Автомат Калашникова

Автомат Калашникова ( АК ) — найпоширеніша у світі стрілецька зброя, найдоступніший автомат. Вважається, що автомат створив кресляр конструкторського бюро з 7-річною освітою сільської школи старший сержант Михайло Калашников. Може стріляти як чергами, так і окремими пострілами. Відрізняється невеликою точністю та кучністю, але невимогливістю до умов експлуатації, рівня кваліфікації стрільця, досить високою надійністю та простотою в обслуговуванні.

Вважається ідеальною зброєю для народних ополченців та партизанських загонів в країнах Третього світу. Автомати та кулемети системи Калашникова знаходяться на озброєнні у 55 країнах.

Після ухвалення в 1943 році на озброєння 7,62-мм проміжного патрона конструкції Н. М. Єлизарова і Б. В. Семіна розвернулися роботи із створення нової системи стрілецького озброєння під цей набій. Для заміни пістолет-кулеметів розроблялася нова індивідуальна автоматична зброя — автомат зі змінним магазином і перемикачем режимів вогню; магазинного карабіна — самозарядний карабін з постійним магазином; ручного кулемета гвинтівкового калібру — полегшений ручний кулемет з магазинним або стрічковим живленням. Роботи над автоматом були початі А. І. Судаєвим, що створив у 1944 році ряд оригінальних конструкцій, потім до розробок підключилися інші конструктори.

Займався розробкою зброї під проміжний патрон і конструктор Михайло Тимофійович Калашников. У 1946 році він представив на конкурс свій зразок автомата, в якому були об'єднані конструктивні особливості багатьох раніше створених моделей зброї. Цей автомат успішно витримав випробування і показав задовільні результати. М. Т. Калашников під керівництвом кваліфікованих і досвідчених інженерів-конструкторів істотно модифікував свій автомат, який у другій частині конкурсу, що проводився в 1947 році, був рекомендований до ухвалення на озброєння. У результаті прототип автомата Калашникова перевершив зразки В. А. Дегтярева, З. Р. Симонова, Н. У. Рукавішникова, К. А. Баришева та інших конструкторів. Після завершення військових випробувань автомат був прийнятий на озброєння радянської армії і отримав позначення АК («7,62-мм автомат Калашникова (АК)»). У подальшому у всій літературі він іменувався АК. Назва АК-47 набула поширення в зарубіжних країнах, проникла і у країни СНД.

Дослідна партія автоматів калібру 7,62 мм була виготовлена 1947 року на Іжевському мотозаводі. Виріб отримав назву АК-47, який в майбутньому отримав всесвітню славу. Після прийняття АК-47 на озброєння радянської армії масовий випуск автоматів був розпочатий на Іжевському машинобудівному заводі, де з 1952 року виробництво було поставлене на потік. З початку 1950-их років АК-47 став основною індивідуальною зброєю піхоти. Перші автомати мали прицільну дальність стрільби 800 м, найбільш дієвий вогонь на 400 м, вагу без штика з незарядженим магазином 3,8 кг. До середини 1960-их років АК-47 був модернізований, отримав індекс АКМ. Вага була знижена на 25%, вдвічі покращилась кучність стрільби. На базі АКМ випускались автомати з металевим складним прикладом (АКМС) для повітряно-десантних військ. Обидві модифікації могли знаряджатись прицілом нічного бачення (відповідно АКМН та АКМСН). У 1970-их роках конструкторами заводу на базі АКМ створено родину автоматів декількох модифікацій під патрон калібру 5,45 мм. Ці автомати частково комплектувались нічними прицілами. Більшість країн Варшавського договору отримали ліцензії на право виробництва АКМ. Оригінальні конструкторські рішення АК-47 та АК-74 використані в стрілецькій зброї деяких держав, наприклад ізраїльський Узі.

На базі АК та АКМ конструкторським бюро на чолі з М. Т. Калашниковим створено уніфікований комплекс з автоматів та ручних кулеметів, які забезпечують повну взаємозамінність основних вузлів цієї стрілецької зброї. Окрім виробництва АКМ в Іжевську, їхній серійних випуск налагоджений на Тульському зброярському заводі. За оцінками експертів на початок 1997 року у світі вироблено до 100 мільйонів штук автоматів конструкції Калашнікова та їхніх прямих аналогів. Лише в Іжевську після війни було виготовлено понад 20 мільйонів штук.

Авторство

Згідно з історіографією, автомат створив умілець-самоучка Михайло Калашников, що походив з багатодітної розкуркуленої селянської родини з Алтаю. На час створення перших зразків автомата в 1944 році Калашников був 25-річним сержантом радянської армії, освітою мав тільки сільську школу 7-річку та курси механіків-водіїв танку.

Досі нез'ясованим залишається доля участі у створені зброї колективу полонених німецьких інженерів-конструкторів на чолі з Гуго Шмайсером, що після війни в вигляді «трофейної робсили» були примусово вивезені в місто Іжевськ. Однак велика схожість АК-47 з «Sturmgewehr 44»1943 р.випуску незаперечна («Штурмгевер» — штурмова гвинтівка Г. Шмайсера StG 44, 1944 р).

В серпні 1945 фірма «Хенель» за наказом радянської адміністрації виготовила 50 штук StG 44, що вже був до цього на озброєнні вермахту, і передала їх червоній армії на технічну експертизу. Після цього радянська окупаційна адміністрація конфіскувала 10.785 аркушів креслень та технічної документації StG 44, а самого, Гуго Шмайсера, його родину та багатьох його співробітників з сім'ями у жовтні 1945 було вивезено так званою «Технічною Комісією» на роботу в Іжевськ. Як скромно потім зізнався Г. Шмайсер, він «допоміг росіянам кількома порадами в справі холодного штампування». Гуго Шмайсер був звільнений та повернувся до Німеччини в 1952 році та невдовзі помер.

Проте система АК зразка 1947 року суттєво відрізнялась від StG 44: компоновкою вузлів, принципом запирання, конфігурацією всіх без винятку деталей тощо. Відносна схожість полягала тільки в зовнішньому вигляді.

Цікавим фактом є те, що в наш час немає жодного патенту або авторського свідоцтва на винаходи М. Калашникова з конкретним описом змісту винаходу. В представлених документах музеїв вказано тільки, що вони видані «за винахід в галузі військової техніки». В експозиції авторських свідоцтв також нема ані рефератів, ані описів винаходів власне Калашникова, тому їх зв'язок з автоматом АК-47 нез'ясований. Це також стосується й дат видачі свідоцтв. В експозиції присутній тільки патент на автоматичну зброю «Автомат Калашникова», виданий у 1997 р. «Євразійскім Патентним вєдомством» (заявка № 970145) групі осіб, серед яких — Михайло Калашников та його син Віктор.

Моделі автомату Калашникова:
АК (АК-47) — 7,62-мм Автомат Калашникова зразка 1947 року (індекс 56А212)
АКС — 7,62-мм Автомат Калашникова зразка 1947 року, складаний
АКН — 7,62-мм Автомат Калашникова зразка 1947 року з кріпленням для прицілу нічного бачення (індекс 56А212Н)
АКСН — 7,62-мм Автомат Калашникова зразка 1947 року, складаний, з кріпленням для прицілу нічного бачення
АКМ — 7,62-мм Автомат Калашникова модернізований (індекс 6П1)
АКМС — 7,62-мм Автомат Калашникова модернізований, складаний (індекс 6П4)
АКМЛ — 7,62-мм Автомат Калашникова модернізований, з кріпленням для прицілу нічного бачення (індекс 6П1Л)
АКМН — 7,62-мм Автомат Калашникова модернізований, з кріпленням для прицілу нічного бачення (індекс 6П1Н)
АКМСЛ — 7,62-мм Автомат Калашникова модернізований, складаний, з кріпленням для прицілу нічного бачення (індекс 6П4Л)
АКМСН — 7,62-мм Автомат Калашникова модернізований, складаний, з кріпленням для прицілу нічного бачення (індекс 6П4Н)
АК-74 — 5,45-мм Автомат Калашникова зразка 1974 року (індекс 6П20)
АКС-74 — 5,45-мм Автомат Калашникова складаний зразка 1974 року (індекс 6П21)
АК-74Н — 5,45-мм Автомат Калашникова зразка 1974 року з кріпленням для НСПУ (індекс 6П20Н)
АК-74Н2 — 5,45-мм Автомат Калашникова зразка 1974 року з кріпленням для НСПУМ (індекс 6П20Н2)
АКС-74Н — 5,45-мм Автомат Калашникова складаний зразка 1974 року з кріпленням для НСПУ (індекс 6П21Н)
АКС-74Н2 — 5,45-мм Автомат Калашникова складаний зразка 1974 року з кріпленням для НСПУМ (індекс 6П21Н2)
АКС-74У — 5,45-мм Автомат Калашникова складаний зразка 1974 року, укорочений (індекс 6П26)
АКС-74УН — 5,45-мм Автомат Калашникова складаний зразка 1974 року укорочений, з кріпленням для НСПУ (індекс 6П26Н)
АКС-74УН2 — 5,45-мм Автомат Калашникова складаний зразка 1974 року, укорочений, з кріпленням для НСПУМ (індекс 6П26Н2)
АКС-74УН3 — 5,45-мм Автомат Калашникова складаний зразка 1974 року, укорочений, з кріпленням для НСПУ-3 (індекс 6П26Н3)
АКС-74УБ — 5,45-мм Автомат Калашникова складаний зразка 1974 року, укорочений, безшумний (індекс 6П27)
АК-74М — 5,45-мм Автомат Калашникова зразка 1974 року модернізований
АК-101 — 5,56-мм
АК-102 — 5,56-мм, укорочений
АК-103 — 7,62-мм
АК-104 — 7,62-мм, укорочений
АК-105 — 5,45-мм, укорочений
АК-107 — 5,45-мм, із збалансованою автоматикою
АК-108 — 5,56-мм, із збалансованою автоматикою