Актуально:      Фронтовий щоденник     

Як читати новини, щоб зберегти здоровий глузд

Займаючись пошуком інформації, найчастіше ми зустрічаємо такий тип повідомлення як новина. Давайте розберемося, що таке новини і з чим їх їдять (в смислі як їх правильно читати, щоб не стати жертвою дезінформації).

Новина - це оперативне інформаційне повідомлення, яке містить важливу та актуальну інформацію, що стосується певної сфери життя суспільства чи окремих його груп. Це окремий інформаційний жанр, що характеризується стислим викладом ключової інформації щодо певної події, яка сталася нещодавно.

Новина цікавить людей саме зараз і стосується того, що стало щойно відомим. Інформація у ній має бути абсолютно точною, сумнівні деталі підтверджуватися незалежними джерелами.

Це в певній мірі теорія. На практиці ж тексти новин пишуть журналісти (із розвитком соціальних мереж до них ще додаються блогери - люди, які ведуть у соцмережах своєрідний щоденник з особистим баченням подій).

Приймаючи рішення, яку новину поставити на сайт (надрукувати у газеті), ЗМІ обирають із безлічі подій ті, які вони вважають доречними. Ті, що, ймовірно, становлять менший інтерес для аудиторії, ігноруються. Так публікації у ЗМІ визначають, що одні події важливіші за інші, а читачі/глядачі несвідомо сприймають послідовність пріоритетів, встановлену ЗМІ, як свою власну.

Отже, переглядаючи стрічку новин та зупиняючись на конкретних публікаціях, необхідно ставити самому собі питання: чи дійсно це важливо? Чому це важливо? Та чому це важливо саме для мене?

Читаючи текст новини необхідно відділяти факти, які в ній перелічені, від суджень (власної думки) автора. Наприклад, у повідомленні: «Володимир Кличко занепав як спортсмен, оскільки програв бій Ентоні Джошуа», - інформація про програш є фактом, а твердження про занепад Кличка як спортсмена – судженням журналіста.

Однією із ознак професійного журналіста є відділення фактів від суджень, а якісного ЗМІ – повідомлення фактів незалежно від того, кому вони вигідні. Приховування фактів, які мають суспільну вагу, неприпустиме.

Фактами можуть бути числа, дати, імена, події, — все, що можна торкнути, виміряти, перерахувати, підтвердити. Факти надають різні джерела: науково-дослідні та соціологічні інститути, органи влади, установи статистики, архіви, пошукові системи тощо. Джерелом інформації можуть стати звичайні люди, наприклад, свідки події.

Головне, що відрізняє факт від його оцінки, — об'єктивність. Оцінка завжди відбиває чиюсь суб'єктивну позицію, емоційне ставлення, заклик до якихось дій. Факт не дає оцінок, ні до чого не закликає. Факт завжди відповідає на питання «Хто? Що? Коли? Де?». Оціночне судження - «Як?» і «Чому?».

Щоб відрізняти судження від факту, варто пам’ятати, що:

  • думка завжди суб’єктивна, а факт існує незалежно від нашого бажання або ставлення до нього;
  • факт завжди реальний. Думка, для того щоб стати істиною, має спиратися на факти;
  • думка завжди має авторство.

Про факти ми дізнаємося із першоджерел. До першоджерел інформації відносяться: брифінги, прес-конференції, заяви, інтерв’ю, наукові статті та дослідження, тощо.

Інформацію з першоджерел акумулюють інформаційні агентства, їх робота полягає у збиранні та поширенні фактів. Але на цьому рівні інформація вже подається із деяким забарвленням. Це пов'язано із тим, що інформаційні агентства працюють на чиємусь фінансуванні: держави або приватних власників.

Традиційні та Інтернет ЗМІ (телеканали, журнали, газети, аналітичні видання тощо) є «ретрансляторами» новин, вони фільтрують інформацію, яку отримують, доповнюють судженнями і видають в ефір

На останньому місці у рейтингу достовірності джерел інформації знаходиться блогосфера: соціальні мережі, форуми, блоги.

Як же перевірити інформацію?

Далеко не всі факти читач може перевірити самостійно, тому грамотне споживання новин багато в чому основане на довірі до джерел інформації. Джерело вважається тим надійнішим, чим неупередженіше його ставлення до теми чи події, про яку йде мова (багато фактів, мало суджень). Також суттєва компетентність джерела в розглядуваній проблемі (про реформу енергоринку пише спеціалізований аналітичний портал). Якщо джерело представляє специфічні інтереси або причетне до події, тоді його нейтральність обмежується або взагалі ставиться під сумнів (сайт фірми-продавця пише про унікальні якості свого товару).

Порівнюйте джерела інформації. Чим більше з них повідомляють одне й те саме, тим більша достовірність факту. Аналітичні та оціночні статті у ЗМІ та блогах можуть заслуговувати на довіру, якщо висновки автора обґрунтовуються за допомогою великої кількості точних фактів, на які є посилання.

Перевіряйте репутацію джерела інформації. Джерело завжди несе відповідальність перед своєю аудиторією за надані факти, за їх точність, достовірність і повноту відомостей. Перед тим як стати постійним читачем ЗМІ (в тому числі електронного), варто переглянути склад редакції, дізнатися імена її керівників, або ознайомитися із біографією блогера, перш ніж підписатися на його сторінку. Журналістика – публічна професія, анонімний новинний ресурс чи невідомий нікому за межами соціальної мережі «популярний блогер» не варті вашої уваги і вашого часу.

Очевидно, що кожен читач в ідеалі прагне отримувати лише гарні новини: ті, які відповідають його світогляду, відображають важливі події, викликають позитивні емоції. Шукаючи для себе такі джерела інформації, які дають відчуття психологічного комфорту, ми робимо помилку. Головна вимога до новини – це бути правдою, а солодка ця правда чи гірка – вже залежить не від ЗМІ.

Гарних вам новин!

Теги: Сектор Дії