Операція "Пєчєнькі"

Вже другий день на базі і у ФБ триває операція "Пєчєньки".

Надзвичайно радує ваша підтримка, щирість і доброзичливість.

На тлі окремих роздумувань, як у нас все погано, і як ми втратили підтримку через свою принциповість у деяких питаннях, дієва допомога виглядає, як діаманти, - куди не поклади, а все одно - коштовність.

Сьогодні отримала кошти на печиво і інші солодощі. Першим надійшло солодке вітання з Канади. Що вам сказати! Наші - вони всюди наші. Смайлик «smile»

Поїхали з Баденом у Покровське. Накупили печива і зефіру. Здивували масштабом нашого апетиту персонал супермаркета. І ще у нас лишалось трохи грошей. Заїхали по дорозі у останній перед виїздом магазин, ми там часто купуємо воду, цигарки і каву. Набираємо чотири ящики печива. Продавчиня (я так розумію, й господиня) рахує сумму - 562 грн. Я дістаю гроші. А вона:

- Давайте п'ятсот.

Я:

- Всього?

Вона:

- Так. Ви ж для хлопців?

Розчулила мене.

Слідом вибігає молодий чоловік, наздоганяє біля машини і подає дві коробки з розчинним какао:

- Візміть, це вам до печива!

Задоволена на базу повернулась. Вечері чекаю, щоб хлопцям сюрприз був. Кілька ящиків приховала, - поїдуть на передок, там теж від солоденького не відмовляться.

А ще коробочку і какао віддала у дорогу товаришам нашого загиблого Смереки, що повезли тіло побратима у Кривий Ріг. Ховати.

Дякую всім, хто брав і продовжує брати участь у операції "Пєчєньки".

Уклін вам. Ви ті, заради кого варто воювати. Дякую, що ви є.