О 5 годині ранку цивільні мешканці українських міст прокинулись від вибухів. Передаючи інформацію один одному та в соцмережах, дізнались, що вибухи лунають не тільки в столиці, а також у Харкові (з міста видно заграву на околиці), Миколаєві, Одесі. Це, поки що все, що відомо “Сектору Правди”. Відомо також, що йдуть масовані обстріли по всій лінії фронту. 

Кремлівський маньяк не зміг стримати свої загребущі руки. 

Друзі, не сподівайтесь на гуманізм і милосердя ворога! Згадайте нашу історію, згадайте наших славних предків!

Ми - нащадки славного козацтва, вояків УПА! Ми вміємо воювати.

Адреналін - це нормально. Скоро це пройде, а злість і бажання битись повернуться.

З нами Бог. З наша армія. З нами правда.

Віримо! Діємо! Переможемо!

"Сектор Правди". Хто ми і які наші цілі

"Сектор Правди" - це волонтерська команда журналістів-документалістів, яка розпочала свою роботу в 2015 році, на фронті, як інформаційний підрозділ Добровольчого Українського Корпусу (пізніше УДА).

Вся робота, пророблена нами за цей час, зібрана на даному сайті, каналі Youtube, соціальних мережах та сайті нашого: відеопродакшену.

В той час як на передовій ведуться бойові дії, на інформаційному фронті точиться не менш запекла боротьба. За роки війни ми навчилися протидіяти та запобігати ворожим інформаційним атакам, але найважливіша битва ще попереду. Це битва не проти когось, а ЗА розум та серця наших співвітчизників.

Роль та місце національної ідеї у постіндустріальному цифровому суспільстві, у світі біткоїнів, блокчейну, безпілотних авто та нейронного мережива на перший погляд здається невизначеною.

Вражаючі технічні прориви вимагають відкритого суспільства. Неможливо створити передову технологію, не маючи доступу до глобальної бази знань та вже існуючих технік. Неможливо підштовхнути людство до нових горизонтів без широкої комунікації на всіх етапах процесу. Неможливо виточити нейронну сітку на токарному станку.

Ми живемо в той час, коли знання, отримані 10 років тому, вже є застарілими, а традиційно важливі вміння та навички перестають щось важити. Ми переживаємо трансформацію людського світогляду, безупинно стикаємося із новими смислами, ламаємо бар’єри або спостерігаємо, як хтось ламає те, що ще вчора здавалося непорушним.

Питається: як у такому світі можуть існувати націоналісти? Яке їх місце серед робототехніки, кіберспорту, великих даних та кріо-кулінарії? Чи, може, наше майбутнє – це ліберальна безідеологічність на базі необмеженого споживання?

У світі майбутнього, крім чисто візуальних та біологічних, між людьми ставатиме все менше розбіжностей. Стиратимуться рамки соціальних груп, професій. У цьому контексті усвідомлення своєї національної ідентичності є важливим фактором формування соціокультурних спільнот. Нація має залишитися тим чинником, який нас поєднує.

На сайті науково-ідеологічного центру ім. Донцова дуже влучно сказано про трансформацію суті економічного націоналізму. Вважаю, що цей підхід можна застосувати і до інших сфер. Націоналізм в сучасних умовах не може мати форму виключно протекціонізму, він має балансувати між протекціонізмом та експансією.

Говорячи про інформаційну сферу ми говоримо в першу чергу про експансію, про створення цифрової нації, генерацію таких масивів інформації, які не дадуть загубити нашу ДНК у віртуальному просторі. Не дадуть витіснити її з інформаційного поля або знищити зумисно.

Здається, що мова йде про високі матерії? Їх дуже просто опустити на землю. «Сектор Правди» наголошував і буде наголошувати на тому, що українцям потрібно якнайбільше ВЛАСНОГО ЯКІСНОГО контенту та потужні ЗМІ. Тільки так ми можемо формувати власний потік інформації та захищати його від ворожих дій.

Беручи до уваги існуючі тенденції, вважаю, що дуже скоро ми зіткнемося із ситуацією, коли назва політичної сили, яка формально знаходиться при владі, не матиме значення. Значення матимуть структури, здатні працювати на рівні окремих громад та організовувати їх на спільні дії.

Головна редакторка порталу "Сектор правди", режисерка, продюсерка, журналістка Марія "Яремчук"


Новини

  • Найшвидший бомбардувальник в історії, або чого не знають критики закриття військових програм

    За 100 років розвитку авіації було створено чимало незвичайних літальних апаратів. Як правило, ці машини виділялися авангардними конструктивними рішеннями і не випускалися серійно. Їх долі були дивно яскравими, деякі з них мали помітний вплив на подальший розвиток авіації, інші забуті. Але вони завжди викликали підвищений інтерес як в середовищі фахівців, так і у громадськості.

     

    • Як так! - обурюються часом українські журналісти і блогери, - чому у воюючій країні закрито програми по створенню нової зброї.

    І поспіхом називають такі дії державною зрадою.

     

    Чи це справді так? Чи всі програми по створенню нових видів озброєнь закривали агенти ворога? Відповісти на це питання може допомогти… історія. А саме - історія про унікальний літак, що втричі перевищив швидкість звуку.

     

    Детальніше...
  • Несподіванки Рудого лісу, або що ще не знали російські солдати, заходячи у Чорнобильську зону

    Взимку 2022 року ЗМІ і соцмережі України буквально вибухнули іронією стосовно “пригод” російських окупантів у Чорнобильській зоні. Стало відомо, що загарбники легковажно увійшли в місця, де давно не ступала нога непідготовленого туриста, не кажучи вже про пересічних мандрівників. Складалось враження, що погано освічені зайди й гадки не мають, куди потрапили й що їх чекає. Очевидним фіналом стали повідомлення про отриману ворогами променеву хворобу й летальні наслідки відвідування найнебезпечнішого куточка планети.

     

    Земля - взагалі небезпечне місце. Тут є смертельно отруйні тварини і рослини, стрімкі скелі і кислотні озера. Але найстрашніші місця - рукотворні.

     

    Яким було в дитинстві ваше уявлення про місце, повному льодяного жаху? Звичайно ж, це підвал! Хто з дітей його не боявся? Але є в світі один підвал, якого бояться і дорослі люди. Це - величезний підземний зал, укріплений колонами квадратного перетину з клепаної сталі розміром 6 на 6 метрів.

    Детальніше...
  • Неймовірні снайперські приманки часів Другої світової

    Друга світова війна докорінно змінила технології. Однак, як би потужно не розвивалася техніка, основою перемог в боях були люди. Їх безстрашність, вірність обов'язку і воля до перемоги. І, зрозуміло, кмітливість. Про яку й піде мова.

     

    Про снайперів другої світової розповідають багато. А ми поговоримо про неймовірні снайперські, як зараз кажуть, - лайфхаки.

     

    Якщо задатися питанням, що потрібно для оволодіння майстерністю снайпера, то на думку відразу приходити влучність і вміння зосередитися на цілі. Але не менш важливим є і терпіння, вміння бути непомітним для ворога, чекати. А ще - вміння виманити противника, змусити його, втративши терпіння, зробити перший постріл.

    Детальніше...
  • Навіщо в Другій світовій танки закопували в землю

    Історики звикли вважати, що перемогу у війні забезпечує переважаюча чисельність армії і більша кількість одиниць бойової техніки. Однак в житті буває інакше. Бої Другої світової, наприклад, показали, що запорукою успіху є також бойовий дух бійців і командирів. І, зрозуміло, військова кмітливість - вміння швидко зорієнтуватися в непростих умовах і знаходити нестандартні рішення.

     

    Ось як згадує про один з таких фронтових лайфхаків один із ветеранів Другої світової війни:

    Детальніше...
  • Як працює найбільший в світі проєкт концентрованої сонячної електростанції

    Сучасні технології створюють можливості для будь-якої держави перейти на поновлювані джерела дешевої енергії з води, вітру або сонця. Але для цього, звичайно, потрібно докласти зусиль і реалізувати ряд масштабних реформ і проектів, як це зробили, наприклад, в Марокко.

    • Як же цій країні вдалося побудувати найбільшу електростанцію концентрованої сонячної енергії, яка виробляє електрику навіть вночі?
    • І що дозволило Марокко, яке має мізерні запаси нафти і газу, стати найбільшим імпортером енергії в країнах Близького Сходу і Північної Африки?

     

    Марокко єдина країна Північної Африки, яка не має власних запасів викопного палива і імпортує більше 90% енергоресурсів.

    Спроби розвивати промисловість призводять до того, що споживання електроенергії збільшується на 5,6% в рік, а брати її в рамках країни ніде. Уряд витрачає мільярди доларів на імпорт палива.

     

    Щоб позбавити державу від енергетичної залежності, король Мохаммед VI поставив за мету: до 2030 року генерувати 52% потреб в електриці за допомогою зеленої енергії.

     

    Але з чого її отримувати?

    Детальніше...