«Ефект зброї», або зворотній бік

Військові психологи дослідили, що зброя нічого не варта на війні, якщо її не тримає в руках мотивований боєць, воїн. Які ж саме фактори впливають на мотивацію солдата  і, взагалі, на бойову активність? У військовій психології виділені зовнішні - соціальні, бойові, та внутрішні - ергономічні - фактори бойової активності.

Соціальні фактори мають вирішальний вплив на воїнів у бойовій обстановці, оскільки виступають основою для формування мотивів їх поведінки і бойових установок. Чому так? Тому що ставлення народу до війни – це перший найважливіший соціальний фактор бойової активності. Цей фактор є відображенням або доблесті й відваги, або боягузтва і немочі нації. Основне джерело морально-психологічного стану воюючої армії знаходиться не в ній самій, а в суспільстві, інтереси якого вона захищає.

Підсумуємо: сильним буде той солдат, який відчуває підтримку родини, друзів, волонтерів, суспільства.

Ергономічний фактор-це досконалість військової техніки та зброї. Зниження технологічності зброї пропорційно знижує вмотивованість тих, хто її тримає, зменшує ефективність бойових підрозділів та негативно впливає на моральний дух армії.

Відповідність бойової техніки є одним з головних чинників, які впливають на психологічний стан воїна, а саме на залучення психіки в процес виконання бойових завдань. По-перше, технологічність сучасної зброї розширює зорові, слухові, силові та швидкісні можливості та, по-друге, під час операції боєць може значною мірою застосовувати автоматизми, навички, які були відпрацьовані під час навчань, з мінімальним залученням емоцій і свідомості. І навпаки, незнайомі умови і неосвоєні прийоми бойової діяльності обумовлюють включення свідомості, виникнення негативних переживань, що знижує ефективність військового.

Підсумуємо: найкраще воює той, хто має у руках найновішу, технологічно досконалу зброю.

Із мотивацією розібралися? Тепер до зброї.

Існують чотири основні психологічні установки на застосування зброї:

• За наказом;
• Вимушене застосування;
• Із власної вигоди;
• На полюванні.

Останні два випадки розглядати не будемо, зупинимося на перших двох.

На війні загальноприйнята система цінностей зазнає суттєвої трансформації. У мирному житті, вбивши людину, ти стаєш злочинцем і потрапляєш до в’язниці. На війні ти можеш вбити сто чоловік і стати національним героєм, бо на війні вбивають не випадкових людей, а знищують ворогів, загарбників.

Вимушене застосування зброї – це вже про мирний час або про тил. Мається на увазі психологічна готовність вистрілити на ураження в ситуації, коли об’єктивно або суб’єктивно існує необхідність самозахисту. І ось тут ми підходимо до дуже важливого моменту: пройшовши війну, отримавши спеціальну підготовку зі стрільби та навички поводження зі зброєю, ти вже подолав певний психологічний бар’єр.

На війні застосування зброї регулюють командири та об’єктивна реальність. У тилу, як показують досліди, сама наявність зброї у руках викликає агресію з боку оточуючих. Ось чому суспільство агресивно реагує на застосування зброї на мирних територіях.

Синонімом зброї є агресія. Це підтверджено багатьма різними дослідженнями. Психологи довели, що, побачивши зброю, навіть нероздратовані люди стають агресивними. Особливо ж сприйнятливими до «ефекту зброї» стають емоційно збуджені люди (якими часто стаємо ми з тобою, коли, повертаючись додому з фронту стикаємося із реаліями життя, де немає блокпостів та обстрілів). Коли поблизу знаходиться зброя, відчувається готовність атакувати кого-небудь, особливо якщо твої внутрішні сили, які протидіють відчуттю агресії, на даний момент, ослаблені.

Військовий медик розповідає: «Будучи дитиною, скільки разів Ви торкалися гарячої сковорідки? Один раз. Після чого встановився сильний неврологічний зв'язок. Середній мозок сказав: «Ніколи не торкайся цієї сковорідки» і Ви запам'ятали це на все життя. Але ймовірність загинути в бою впливає на психіку значно сильніше, ніж спогад про опік від сковорідки. І так само, як і у випадку з гарячою сковорідкою, вона запам'ятовується глибоко і міцно. Якщо Ви не попереджені про існування такого зв'язку, Ви не розумієте, що з Вами відбувається: Ви чуєте гучний вибух, серце починає скажено битися, ви відчайдушно хапаєте ротом повітря... Ми попереджаємо бійців про можливість повторно відчути ті ж емоції і почуття, які вони відчували під час війни. Це може привести до посттравматичного стресового розладу, якщо не вжити відповідних заходів».

Зброя поза війною є фактором, що викликає агресію навіть в неагресивних людей.

Тому, перш ніж брати в руки зброю в умовах мирного часу, необхідно усвідомити різницю у ставленні до зброї на війні і в тилу, і взяти під контроль відчуття підвищеної агресії, яке, скоріше за все, буде часто тебе супроводжувати. Неконтрольована агресія є одним з симптомів посттравматичного стресового розладу.

Якщо ти відчуваєш сильне емоційне напруження, не намагайся постійно пригнічувати це почуття, що може призвести не лише до психологічного розладу, а й до фізіологічних дисфункцій організму.

Розкажи про свої відчуття психологу, другу, побратиму. Така бесіда значно послабить внутрішнє напруження і підтримає процес твого психологічного відновлення.

Я – твій психолог.