Психологічні аспекти ІПСО

Інформаційно-психологічні спецоперації мають за мету маніпулювати думками, переконаннями та емоціями людей, щоб впливати на їхню поведінку та дії. Одним з основних принципів, які лежать в основі сенсу в таких спецопераціях, є принцип емоційної залученості.

Цей принцип базується на тому, що люди частіше переконуються та діють на основі емоційних вражень замість логічного аналізу фактів. Таким чином, сенси в інформаційно-психологічних спецопераціях створюються так, щоб впливати на емоційні прояви цільової аудиторії.

Наприклад, сенс може бути побудований на основі певних меседжів або тез, які звертаються до значущих для цільової аудиторії чуттєвих сторін - сексу, голоду, агресії, страху тощо. Сенс може викликати сильний емоційний резонанс і відключити критичне мислення певної частини аудиторії, забезпечивши засвоєння інформації поза критичним мисленням.

Також важливими складовими сенсу в інформаційно-психологічних спецопераціях є:

- культурні референси (картини світу, культурні символи, історичні події, національні ідентифікатори тощо),

- емоційні фактори (наприклад, перемога, поразка, любов, ненависть, відчай тощо),

- використання певних фреймів - обмежень та стереотипів, які допомагають звужувати простір для критичного аналізу інформації.

В умовах, коли потрібна швидка відповідь, наша психіка йде найбільш протореним для нас шляхом. Цю закономірність часто використовують проти нас ворожі спеціалісти з ІПСО.

Ця закономірність була помічена науковцями ще в середині 20 століття. Зокрема, цей феномен досліджував Пітер Вейн - відомий американський науковець в галузі здоров'я та фізичної підготовки, професор фізіології та біомеханіки в Southern Methodist University в Далласі, штат Техас. Він сформулював правило так званої «підтверджуючої гіпотези».

Підтверджуюча гіпотеза Пітера Вейна - це упередження, яке полягає в наступному:

- коли ми маємо певне уявлення або стереотип про події, факти, людину, чи групу людей, то ми шукаємо й відбираємо ті інформаційні джерела, які підтверджують ці погляди, а інші інформаційні джерела ігноруємо. В такий спосіб ми підтверджуємо наші вже існуючі переконання і відповідно до цього залучаємо докази, які їх підтверджують.

Цю тенденцію можна пояснити впливом інформації, яка оточує нас в повсякденному житті, завдяки, зокрема, засобам масової інформації та соціальним мережам. Людський мозок тримається за те, що знайоме та зрозуміле. Тому, коли йому пропонують щось нове, він може відкинути це, якщо воно не збігається з його існуючими переконаннями, і навіть може активно йти проти нового.

Це упередження - одне з більш як сотні когнітивних упереджень, виділених та описаних спеціалістами з галузі поведінкової психології.

Когнітивні упередження - це систематичні складності у нашому сприйнятті та оцінці інформації, пов'язані з невірними переконаннями, спотворенням уваги та інтерпретацією. Вони пов’язані із загальною здатністю нашого мозку до прискореної та неточної обробки інформації. Ці упередження можуть виникати як унаслідок вроджених фізіологічних механізмів нашого мозку, так бути наслідком взаємодії з культурою та соціальним середовищем.

Серед загальновизнаних когнітивних упереджень є, наприклад:

• біас підтвердження, коли особа шукає у доказах підтвердження своїх власних переконань;
• стереотипи, коли наші уявлення про інших людей ґрунтуються на нав'язуванні узагальнень;
• біаси доступності, коли частіше пригадуються більш доступні та емоційно насичені події, порівняно з менш важливими чи тими, що траплялися рідко.

Біас - це погляд або підхід, який залежить від особистих уподобань або переконань, що можуть впливати на рівень об'єктивності.

Когнітивні упередження можуть впливати на наші рішення та способи їх прийняття. Тому важливо бути свідомим та уважним до можливих упереджень, а також зосередитися на об'єктивній оцінці фактів та аргументів під час прийняття рішень.

Розуміння суті когнітивних упереджень допомагає людині виробити свідомий та критичний підхід до свого власного мислення та підвищує рівень об'єктивності та точності в прийнятті рішень упродовж життя.

Розуміння того, як наш мозок переробляє та інтерпретує інформацію, дозволяє нам усвідомити, що наші власні переконання можуть бути обмеженими або некоректними. Це полегшує прийняття рішень на основі фактів та об'єктивної оцінки ситуації, а не на основі культурних стереотипів, біасів та попередніх уподобань.

Це дає нам змогу бути більш критичними і об'єктивними в своєму мисленні та прийнятті рішень, що у свою чергу може підвищити ефективність наших дій та досягнення наших цілей в різних сферах життя.

Знання про власну залежність від когнітивних упереджень - гарний інструмент у протидії ворожим ІПСО, оскільки розкриває механізми спецоперацій та активує критичне мислення.