Люди кандидата в мери Дніпродзержинська побили ветерана АТО. Ставив "незручні" питання
Вибори "по бєзпрєдєлу»
Це - не політика, це – принципово!
Кандидат в мери міста дозволяє стрільбу в бік дитсадка
22 жовтня, о 17:30 в м. Дніпродзержинськ (Кам’янське) відбулася зустріч з «кандидатом» в мери міста Ігорем Лісничим. Місцеві жителі, добре знаючи рекетирсько-титушкову біографію кандидата, не надто привітно «вітали» його. Скандування «Ганьба!», «сєпар!» і т. д. – це не все, що очікувало цього пана та його компанію. Летіли яйця та борошно зі сторони зібраних місцевих. З боку Лісничого та його амбалів пролунали постріли. Стріляли в різні сторони, незважаючи на розташований поруч дитячий садок. На щастя, не влучили у дітей. Лише одну дитину штовхнула псевдоохорона.
Після цього інциденту Лісничий та його «шістки» хутко стрибнули до машини моделі BMW X5, та від`їхали в невідомому напрямку.
Ігор Лісничий з охороною нападають на бійця, котрий пройшов Іловайський котел
Приблизно через 4 вулиці Лісничий та його тітушки нахабно вчинили напад на людину, яка була на початку зустрічі та задала незручні для «кандидата» питання. Як з`ясувалося, це був демобілізований боєць АТО 39ої ОМПБ РОБ ДРГ (має псевдо Боцман), який підбив 2 танка, був у полоні з Іловайського котла, має дві бойові контузії, нагороджений медаллю «Захисник Вітчизни», та ще двома за оборону державного суверенітету України.
Роповідь потерпілого:
«… на Білоруському проїзді зупинився BMW X5 чорного кольору. З машини викотився Лісничий. Без розмов почав бити мене. З машини вилізло ще три тітухана. Кинули на землю, почали гамселити ногами.
Посадили до машини, та Лісничий почав питати звідки я його знаю. Харкаючи кров’ю, я був змушений відповідати на питання та погрози в стилі 90-х. Я відповів, що і так всіма його банерами загаджено все місто - всі знають хто він такий (від ред. колишній мєнт, поплічник сєпарів та ригів і т. д.), і всі знають про історію з водоканалом (від ред. рейдерське захоплення), і ще багато чого. Лісничий наполегливо розпитував звідки знаю про історію з водоканалом. Я згадав лише, що читав у газеті, начебто «Собитія». Він з тітушньою зле на мене дивилися та горлали, що того не може бути, бо господар газети сидить ось, та вказав на того, що сидів поруч.
Ми їхали в невідомому напрямку (як потім виявилося в Баглійське відділення міліції). По дорозі грозили розправою: «…мы отдадим тебя пацанам ляшка, и ты всё скажешь!», «ты не знаешь с кем ты связался, что тебе будет! Менты все с нами!»
Приїхали до відділення, там нас уже зустрічав майор міліції, що навіть не представився.
У міліції всі махали головами та казали: «Дурак, с кем ты связался? Они ж тебя сгноят!» Після години часу я згадав, що в місті є побратими з Правого Сектору, з якими разом були на фронті. Подзвонив їм, і попросив допомоги. За 15 хвилин від них був адвокат. Ми з адвокатом вирішили їхати до лікарні знімати побої. Коли під’їхала машина Правого Сектору, щоб відвести нас до лікарні, приїхали ще 4 машини бандюків, серед яких я впізнав «рекетира в 2-ому поколінні» так званого Зомбіка та його шайку. Вони блокували нам виїзд зі зброєю, не давали виїхати на обстеження.
Вибіг Лісничий з міліції до нашої машини. Ми не велися та навіть висміяли їх погрози та дії. Зрозумівши, що вони не є для нас авторитетом, за його командою озброєні люди розблокували наш транспорт.
У приймальному відділенні лікарні засвідчили травми середньої важкості, і запропонували лишитися на стаціонарі. Але я відмовився, очікуючи розплати бандюків.
Хлопці з ПС забрали мене з лікарні.»
Якою ж буде реакція правоохоронних органів?