Дерева в пам’ять і честь полеглих побратимів
16 квітня у с. Лаврів на Львівщині відбулася велелюдна акція «Посади Отчий Ліс».
Акція проводиться з 2007 року на території історичної духовної пам’ятки – Лаврівського монастиря Чину Святого Василія Великого – українського католицького монашого ордену східного обряду з ініціативи Старосамбірської районної ради та голови районної організації Народного Руху України покійного Володимира Горбового.
За історичними даними церква і монастир побудовані в ХІІІ ст. на кошти Лева Даниловича, чиїм іменем названо найбільше нині місто Західної України Львів.
25 червня 2011 року до Лаврівського монастиря майже через 500 років були повернуті мощі св. Онуфрія, покровителя породіль. Чимало прихильників культу святого Онуфрія, згідно із заповітами, були поховані в Лаврівському монастирі, а не у своїх кафедральних храмах. Першим із них був князь Лев Данилович. Багато таких поховань збереглося з 2-ї половині XVII ст., часу найбільшого розквіту монастиря. Саме в цей період у його стінах поховали молдавських господарів (князів) Степана Петричайка (1675) та Костянтина Басараба (1681), а також єрусалимського патріарха Макарія Лігаріда (1681), київських митрополитів: православного Антонія, унійного Юрія Винницького; Перемиських греко-католицьких єпископів Інокентія Винницький, Єроніма Устрицького; багато шляхтичів. Некрополь Лаврова вражає і засвідчує феномен міжконфесійного єднання навколо мощей святого Онуфрія. З метою дослідження історії, архітектури, живопису та архіву Лаврів відвідували відомі діячі України: І.Нечуй-Левицький, Я.Головацький, І.Франко, М.Грушевський, І.Крип'якевич, О.Барвінський, В.Щурат, О. Духнович, А. Шептицький.
Мета акції «Посади Отчий Ліс» – привернути увагу до духовної святині та водночас зібрати на рідних теренах якомога більше вихідців із Старосамбірщини, які живуть і працюють поза її межами та відомих знаменитостей з усієї України, які діяли й творили на цьому терені. Краяни тут мають нагоду не тільки зустрітися з давніми друзями, знайомими, обмінятися думками про минуле й сьогодення, а й посадити своє пам’ятне дерево. Щорічно, свято збирає понад тисячу вихідців з Старосамбірщини та почесних гостей, а лісова стежка Великих українців поповнюється деревцями з батьківщини Слави Стецько (с. Романівка, Тернопільська обл.), Йосифа Сліпого (с. Заздрість, Тернопільська обл.), Леся Курбаса (м. Самбір, Львівська обл.) та ін. На лісовій стежці визначальних Перемог посаджено деревце в пам’ять Хотинської битви 1621 року. Гору, яка займає близько двох гектарів, засаджують саджанцями, а їх уже понад три тисячі, які приживаються напрочуд добре. При цьому кожна сільська рада має свій рядочок і щороку його досаджує. Тут також закладені іменні лісові стежки, зокрема, Героїв України та стежки Перемог України.
Цього року лісова стежка поповнилася ще одним символічним деревцем. Це дубок, освячений у монастирі, що ріс на святині козацької слави, колисці Запорізької січі – острові Хортиця. Його, з ініціативи місцевих націоналістів, від імені Командира Української Добровольчої Армії, керівника Національного руху ДІЯ, депутата ВРУ, Провідника ВО «Тризуб» ім. С.Бандери полковника Дмитра Яроша-«Яструба» (який перебуває у фронтовій зоні) привезли з Наддніпрянщини і посадили на Старосамбірщині, де він неодноразово перебував, будучи Командиром ВО «Тризуб» ім. С.Бандери. Рости саджанець буде в честь і пам’ять побратимів – бійців-добровольців батальйонів ДУК ПС (тепер УДА), які воювали під його провідництвом і героїчно загинули в 2014-15 роках у боях проти московських загарбників. Дерево посадили: ідеологічний референт Національного Руху ДІЯ друг «Вітер», командир львівського обласного загону територіальної самооборони Української Добровольчої Армії друг «Сєдой», один із засновників ВО «Тризуб» на Старосамбірщині друг «Калина», ветеран цієї організації друг «Сян» та бійці восьмого батальйону УДА який нині, під керівництвом вихідця із Львівщини комбата Андрія Гергета-«Червня», воює в зоні «М».
Одночасно ними посаджено ще одного дубка привезеного з Тернопільщини, села Великі Гаї, батьківщини Блаженного преподобномученика Якима Сеньківського, беатифікованого папою Іваном Павлом II 27 червня 2001 року, монаха Чину Святого Василія Великого, якого НКВДисти замордували в дрогобицькій тюрмі у 1941 році. В цьому селі у 1996-97 роках також проживала сім’я Дмитра Яроша, звідки він керував Організацією. Посаджено його як пам’ять про тих бандерівців-тризубівців, які неодноразово перебували, як у Великих Гаях так і на Старосамбірщині і яких немає уже з нами: першого Командира і Провідника полковника Василя Іванишина, підполковника Богдана Климчука-«Залізного», підполковника Степана Бичека-«Вовка», підполковника Зіновія Багрія-«Крука», сотника Володимира Лящика-«Крука», хорунжого Андрія Козюбчика-«Ореста», сотника Андрія Сути-«Граніта», сотника Петра Бобика, Євгена Гнатика та інших.
Саме з території Старосамбірщини бере свої витоки Дністер, чорноморський брат Дніпра – ріка соборності, яка своїми водами омиває Бойківщину, Галичину, Буковину, Поділля та козацькі степи південної України. Переконані, що «Отчий ліс» який, вже у звільненій від усіх ворогів національній соборній українській державі, розростеться біля Лаврівського монастиря, буде осередком духовного відновлення нашої єдності та соборності для майбутніх поколінь, згадкою про нинішні тривожні часи, коли українська нація одночасно воює на два фронти: проти зовнішнього ворога – недобитого московського імперського звіра та внутрішнього – олігархічного режиму внутрішньої окупації.
Іван Сута,
ідеологічний референт Національного Руху ДІЯ.
Лаврів-Тернопіль.
16.04.2016 р.
