Вишивка – оберіг для українського вояцтва

Вишита сорочка була, є і буде символом та оберегом українського вояцтва. Її носили воїни-анти, руські дружинники, українські козаки, гайдамаки, Українські Січові Стрільці, вояки Армії УНР, Української Галицької Армії, повстанці Холодного яру, члени ОУН і вояки УПА. Про це пам'ятають нині й бійці, захисники Батьківщини на передовій, які стали на захист України від російської аґресії.

Козаки, коли йшли у смертельний бій за Україну, одягали чисту вишиту сорочку, яку вишивала їм матір або наречена. Вони були освячені молитвою і сльозами рідних, ставали щитом, оберегом від ворожої зброї. Вишиванка – наша слава і гордість.

З давніх-давен українську вишиванку шанували та одягали навіть іноземці. Зокрема австрійський архикнязь, полковник Леґіону Українських Січових Стрільців Вільгельм Ґабсбурґ (Василь Вишиваний), який з гордістю носив під уніформою вишивану сорочку, подарованому йому вояком Приймаком з Тернопільщини.

Українська вишивка – це своєрідний оберіг для українського народу. Чого вартує лише той факт, що її вишивали навіть політв’язні в радянських концтаборах, її обов’язково брали з собою під час насильницької депортації українського народу. Також одягали на перших мітингах та інших акціях під час національно-визвольної революції 1989–1991 рр., Помаранчевого майдану та Революції гідності. Вона стала символом подвигу героїв Небесної сотні. 1 січня 2014 р. на Майдані Незалежності урочисто пролунав гімн України, який виконали мільйони людей, значна частина яких була у вишиванках. Уже під час барикад і вуличних боїв у центрі Києва вишиванка під час морозів зігрівала душі під камуфляжами. Весною добровольці з Майдану взяли з собою ці ж вишиванки на російсько-українську війну.

Сорочки чорного кольору дуже любили українські повстанці під час визвольних змагань. Бійці в окопах не могли зберігати чистоту сорочок, тому чорні вишиванки були для них більш практичними. Окрім цього, чорний колір не так сильно привертав увагу, як білий, що врятувало не одне життя. Таким чином, чорна вишиванка рятувала солдат і підтримувала їх морально. Вони навіть склали пісню, присвячену чорній вишиванці. Щодо чорної вишиванки, то дехто переконаний, що вона символізує сум та навіть смерть. Проте, це не так, адже чорний колір вишиванки є ще й символом мудрості, знань та землі. В давнину вважали, що батько, передаючи синові свою чорну вишиванку, разом із нею передавав свої знання, досвід та мудрість.

Нині вишиванка є символом сучасної воюючої України. У ній новітні герої – добровольчих батальйонів, Національної гвардії, бійці ЗСУ та ДУК «Правий сектор» – Української Добровольчої Армії, захищали Матір-Вітчизну в перших боях і донині воюють проти зовнішнього ворога – імперської Москви. Більшість оберегів, які передають волонтери бійцям виготовили діти, на них також є елементи узорів вишивки. Бійці з особливим щемом у серці бережуть їх, як неоцінений дар. Такі ж узори можна побачити і на бойовій техніці українських бійців.

Бої під Савур-могилою, Волновахою, героїчна оборона Пісків, донецького аеропорту та інших українських територій є символом не лише незламності українського духу, а і його тисячолітнього оберегу – української вишиванки.

У моєму особистому житті та в сім’ї вишивка є родинною цінністю. У середині 1990-х рр. у Зарваниці я вперше одягнув вишиванку, яку подарували мені побратими-«тризубівці». До Дня Незалежності у 2007 р. в Тернополі на Співочому полі відбувся Перший Всеукраїнський фестиваль національної вишивки та костюма «Цвіт вишиванки», на цьому фестивалі майстри зі всієї України вишивали «Рушник єднання», де моя дружина також вишила кілька хрестиків. Коли моя дочка виходила заміж, ми робили весілля в українських вишитих костюмах. Я також маю декілька вишиванок, які мені подарували бойові побратими з різних реґіонів України, до речі й Тернопільщини. Знаю, що й більшість моїх побратимів мають оберіг з вишивки.

Сьогодні разом з своїми побратимами розбудовуємо Національний рух «Дія». Віриться, що він пошириться по всій Україні, як наша вишивка. Тільки тоді ми здобудемо і розбудуємо національну державу.

Слава Україні! Героям Слава!

Провідник Національного руху «Дія»,
Головнокомандуючий Української Добровольчої Армії
Дмитро ЯРОШ.