Дещо про президентський рейтинг Дмитра Яроша
Днями Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) оприлюднив результати дослідження рейтингів кандидатів на пост Президента України - за кого б проголосували люди, якби вибори відбулися у середині лютого цього року.
(http://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=602&page=1)
Згідно з результатами цього дослідження, 27,5% опитаних ще не визначилися із кандидатурою, а 25,1% взагалі не прийдуть голосувати.
Серед тих громадян, що вже визначилися зі своїм вибором, за діючого Президента, який має найвищий рейтинг, проголосували б лише 9%.
Якщо не враховувати дві вищезазначені категорії опитаних (які не визначилися або не прийдуть на вибори), рейтинг підтримки Петра Порошенка - 22,8%. На другому місці - Юлія Тимошенко (відповідно 6,8% та 17,1%). Далі йдуть Олег Ляшко (4,6% - 11,5%), Андрій Садовий (4,2% - 10,7%), Юрій Бойко (3,8% - 9,6%), Анатолій Гриценко (3,5% - 8,8%), Дмитро Ярош (2,6% - 6,5%).
Звичайно, ці результати не можна вважати аж надто точними - хоча б тому, що коли після оголошення виборчої кампанії почнеться агітаційний тиск на виборця, більшість тих людей, які на сьогодні не визначилися, свій вибір зроблять.
Цікавим є порівняти ці рейтинги з результатами минулорічних досліджень, проведених цією ж установою, КМІС, у березні 2015 р., з таким самим підходом до підрахунку голосів.
(http://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=511&page=1&y=2015&m=3)
Тоді за діючого президента Петра Порошенка віддали б свої голоси, відповідно, 20% і 35,2%. За Дмитра Яроша - 2,8% і 5%. Як бачимо, рейтинг найголовнішого представника чинної влади навіть не знизився - обвалився. Рейтинг же Дмитра Яроша залишається приблизно таким самим, коливаючись у межах статистичної похибки (яка, згідно з повідомленням авторів дослідження, складає 1,4% для показників близьких до 5%).
І це при тому, що на рейтинги Порошенка працювали і працюють величезні державні структури, в тому числі славнозвісний Мінстець. Що ж стосується рейтингів Дмитра Яроша - ресурсів на агітацію у нас ніколи не було, робота в цьому напрямку якщо й велася, то майже не виходила за межі Інтернету, а сам Дмитро Анатолійович рік тому був важко пораненим захисником Донбасу, а сьогодні він політик, якого вороги чи не найбільше обливають брудом. Додамо сюди ж дезорієнтацію деяких людей у зв'язку з нашим виходом із "Правого сектора" - і маємо отримати, здавалося б, катастрофічний результат. А ніякої катастрофи. Рейтинг тримається.
Що ж буде, якщо ми почнемо реально працювати над рейтингами?
