Актуально:      Фронтовий щоденник     
Блог Алли Мегель

"Сектор Правди". Хто ми і які наші цілі

Головний редактор порталу "Сектор правди" Марія "Терція" (виступ, який не відбувся)

Після виходу зі складу ДУКу в грудні 2015 року медіа-команда "Сектор Правди", колишній ДУК-інфо продовжила своє функціонування.

За вказаний час нам вдалося зберегти створені інформаційні ресурси та збільшити їх кількість. Незважаючи на обмежені засоби, ми безперервно та систематично забезпечуємо висвітлення діяльності Національного Руху «ДІЯ» та реалізацію інших проектів. Не буду спинятися на деталях, всі вони є у нашій річній звітності.

Першим правилом нашої роботи є СИСТЕМНІСТЬ. І я б хотіла наголосити на важливості системності, оскільки вона породжує масштабованість, а, значить, зменшує витрати.

Другим правилом нашої роботи є ТЕХНОЛОГІЧНІСТЬ. Оскільки доступ до традиційних ЗМІ, які належать олігархам, в нас, очевидно, обмежений, то основна сфера, де ми працюємо – Інтернет. Ми не стоїмо на місці, а уважно вивчаємо та по можливості застосовуємо всі доступні програмні та технічні засоби. Так, наприклад, всі бажаючі можуть читати нас у мессенджері Телеграм.

Третім правилом нашої роботи є ПРОАКТИВНІСТЬ. Ми не лише висвітлюємо події, а і ведемо власні проекти, створюємо контент. Дуже приємно бачити, що наш досвід успішно запозичують для своєї роботи інші групи. «Сектор Правди» пишається тим, що задає стандарти роботи. Планку ж вимог до себе ми тримаємо дуже високо. Так, буквально, кілька днів тому було завершено зйомки півгодинного документального фільму із циклу «Жива УПА».


Найціннішим ресурсом для «Сектора Правди» є ЧАС, тому ми намагаємося використовувати наявні обмежені ресурси із максимальною ефективністю. Найобмеженішим нашим ресурсом і найбільшим викликом на даний момент є ФІНАНСИ.

Ми вважаємо себе добровольцями інформаційного фронту, і поки Українська Добровольча Армія, яку ми беззаперечно підтримуємо, веде бойові дії на фронті, ми працюємо в тилу. Щомісяця на передову відправляється черговий номер фронтової газети "Сектор Дії"

В той час як на фронті проходять бойові дії, на інформаційному фронті точиться не менш запекла боротьба. За роки війни ми навчилися протидіяти та запобігати ворожим інформаційним атакам, але найважливіша битва ще попереду. Це битва не проти когось, а ЗА розум та серця наших співвітчизників.

Роль та місце національної ідеї у постіндустріальному цифровому суспільстві, у світі біткоїнів, блокчейну, безпілотних авто та нейронного мережива на перший погляд здається невизначеною.

Вражаючі технічні прориви вимагають відкритого суспільства. Неможливо створити передову технологію, не маючи доступу до глобальної бази знань та вже існуючих технік. Неможливо підштовхнути людство до нових горизонтів без широкої комунікації на всіх етапах процесу. Неможливо виточити нейронну сітку на токарному станку.

Ми живемо в той час, коли знання, отримані 10 років тому, вже є застарілими, а традиційно важливі вміння та навички перестають щось важити. Ми переживаємо трансформацію людського світогляду, безупинно стикаємося із новими смислами, ламаємо бар’єри або спостерігаємо, як хтось ламає те, що ще вчора здавалося непорушним.

П’ять років тому неможливо було уявити навіть теоретичну розмову про те, що безробіття – це нормальній стан суспільства. Сьогодні ж ведеться глобальна дискусія із цього питання із залученням відомих бізнесменів , журналістів, вчених.

Питається: як у такому світі можуть існувати націоналістичні структури? Яке їх місце серед робототехніки, кіберспорту, великих даних та кріо-кулінарії? Чи, може, наше майбутнє – це ліберальна безідеологічність на базі необмеженого споживання?

У світі майбутнього, крім чисто візуальних та біологічних, між людьми ставатиме все менше розбіжностей. Стиратимуться рамки соціальних груп, професій. У цьому контексті усвідомлення своєї національної ідентичності є важливим фактором формування соціокультурних спільнот. Нація має залишитися тим чинником, який нас поєднує.

На сайті науково-ідеологічного центру ім. Донцова дуже влучно сказано про трансформацію суті економічного націоналізму. Вважаю, що цей підхід можна застосувати і до інших сфер. Націоналізм в сучасних умовах не може мати форму виключно протекціонізму, він має балансувати між протекціонізмом та ЕКСПАНСІЄЮ.

Говорячи про інформаційну сферу ми говоримо в першу чергу про експансію, про створення цифрової нації, генерацію таких масивів інформації, які не дадуть загубити нашу ДНК у віртуальному просторі. Не дадуть витіснити її з інформаційного поля або знищити зумисно.

Здається, що мова йде про високі матерії? Їх дуже просто опустити на землю. «Сектор Правди» наголошував і буде наголошувати на тому, що українцям потрібно якнайбільше ВЛАСНОГО ЯКІСНОГО контенту та потужні ЗМІ. Тільки так ми можемо формувати власний потік інформації та захищати його від ворожих дій.

Беручи до уваги існуючі тенденції, вважаю, що дуже скоро ми зіткнемося із ситуацією, коли назва політичної сили, яка формально знаходиться при владі, не матиме значення. Значення матимуть структури, здатні працювати на рівні окремих громад та організовувати їх на спільні дії.


Новини

  • Про проект "Жива УПА" розповідають його автори

    Режисер та сценарист "Сектора Правди", Марія Яремчук, розповідає про проект "Жива УПА". Збираємо історії живих ветеранів УПА та знімаємо на їх основі документальні фільми.

  • Захсенхаузен - місце ув'язнення Степана Бандери. Фото

    У далекому 2008, будучи по справах у Берліні, я відмовилася від шопінгу з колегами задля поїздки ... до концтабору. У передмісті Берліну розташований концентраційний табір Захсенхаузен, важливий для українців, предусім, через те, що у ньому із 1942 до 1944 утримували Провідника Степана Бандеру.

    Це були мої перші відвідини колишнього концтабору, потім був ще Освенцим, у планах інші. Але, незважаючи на те, що пройшов час, моторошні відчуття від згадки про ту поїздку не відпускають. Концентраційний табір, навіть, якщо там зараз всього-навсього музей, це місце, яке забирає частину душі, адже кожен сантиметр там розповідає про людські страждання.

    Ми сьогодні згадуємо Провідника, цитуємо його праці. Я ж хочу, просто, показати кілька зроблених на старий мобільник фото із концтабору, де він перебував.

    Детальніше...
  • "Сектор Правди" - 2017. Звіт

    Традицію щорічного звітування у націоналістичному колі ми започаткували першими, ще у далекому 2015. Із того часу останні дні грудня - це не лише приємні дні підготовки до свят, а і думки про те, що сказати нашим підписникам, прихильникам, волонтерам. Чи змогли ми протягом року виправдати їх сподівання? Чи не вдарили обличчям? Чи дотрималися власних надзвичайно високих стандартів якості та вимог (в першу чергу до себе)?

    В 2017 році перехід від кількості до якості для "Сектора Правди" став основною метою. Коли кількість членів команди із незалежних від нас причин зменшується із 10 до 2, а фінансування майже до 0, ти сам - це єдина людина, котрій можна пред'являти якість вимоги. Ще, звичайно, можна скаржитися на життя )) але це вже не про "СП". У важкий для ресурсу час змін та реорганізації ми поставили надзвичайно високу планку вимог до себе ... і витягнули. Перша серія документального циклу "Жива УПА: Орест" влітку побачила світ. Ми раді, що глядачі, переглядаючи фільм, порівнюють його із роботами телеканалу History та іншими масштабними телепроектами. Нам, дійсно, приємно усвідомлювати, що мікробюджетне кіно )) може зачіпати не менше, ніж блокбастер. Приємно, що після кожного показу фільму обов'язково підходять люди, котрі діляться історіями власних родичів, знайомих. Так ми зібрали вже 13 багатогодинних інтерв'ю ветеранів УПА. Це унікальна добірка. І це все - завдяки небайдужим людям, а передусім - Любові Загоровській, журналістці із Франківщини, яка запалилася нашим проектом.

    Приємно, коли випущену нами газету "Сектор Дії" із нетерпінням чекають бійці на фронті. Приємно, коли виписані нами схеми інформаційної роботи беруть на озброєння інші структури. Приємно, що 3 роки невтомних зусиль, зміна професії, кола спілкування і способу життя мають реальний вплив на суспільство. Ще раз щиро дякуємо усім, без кого наша робота не відбулась би. Бажаємо всього найкращого у прийдешньому році.

    Любові! Єдності! Перемоги!

    Щиро ваш "Сектор Правди". Алла Мегель та Марія Яремчук

  • "Присіли на хвилинку" - вчений і бізнесмен Володимир Ситай

    Кандидат технічних наук В.О. Ситай на конкретних прикладах розповідає про громадську роботу ГО "СПАС АТ" на Дніпропетровщині.

    Ч.1

    Аналітика і суспільство. Як обкрадається Україна і що з цим робити.

    Ч.2

    Детальніше...
  • «Сектор Правди» став учасником «Кінохвилі»

    Цього року 17-19 грудня «Сектор Правди» запросили до Тернополя взяти участь у другому щорічному кінофестивалі «Кінохвиля». Із задоволенням я відвідала заходи форуму, яких було чимало. Це і безперервні кінопокази українських стрічок, майстер-класи та інформаційні панелі, презентації книжок, кастинги. Хотілося бути присутньою у кількох місцях одночасно, настільки насиченою і цікавою була програма. Цьогорічна Кінохвиля отримала другу назву «Кінопрорив», яку повністю виправдала, і традиційно відбувалася під патронатом тернопільської кінокомісії.

    Справжнім проривом стало те, що всі учасники заходу отримали широкі можливості для спілкування: автори стрічок із глядачами, представниками Держкіно та кінокомісій, колегами. Відповідно, протягом усіх трьох днів атмосфера була надзвичайно позитивна, надихаюча, творча, а всі бажаючі отримали змогу обмінятися досвідом та контактами.

    Ми переглянули три фільми-претенденти на «Оскар», у створенні яких брала участь Україна: «Рівень чорного», «Іній» та «Межа». Познайомилися із новими роботами як знаних кінематографістів, так і молодих режисерів. Отримали багато нової інформації на майстер класах від Віктора Андрієнка, Наталії Васько та Алли Самойленко, а голова Держкіно Пилип Іллєнко розповів про державну підтримку кінематографії в Україні та її особливості у 2018 році.

    Детальніше...