Наповнення медіа простору дезінформацією та фейками є частиною російської інформаційної війни проти України, проте ні лютий 2022 року, ні квітень 2014 не можна вважати часом її початку. Стратегічна російська інформаційно-психологічна операція «Україна - недодержава» розпочалася одразу після розпаду СРСР. Проте в 2014 році початок війни фізичної вивів психологічну війну між державами на новий рівень, при чому Україна виявилася до нього абсолютно не готовою. Поки всі сміялися над фейками про «розіп’ятого хлопчика», Кримський півострів під впливом міфів про «Севастополь – місто російської слави» та «бандерівців, які їдуть вбивати російськомовних» перейшов під владу окупанта без жодного пострілу.
На жаль, період між 2014 та 2022 роками можна назвати втраченим часом для розбудови Україною власних сил психологічної війни. Тому початок повномасштабного вторгнення спричинив таку ситуацію, коли наша держава змушена постійно реагувати на тактичні виклики в інформаційній сфері, не маючи часу та ресурсів напрацювати комплексні масштабовані рішення.
За офіційними даними довжина фронту сьогодні сягає майже 4 тисяч кілометрів. Вздовж неї - величезна кількість територіальних громад, кожна з яких має свій власний досвід війни. Ворожі обстріли, робота російських диверсійних груп роблять ці громади зоною активних бойових дій, з повсякчасною загрозою втрати житла і постійним ризиком згинути від ворожого снаряду, ракети, кулі.
Гуманітарна ситуація тут складна. Розбиті дороги утруднюють зв’язок з тиловими районами. Ризик потрапити під ворожий вогонь відокремлює прифронтові села і селища від мирного життя, постачання, комунікацій… І розуміння.
Люди в прифронтових громадах часто почуваються покинутими наодинці зі своїми проблемами. Їх відкрито звинувачують в тому, що вони нехтують своєю безпекою. Обмежена інформація породжує непорозуміння, що аж ніяк не сприяє вирішенню проблем.
Як нам посилити, а подекуди й відродити почуття єдності? Як зберегти реальну згуртованість конкретних громад перед лицем великої біди й загрози? Звичайно ж – розповісти правду.
Саме для цього команда продакшену «Сектор правди» започаткувала проект «Прифронтове життя». Перша частина проєкту показала життя прифронтового Запоріжжя, а для зйомок другої документалісти на чолі з режисеркою Марією Яремчук вирушили на у прифронтові малі громади Сумської області.
Інформація — ключовий елемент інформаційно-психологічних спеціальних операцій (ІПСО). Вона визначає їх суть, методи впливу та результати. Щоб зрозуміти природу ІПСО, необхідно детально розглянути, що таке інформація, її роль у сучасному суспільстві та виклики, які вона створює.
Інформація — це знання або дані, які передаються чи отримуються у словесній, візуальній, звуковій або числовій формі. Її правильне використання допомагає приймати об’єктивні рішення, підвищувати компетентність та покращувати якість життя. Водночас, інформація може бути спотворена, фальсифікована або надмірно насичена, що ускладнює можливості її правильної оцінки.
Інформаційне поле — це сукупність процесів збору, обробки, збереження та передачі інформації. Воно охоплює системи, процедури та технології, що забезпечують цей процес. Але інформаційне поле є вразливим до таких загроз, як дезінформація, маніпуляції, цензура та порушення безпеки даних.
Перша. Всім відоме місто Нікополь, яке вже два роки ворог стирає з лиця землі щоденними обстрілами. В Нікополі живуть люди з окупованих селищ, розташованих на іншому боці Каховського водосховища. Серед них Андрій (ім’я змінене). В його хаті оселилися російські військові, а сам чоловік із родиною виїхав. Проте Андрій, як і інші односельчани, має можливість періодично їздити додому, скориставшись паромною переправою, в першу чергу для того, щоб допомагати літнім родичам. Так от, Андрій абсолютно серйозно каже: «ну а що, я спілкуюся із росіянами, які живуть в моєму будинку, нормальні хлопці, ми з ними дружимо».
Історія друга. Інтерсіті Запоріжжя-Київ. Молода дівчина від самого Запоріжжя переглядає на планшеті серіал «Інтерни» із тим самим охлобистіним, який заявляв «ми всіх уб’ємо», маючи на увазі українців. Дівчина дивиться серіал безвідривно, періодично сміється, мабуть дуже веселі жарти. Коли розряджається планшет, продовжує на мобільнику. Напередодні протягом доби, згідно із офіційною інформацією, російські війська здійснили 265 обстрілів по 10 населеним пунктам Запорізької області.
Інформаційна війна - це боротьба за контроль над інформацією, з метою використання інформаційних технологій для досягнення своєї мети або захисту від ворога.
Головна мета інформаційної війни - це вплив на мислення та поведінку аудиторії (осіб, до яких спрямовані певні повідомлення) шляхом пропаганди, дезінформації, маніпулювання, а також пошук шляхів отримання конкурентної переваги в різних сферах життя: науковій, соціальній, економічній, сфері міжнародних відносин.
Інформаційна війна може бути багатошаровою: від боротьби за інформацію на підпільному рівні (хакерські атаки на відповідний сайт) до фальшивих повідомлень, фейкових зображень, відео, аудіо записів для нав'язування власних міркувань, ідеалів та переконань.
У інформаційній війні аудиторія є дуже важливою, оскільки успіх залежить від того, наскільки ефективно та швидко інформація поширюється.
Інформаційно-психологічні спецоперації мають за мету маніпулювати думками, переконаннями та емоціями людей, щоб впливати на їхню поведінку та дії. Одним з основних принципів, які лежать в основі сенсу в таких спецопераціях, є принцип емоційної залученості.
Цей принцип базується на тому, що люди частіше переконуються та діють на основі емоційних вражень замість логічного аналізу фактів. Таким чином, сенси в інформаційно-психологічних спецопераціях створюються так, щоб впливати на емоційні прояви цільової аудиторії.
Наприклад, сенс може бути побудований на основі певних меседжів або тез, які звертаються до значущих для цільової аудиторії чуттєвих сторін - сексу, голоду, агресії, страху тощо. Сенс може викликати сильний емоційний резонанс і відключити критичне мислення певної частини аудиторії, забезпечивши засвоєння інформації поза критичним мисленням.
Воєнні інформаційно-психологічні спецоперації використовують різноманітні джерела інформації, включаючи офіційні та неофіційні джерела.
До офіційних джерел належать, наприклад, державні медіа та інший державний контрольований контент, такий як промови і повідомлення військових керівників.
До неофіційних джерел - різноманітні інформаційні сайти, соціальні мережі, пабліки та акаунти, телевізійні та радіостанції, блоги, веб-форуми та спільноти в Інтернеті.
Також, спецслужби можуть користуватися власними джерелами збору та поширення інформації, наприклад, ботофермами.
Одним з ключових аспектів в проведенні військових інформаційно-психологічних спецоперацій є обробка та розповсюдження інформації шляхом використання соціальних мереж, веб-сайтів та іншого вмісту мережі Інтернет.
ІПСО здійснюються спеціальними службами росії, зокрема, Головним розвідувальним управлінням (ГРУ).
У плануванні військових інформаційно-психологічних спецоперацій велика увага приділяється емоціям та психологічному стану цільової аудиторії.
Емоції можуть бути використані як інструмент залучення уваги до певної теми або ідеї, а також для переконання людей у потребі дій або в зміні своїх переконань. Наприклад, використання позитивних емоцій, таких як радість або захоплення, може допомогти привернути увагу до певної ідеї чи висновку та підвищити інтерес до нього. У той же час, негативні емоції, такі як страх, можуть використовуватися для створення неспокою та переконання людей у необхідності дії.
При плануванні військових інформаційно-психологічних спецоперацій враховують психологічний стан соціальних груп, що може вплинути на їхню сприйнятливість до конкретного повідомлення.
Оскільки емоції в ІПСО є зазвичай результатом маніпулювання, вони мають вирішальний вплив на ефективність інформаційно-психологічних спецоперацій.
Коли мова йде про уникнення інформаційно-психологічного впливу, важливо мати на увазі, що це можуть бути такі речі, як фейки та маніпуляції з боку ворожих спецслужб.
Щоб захиститися від цих впливів, можна спробувати наступні речі:
Будьте критичні до інформації, яку ви бачите. Завжди перевіряйте джерело та факти, перш ніж приймати рішення або ділитися інформацією з іншими людьми.
Спробуйте зменшити свій час, проведений в соціальних мережах та ТГ-каналів, щоб уникнути інформаційних загроз та відволікання від важливих речей.
Один із способів уникнення маніпуляцій і фейкових новин - уникнення новин взагалі. Наскільки це реалістично для вас - залежить від особистого підходу кожної людини.
Визначити, чи ви не потрапили в ІПСО можна, проаналізувавши свої почуття та емоції за допомогою простих кроків.
Якщо повідомлення викликає у вас сильні емоції задайте собі питання, чи стосується воно кола ваших близьких.
Якщо тригерна інформація стосується ваших рідних, знайомих чи друзів, то ваші почуття цілко природні, вами не маніпулюють.
Якщо інформація не стосується ваших рідних, знайомих чи друзів, але викликає сильні емоції - будьте обережні, вірогідно ви під впливом ІПСО.
22 Березня о 19.28 російський новинний ТГ-канал РИА Новости розмістив коротке повідомлення про те, що у московському Крокус Сіті Холі сталася стрілянина: як мінімум три людини (потім їх стане чотири) в камуфляжі відкрили вогонь, є поранені. І буквально слідом: у будівлі почалася пожежа. Кореспондент каналу, що в цей час перебував у Холі - там мав відбутись концерт групи “Пікнік” - уточнив деталі події:
в партер забігли люди у камуфляжі й відкрили вогонь з автоматичної зброї;
потім вони кинули гранату, чи запалювальну шашку, після чого почалася пожежа;
люди, що знаходились у залі, лягли на підлогу, щоб убезпечитись від стрілянини, і лежали хвилин 15-20;
потім глядачі почали повзком вибиратись із залу, багатьом це вдалося;
для гасіння пожежі задіяна авіація;
дах будівлі завалився;
чотирьом зловмисникам вдалось вийти з будівлі й поїхати з місця подій;
роскомнадзор зафіксував кратне збільшення навантажень на сервери популярних соцмереж і месенджерів.
Журналіст(ка) із задоволенням послухає історії про ваші пригоди за весь час волонтерства, а коли ви втомитеся – розповість свої, отже поїздка точно вийде цікавою.
Дорогою ви зупинятиметеся не лише попити кави, а і у всіх точках, де є що відзняти чи сфотографувати, тож подорож буде не лише цікавою, а і пізнавальною.
Журналіст(ка) дорогою проведе вашій команді кілька експрес майстер-класів зі створення контенту. (Як мінімум постійно вимагатиме повернути телефон горизонтально під час зйомки)
Можна не думати про фотозвіт. Все буде відзнято і зафіксовано.
Відеоролик із поїздки – це не лише емоційна згадка про наш буремний час, це ще і спосіб залучення допомоги та коштів.
Ось такий відеоролик вийшов у нас із ГО "Мішок" із поїздки на Харківщину та Донеччину.
