Актуально:      Фронтовий щоденник     

За УПА – немеркнуча Слава! За УДА – недовершена Справа!

річниця УПА в селі Бишки

7-8 жовтня 2017 року, у селі Бишки Козівського району на Тернопільщині відбулося святкування 75-ї річниці УПА. У 20-х роках ХХ століття цей район входив до складу Бережанського повіту і був одним із найпатріотичніших регіонів Західної України. Цей терен за завданням КЕ ОУН у 1931 р. інспектував Степан Бандера, де зустрічався з членами ОУН і проводив збірки, що мали назву «Чигирин».

Центром визвольного руху село Бишки обрали не випадково. Тут народ ще не забув і пам’ятав безсмертну славу усусів (українських січових стрільців, адже на землях Конюх, Бишок, Потоку та інших сіл були уквітчані могили УСС. Висока свідомість і підтримка місцевого населення заклали добрий ґрунт для перебування на Козівському терені Проводу ОУН на чолі з Провідником Романом Шухевичом («Тур») у 1943-1945 роках.

До участі в ювілейних святкуваннях було запрошено ветеранів ОУН-УПА, представників молодіжних організацій, Пласту та воїнів Української добровольчої армії – ідейних нащадків та продовжувачів збройної національно-визвольної боротьби проти загарбницьких орд Московської імперії.

У перший день святкування, на пленарному засіданні Всеукраїнської наукової конференції «Бишки – столиця воюючої України» від УДА, із доповіддю: «Українське вояцтво – невмирущий дух одвічної стихії» виступив Командир Навчального центру УДА, друг Максим Швець-«Покутяка». Він передав присутнім вітання від Командувача УДА Дмитра Яроша та переконливо довів, що нинішнє покоління воїнів-добровольців є гідним спадкоємцем героїчної боротьби УПА, яке у нинішніх умовах зовнішньої російської агресії із зброєю в руках відстоює українську державність та суверенітет. Також друг Покутяка звернувся з вітальним словом та побажаннями якнайкраще провести запланований вишкіл до юнацтва молодіжного військово-патріотичного табору, яке в рамках святкування складалося із старшокласників місцевих загальноосвітніх шкіл.

На другий день святкування перед присутніми виступив референт Виховного відділу УДА друг Іван Сута-«Вітер», мати якого Марія Сута (політв’язень Кінґіру і Балхашу, дівоче прізвище Іваськів) у 1946-49 рр. була зв’язковою ОУН на цих теренах. Він привіз з передової деревце яке, разом з іншими саджанцями, було символічно посаджено в місцевому «Саду нескорених», закладеному в честь ювілею.

У своєму виступі друг Вітер зазначив, що це дерево символізує не лише соборну єдність сходу і заходу України, але і єдність поколінь та безперервну тяглість боротьби українців за Свободу. Він також наголосив, що Бишки були місцем головного штабу УПА, яка під проводом ОУН, за участю всього народу боролася за УССД – державу титульної української нації на своїх прабатьківських землях, і що ця національно-визвольна боротьба велася під червоно-чорним стягом українського націоналізму. «Тому раджу тим, хто нині керує державою і теж «безмежно» любить Україну (тільки без українців), не жартувати з націоналізмом. За ним – майбутнє. Без нього – хаос та чергова «руїна».

Під сучасну пору українська нація є бездержавною. Нині націоналісти одночасно ведуть двофронтову боротьбу, як проти московського імперіалізму, так і проти режиму внутрішньої окупації. Боротьбу – за своє право бути господарем власної долі на своїй землі. Перед усіма нами – потрійне завдання: перемогти у національно-визвольній війні з московськими окупантами; започаткувати в нашому державотворенні якісні, кардинальні, воістину революційні зміни в інтересах української нації та усіх чесних громадян; але при цьому не ослабити і не поставити під загрозу саме існування державності України.

Головною рушійною силою майбутньої перемоги України над споконвічним ворогом - Росією повинна стати українська національна ідея, закладена у свідомість української нації, якісні державотворчі зміни у системі керівництва державою, усунення від будь-яких впливів олігархічних кланів, вихід на перші ролі у державному будівництві, веденні війни та у суспільно-політичному житті нинішньої національної еліти – воїнів-добровольців, національно-свідомих військових, силовиків, науковців, бізнесменів, людей влади та представників «українського феномену ХХІ-го століття» – національного волонтерського руху», - наголосив друг Вітер.

Теги: Наша історія