Вишкіл з тактичної медицини

ВИШКІЛ

Тактична медицина – це заходи з надання медичної допомоги військовослужбовцям на полі бою. Грамотне медичне забезпечення в умовах бойових дій може запобігти численним втратам серед військовослужбовців і цивільних осіб. Гасло тактичної медицини – правильні дії в правильний час!

17 липня 2016 побратими з Краматорського штабу Яроша НР "ДІЯ" та бійці 8-ого окремого батальйону УДА «Аратта», які знаходяться на ротації, вивчали основні принципи і етапи надання допомоги пораненим у бойових умовах.

Перший етап. Надання допомоги в "червоній зоні".

При наданні допомоги в «червоній зоні» рятувальник знаходиться під вогнем супротивника, що значно обмежує допомогу, яку він може надати. Допомога переважно складається з використання джгута для зупинки небезпечної для життя кровотечі з ран в області кінцівок і якнайшвидшого переміщення потерпілих у безпечне місце.

В умовах бою бути бійцем-рятувальником – це вторинна місія. Основна функція - ведення вогню у відповідь і відсіч ворогам. Можна надавати допомогу пораненим солдатам, тільки якщо це не заважатиме виконанню первинної місії.

Цілі під час надання допомоги пораненим в зоні обстрілу:

1)Виконати бойове завдання;

2)Запобігти більшій кількості жертв (дбати про безпеку власну та інших бійців);

3)Зберегти життя пораненого.

Такий підхід базується на наступних важливих принципах:

- Лише необхідне втручання у кожний конкретний період процесу надання допомоги;

- Необхідне медичне втручання, застосоване у неправильний період під час бойових дій, може привести до додаткових жертв.

Після завершення етапу надання медичної допомоги в умовах обстрілу надається медична допомога в «зоні укриття» - у військово-польових умовах.

Другий етап. Надання медичної допомоги у військово-польових умовах в жовтій зоні.

Починати ІІ етап надання медичної допомоги у військово-польових умовах слід після того, як рятувальник і поранений більше не знаходяться під прямим вогнем противника. На цьому етапі є більше часу для надання допомоги. Однак бойова обстановка може змінитися, і це потрібно враховувати. При наданні медичної допомоги у військово-польових умовах медичне обладнання та матеріали часто обмежені тими, які були принесені на поле бою бійцем-рятувальником або окремими солдатами.

Процес і процедури при наданні медичної допомоги у військово-польових умовах після завершення етапу надання медичної допомоги в умовах обстрілу:

Оцінити стан пораненого застосовуючи правило C-A-B-C:

Критична кровотеча – Дихальні шляхи – Дихання – Циркуляція.

Надати пораненому необхідну допомогу.

Оглянути пораненого на наявність небезпечних для життя кровотеч.

Здійснити необхідні заходи для відновлення прохідності дихальних шляхів, включаючи введення носоглоткового повітроводу в разі потреби.

Обробити будь-які відкриті ушкодження грудної клітини.

В разі напруженого пневмотораксу провести декомпресію.

Перевірити стан кровоспинного джгута, якщо він застосовувався.

Якщо на етапі надання медичної допомоги в умовах обстрілу ви накладали пораненому джгут для зупинки кровотечі з ран кінцівок, - перевірити кровотечу.

Оглянути пораненого на наявність незначних кровотеч.

Оглянути пораненого на предмет наявності будь-яких необроблених ран на кінцівках, вони (рани) можуть бути небезпечні для життя, обробити їх.

Продовжувати обробляти інші травми (накладання шин на переломи, перев’язка інших ран, опіків і т.д.).

Ввести знеболюючі та антибіотики з польової аптечки IFAK. Використовувати IFAK пораненого. Не використовувати свою польову аптечку, оскільки вона може знадобитися вам самим.

Вжити необхідних заходів для запобігання розвитку шокового стану, або надати допомогу при шоку, що вже розвинувся.

Передати інформацію про медико-санітарну обстановку командиру підрозділу.

При необхідності викликати військового парамедика (санітарного інструктора) з додатковими засобами. Повідомити командира підрозділу, якщо поранений не зможе продовжити виконання бойового завдання.

Слідкувати за пораненим.

Слідкувати за рівнем свідомості кожні 15 хвилин і диханням пораненого. Якщо він у свідомості, розмовляти з ним при можливості – підбадьорити, заспокоїти.

В разі необхідності підготувати пораненого до евакуації.

Записати дані клінічного огляду, відомості про виконані лікувальні заходи.

Третій етап. Надання допомоги під час тактичної евакуації.

При здійсненні евакуації допомога надається до надходження постраждалого в пункт збору або до медичної установи.

Розрізняють немедичну та медичну евакуацію.

Немедична евакуація потерпілого належить до переміщення з використанням немедичного транспортного засобу або літального апарату. Під час такої евакуації рятувальник може перебувати з потерпілим для надання йому допомоги під час транспортування.

2) Медична евакуація - це евакуація потерпілих з використанням спеціалізованого санітарного автомобіля або санітарного літака. На медичних транспортних засобах для евакуації (наземних і повітряних) присутній медичний персонал для надання потрібної допомоги.

В обох випадках допомога надається по протоколу C-A-B-C:

Критична кровотеча – Дихальні шляхи, Дихання – Циркуляція, -

в послідовності та за правилами описаними для другого етапу.

Поранених слід оперативно переміщати на наступний рівень надання допомоги, інакше наявні цінні ресурси витрачатимуться на підтримання пацієнтів, що перешкоджатиме іншим постраждалим отримати допомогу.

Це корисно знати.

Об'єм домедичної допомоги в секторі обстрілу: переведення з положення на спині в положення на боці, тимчасова зупинка кровотечі.

В секторі укриття: первинний огляд пораненого (визначення ознак життя, швидке обстеження),СЛР, накладання пов'язок, фіксація переломів, підготовка до транспортування пораненого в безпечну зону.

Факти.

За даними ООН з початку війни на Донбасі загинуло майже 3500 осіб. Вбито 1567 військових, поранено 4087,з яких 2587 цивільних осіб, включаючи 29 дітей.