадьорити підлеглого заявою, що у вас теж багато всяких складностей, тому що всякий раз, як ви це скажете, ви вибиваєте один з каменів у фундаменті свого будинку.

Ваші підлеглі – це ваш фундамент, а ваш будинок – лідерство – з гуркотом розсипається, якщо неміцно стоїть на фундаменті. Нарешті, ви розстанетеся зі своїми кволими фінансовими джерелами. Вам доведеться частенько витрачати свої гроші, щоб зберегти здоров'я і добробут своїх підлеглих, коли вони виявляться "на бобах". Узагалі ж гроші вам повернуть. Дуже часто вам доведеться переміщати їх із графи надходжень у графу витрат і навпаки.

Коли я говорю, що заступництво істотне для лідерства, я використовую це слово в кращому його значенні. Я говорю не про той патерналізм, що позбавляє людину ініціативи, опори на самого себе і самоповаги. Я маю на увазі заступництво, при якому виявляються увага і турбота про зручності і добробут людей, що знаходяться у вашому підпорядкуванні.

Солдати – вони як діти. Потрібно подбати про дах над їхньою головою, їжу й одяг, так-так, як тільки це буде у ваших силах. Ви повинні подбати спочатку про їхню годівлю, а вже потім про себе; щоб їхня постіль була така, яка потрібно, ще до того, як ви подумали про свою постіль. Про їхній комфорт вам належить думати більше, ніж про свій. Ви повинні стежити за станом їхнього здоров'я. Ви повинні доглядати за тим, щоб вони не виконували марної роботи, а лише ту, що необхідно.

І, виконуючи всі ці вимоги, ви вдихнете життя в те, що інакше могло перетворитися в машину, Ви вкладете душу у свою організацію й одержите єдиний відгук відразу від усіх. І це називається честю мундира.

ЖОДНА МИСЛЯЧА ЛЮДИНА НЕ СУДИТЬ ПРО ІНШОГО ПО ТОМУ, ЩО СКАЖУТЬ ПРО ЦЮ ЛЮДИНУ ЇЇ ВОРОГИ

І якщо у вашій організації дотримують честь мундира, ви один раз ранком прокинетеся і побачите, що всі столи прибрані; замість того щоб вам за усім доглядати, про все вже подбали підлеглі без яких-небудь нагадувань з вашої сторони. Ви помітите, що вбрання уже виділене, і намет, якщо такий є, прибраний; що у вашому наметі найкращі і чисті постільні приналежності; що якимсь таємничим чином тільки до вашої вечері зробили добавку – пару круто зварених яєць; що вашого коня миють і чистять більше чоловік, ніж виділено для цієї задачі; що ваші бажання виконуються раніш, ніж ви їх висловили; що кожен рядовий завжди "при своїй справі". І це значить, що ви відбулися!

Не можна ставитися до всіх людей однаково! На те, що одного приведе в зневіру, інший тільки знизає плечима. Командир роти, що за те саме порушення завжди відповідає стандартним покаранням до будь-якого порушника, або ледачий, або дурний, якщо не вивчив індивідуальних характерів своїх підлеглих. У його випадку правосуддя, звичайно ж, завжди сліпе.

Вивчіть своїх підлеглих так само ретельно, як хірург – пацієнта перед операцією. Прописуйте ліки, тільки поставивши діагноз. І пам'ятайте, що ліки прописуються заради зцілення хворого, а не для того, щоб він скривився від болю. Може виявитися, що доведеться робити глибокий надріз, але, якщо ви упевнені у своєму діагнозі, не відволікайтеся від своєї задачі помилковим співчуттям до пацієнта.

Рука об руку зі справедливістю в призначенні покарання йде справедливість у втіленні довірою. Нікому не подобається свиня в людському образі. Якщо хтось з ваших підлеглих виконав свою роботу на особливо якісному рівні, подбайте, щоб і нагорода їй відповідала. Хоч все переверніть догори дном, але добийтеся, щоб нагорода знайшла героя. Не намагайтеся відняти її і по-хамськи навісити на себе. Може, це і зійде вам з рук, але тоді ви вже напевно позбавитеся всякої поваги і вірності своїх підлеглих. Рано чи пізно офіцерська братія про це почує і відвернеться від вас як від прокаженого. У війну цілком вистачить слави на усіх. Віддайте підлеглому те, що він заслужив. Людина, що забирає все і не віддає нічого, лідером бути не може. Це паразит.

Є й інший рід справедливості – той, що не дає офіцеру зловжити перевагами свого рангу. Коли ви заслужили повагу своїх солдатів, переконайтеся, що і до них ви ставитеся з рівною повагою. Нарощуйте їхню мужність і повагу до себе. Не прагніть їх позбавити цього.

Коли офіцер перебрав зі строгістю й образив гідність підлеглих, те це вважається актом боягузтва. Він прив'язав людину до дерева мотузками дисципліни і вдарив по обличчю, цілком усвідомлюючи, що в такому положенні людина не зможе відповісти тим же.

Уважність, ввічливість і повага офіцерів до призваних на військову службу людей сумісні з дисципліною. Вони входять у поняття дисципліни. Без ініціативи і рішучості ні від кого не можна чекати лідерства.

Нерідко можна бачити під час маневрів, що при виникненні надзвичайної ситуації, деякі миттєво віддають накази, що, по їх вивченню, здаються якщо і не на 100% правильними, то дуже близькими до правильного, інші за тих же обставин виявляють крайню нервозність або віддають поспішні накази, скасовують їх і віддають інші, щоб знову скасувати, тобто демонструють стан сильного розгублення.

З приводу перших можна сказати: "Ця людина – геній, у нього не було навіть часу на обмірковування. Він діє інтуїтивно". Але не кваптеся з таким висновком! Людина, що виявилася в готовності, – це людина, що добре підготувалася. Він заздалегідь вивчив усі ситуації, що можуть виникнути; він продумав зразкові плани, як варто діяти в таких ситуаціях. Коли виникають надзвичайні обставини, він уже готовий до них. Розум його перебуває в стані належної готовності оцінити виниклу проблему й у силах швидко вирішити, які перестановки треба зробити у своєму вже сформованому плані. У нього вже повинні бути рішення про накази і суворе їх дотримання.

Усякий резонний наказ за надзвичайних обставин краще, ніж відсутність наказу. Обставини виникли. Треба реагувати. Краще щось зробити, ніж виявити коливання і взагалі не діяти. І вже. вирішивши про напрямок дій, дотримуйтеся свого рішення. Не коливаючись. Солдати зневіряються у командирі, який не знає, як бути.

Буває іноді, виникає ситуація, що ніколи й у голову нікому не могла прийти. Якщо ви підготувалися до можливих надзвичайних ситуацій, ваш розум вже знаходиться у стані готовності, і це допоможе діяти швидко і спокійно.

Нерідко доводиться діяти без наказів згори. Час не дозволяє чекати. Тут постає питання про важливість знання обов'язків вищестоящих офіцерів. Якщо ви володієте знанням всієї обстановки і можете уявити собі загальний план своїх начальників, то це, укупі з вашою натренованістю на можливих надзвичайних ситуаціях, дозволить вам узяти відповідальність на себе і невідкладно віддати необхідні накази.

Елемент особистого достоїнства важливий у військовому лідерстві. Будьте другом своїм підлеглим, але не поводьтеся з ними запанібрата. Ви повинні вселяти благоговіння, а не страх! Якщо ваші підлеглі поводяться фамільярно, то це ваша провина, а не їхня. Ваші дії заохотили їх на це. А саме головне, не опускайтеся до спроб напрошуватися на їхню дружбу. Вони стануть вами нехтувати. Якщо ви заслуговуєте їхню лояльність, повагу і відданість, у них усе це проявиться без вашого прохання. Якщо ж не заслуговуєте, то вже ніщо не допоможе їх завоювати.

Украй важко чоловіку зберегти гідність, якщо його мундир брудний чи заплямований, а на обличчі триденна неголеність. У нього просто відсутня повага до себе.

Можуть скластися обставини, коли за умовами вашої роботи доводиться забруднитися або не поголитися. Але і підлеглі виявляються в такому ж положенні. Значить є вагомі причини для такого вашого зовнішнього вигляду. Фактично буде навіть гірше, якщо ви виявитеся занадто чистим – вони подумають, що ви ухилилися від частини робіт. Але як тільки незвичайні обставини пройшли, покажіть їм приклад особистої акуратності.

І ще б я згадав про мужність. Вам знадобиться як моральна, так і інтелектуальна мужність – такий різновид моральної мужності, що дозволить вам без коливань діяти в напрямку, що підказується власним розумом якнайкращий для досягнення бажаних результатів.

Не раз ще, особливо по ходу дій, ви знайдете, що після віддання вами наказів про виконання визначеної задачі вас ще охоплять дурні передчуття і сумніви; ви побачите чи уявите, начебто побачили, інші і кращі засоби для досягнення мети. Вас охопить спокуса поміняти свої накази. Не робіть цього, поки остаточно не переконалися, що перші були зовсім невірні. Тому що, якщо ви це зробите, то вас відразу знову почнуть долати сумніви вже щодо нових наказів.

Усякий раз, коли ви змінюєте свої накази без явної причини, ви підриваєте свій авторитет і довіру до вас ваших підлеглих. Майте моральну мужність стояти на своєму і не упускати розвиток подій з виду.

Моральна мужність далі зажадає від вас прийняти на себе відповідальність за свої дії. Якщо ваші підлеглі неухильно виконали наказ, а слідування вашим вказівкам не принесли успіху, то це ваш провал, а не їхній. Коли б справа завершилася успішно, то заслуга належала б вам. Беріть на себе провину, якщо результатом була катастрофа. Не намагайтеся звалити її на підлеглого, не робіть з нього цапа відбивайла. Це було би проявом боягузтва. Більш того, вам доведеться зібратися з моральними силами, щоб вирішити долю людей під вашим командуванням. Вас ще не раз призвуть до відповіді у зв'язку з вашими рекомендаціями про підвищення чи пониженні старшин і підстаршин, що служили під вашим безпосереднім командуванням.

Постійно пам'ятайте про цілісність своєї особистості і обв'язку перед Батьківщиною. Не дозволяйте собі відхилятися від щирого відчуття справедливості під впливом почуття дружби. Якщо ваш лейтенант виявився вашим братом і ви бачите, що він не заслуговує місця, що займає, позбавте його посади. Якщо не зробите цього, то недолік у вас моральної мужності може надалі привести до втрат серед особового складу.

Якщо ж, з іншого боку, від вас вимагають рекомендації людині, яку по особистих причинах ви сильно недолюблюєте, обов'язково поставтеся до неї зі справедливістю. Пам'ятайте, що ваша мета – загальне благо, а не власне задоволення.

Обов'язковою є ваша мужність.

Хоробрість – це відсутність страху. Будь-який дурень може бути хоробрим, оскільки не розуміє небезпеки, що загрожує йому; він мало знає, щоб боятися.

Мужність, однак, – це та стійкість духу, той моральний кістяк, що з повним розумінням небезпеки, що загрожує, продовжує стояти на своєму. Хоробрість – фізична якість; мужність йде від розуму і моральності. Вас може увесь час проймати холод; ваші руки будуть трястися; ваші ноги можуть тремтіти, коліна – підгинатися – це страх. І якщо усе-таки ви йдете вперед; якщо, незважаючи на фізичні здригання, ви ведете солдатів на ворога, то ви мужня людина. Фізичні прояви страху підуть. З вами вони можуть більше не повторитися. Це "страх перед биком", що охоплює мисливця, що робить свій перший у житті постріл в оленя. Не відступайте перед ним.

Кілька років назад, навчаючи вибуховій справі, мій клас мав справу з динамітом. Інструктор розповів, як з ним поводитися: "Маю застерегти вас, добродії, що слід дотримуватися обережності в застосуванні цієї вибухівки. Нещасливий випадок з людиною відбувається лише один раз". ї я тепер застеріг би вас. Якщо ви поступилися страху, це, безсумнівно, утруднить ваші перші дії; якщо ви дасте слабину, якщо кинете солдатів в атаку, а самі відсидитеся в траншеї, у вас уже ніколи не буде шансу повести за собою цих людей. Самі судіть, що може спонукати ваших підлеглих виявити фізичну хоробрість або мужність. Не просіть солдата йти туди, куди не пішли б самі. Якщо здоровий глузд підказує, що місце занадто небезпечне, щоб вам уплутуватися, то воно так само небезпечне і для нього. Вам відомо, що його життя йому так само дороге, як і вам ваше.

Час від часу виникають обставини, коли ваші люди піддаються небезпеці, яку ви не можете розділити. Через зону, що прострілюється, треба доставити пакет: ви призиваєте добровольців. Якщо підлеглі вас знають і ви користаєтеся в них авторитетом, у вас не буде недоліку в добровольцях, тому що вважають, що ви віддаєте роботі усього себе, що краще у вас ви готові віддати Батьківщині, що ви самі понесли би пакет, якби могли. Їх надихають ваш приклад і наснага.

І нарешті, якщо ви прагнете лідерства, я б спонукав вас до вивчення людей. Влізьте в їхню шкіру і дізнайтеся, що там усередині. Деякі люди зовсім не такі, якими здаються на перший погляд. Визначте, що в них на умі.

Багато чого з того, що визначило успіх генерала Роберта Лі як лідера, можна приписати його здібностям психолога. Він був знайомий зі своїми опонентами ще з часів навчання у Вест-Пойнті; знав їхній спосіб мислення і був упевнений, що у визначених обставинах вони будуть діяти так-то і так-то. Майже у всіх епізодах він міг передбачити їхнє пересування і заблокувати їхні дії.

Ви не зможете настільки ж глибоко знати свого супротивника у цій війні. Але ви можете добре знати своїх солдатів, ви можете вивчити кожного з них, їхні сили і слабості; на кого можна покластися буквально у всьому, а на кого – ні.

Знайте своїх людей, знайте свою справу, знайте самих себе!