Hot Topics:       Front Line News             "Letters to the front line"      News of the day      

Розпочато нову інформаційну атаку. Вона дуже небезпечна для армії зокрема і для України взагалі. Суть: протиставити дотичних до війни людей іншій частині суспільства. Як це робиться?
В мережу, на ТБ і в ЗМІ цілеспрямовано закидаються меседжі:
- у АТОшників збочене мислення, вони не можуть бачити і розуміти мирних ініціатив нової влади, не здатні уявити, що конфлікт можна залагодити шляхом мирних перемовин;
- “люди війни” зацікавлені у її продовженні, бо вони звикли до неї, роблять там кар’єру, мають з неї зиски, не мають куди повертатись, зациклені на помсті, випали з життя тощо.
Список можна продовжувати, і ви легко зможете доповнити його, якщо уважно погортаєте сторінки ФБ, або новинні сайти.
Що це ворожа інформоперація сумнівів не виникає.

До весни 2014 року ми всі (окрім уже дуже стареньких ветеранів другої світової та поодиноких учасників закордонних конфліктів) були стовідсотковими людьми миру. Наші уявлення про війну вибудовувались на уроках історії - радянської і мало чим відмінної від неї ранньоукраїнської, та на ідеологічному кіно на кшталт “В бій ідуть одні старики”. Що таке справжня війна ми не уявляли й уявляти не хотіли. Але довелося.

Як люди миру стають людьми війни?

Найстрашнішим на фронті є і завжди буде перехід із психологічного стану “люди миру” у стан людей війни. Цей перехід жорстко ламає психіку й примушує проходити точку неповернення. І ті, що лишились по той бік бар’єру, не здатні цього відчути, як їм не пояснюй.

Перемога у війні великою мірою залежить від критичної маси людей, що перейшли точку неповернення. Бо у них немає страху убивати й обмаль страху бути вбитим, - звикли. А коли виключається страх, включаються логіка, розрахунок, тверезе мислення. Адже страх, як і будь-яке інше сильне почуття, спотворює картину реальності і заважає критично сприймати інформацію.

Люди війни мислять прямолінійно: тут - ми, тут - ворог. І застосовують таке мислення у будь-який час, з будь-якого приводу. Для них:

- розведення сил - це відступ і здача нашої території;

- припинення вогню - затягування конфлікту, а не його вирішення;

- вибори в ОРДЛО - легітимізація окупантських адміністрацій;

- збільшення “сірої зони” - зрада людей, що у ній проживають.

Все просто, а подивіться, скільки “дипломатії” навколо наверчено!

У мирні часи потрібні люди миру, вони, позбавлені страху, мислять широко і об’ємно. Але країні у стані збройного конфлікту необхідні люди війни, вони у екстремальній ситуації мислять чіткіше і діють якісніше.

Люди миру vs люди війни. Кому це вигідно?

Напруга між часткою суспільства, яку зачепила війна, і тими, хто безпосередньо на собі її не відчув, - логічна. Одних дратує відстороненість і “втома від війни” людей миру, інших - зацикленість на військових питаннях і різкість у судженнях людей війни. І російські інформаційні війська (назвемо так цей продуманий, розгалужений і добре вишколений апарат ЗМІ, ЛОМів, ботів і тролів) вправно користуються ситуацією.

Бойові інформаційні дії ведуться у двох напрямках. Обробляються і вміло скеровуються на емоційну (і не тільки) реакцію і люди миру, і люди війни.

Мета проста: ще раз поділити суспільство на непримиренні сегменти і натравити їх один на одного.

Технологія поділу і взаємного цькування вже не раз спрацьовувала на шкоду українцям. Серед інформаційних аналітиків навіть жарт такий є: як тільки до когось чи до чогось приліпилась частка - боти, - знай - ворог не спить. Тому, друзі, використовуючи слова “порохоботи”, “зелеботи”, ви автоматично стаєте - ну, не бійцем інформаційного фронту на боці ворога, - але “корисним ідіотом”, що переносить ворожу заразу. Будьте пильними і дотримуйтесь гігієни.

Як і навіщо підставляють людей війни?

За 5 років використано багато формальних приводів налаштувати проти людей війни іншу частину суспільства. Ось деякі з інформаційних операцій у цій царині:

- “на фронті всі алкоголіки” (пиятики на фронті, особливо у 2014-му були, але негативне ставлення до бійців-АТОвців формували не вони, а інформаційний шлейф, що їх супроводжував);

- “на передовій гноять волонтерську допомогу” - один із надзвичайно численних вкидів з метою розхолодити волонтерів (не безпрецедентне звинувачення, але геть не варте такого флеру, який періодично підіймався);

- “на війні наживаються” - найбільш небезпечний посил, масштабна, розгалужена інформаційна операція по знеціненню самої суті перебування нашої армії на Сході. Потребує окремої статті.

Зараз ведеться нова інформаційна атака. Вона дуже небезпечна для армії зокрема і для України взагалі. Суть: протиставити людей війни іншій частині суспільства. Як це робиться?

В мережу, на ТБ і в ЗМІ цілеспрямовано закидаються меседжі:

- у людей війни збочене мислення, вони не можуть бачити і розуміти мирних ініціатив нової влади, не здатні уявити, що конфлікт можна залагодити шляхом мирних перемовин;

- люди війни зацікавлені у її продовженні, бо вони:

- звикли до неї;

- роблять там кар’єру;

- мають з неї зиски;

- не мають куди повертатись;

- зациклені на помсті;

- випали з життя тощо.

Список можна продовжувати, і ви легко зможете доповнити його, якщо уважно погортаєте сторінки ФБ, або новинні сайти.

Що це ворожа інформоперація сумнівів не виникає, оскільки всі ознаки на місці:

- переведення прицілу з головного винуватця ситуації;

- порядок імплементації нових меседжів у мізки за відпрацьованою схемою;

- нагнітання емоцій навколо ситуації до градусу, що дозволяє вживити меседж-чіп, обминаючи критичне мислення;

- неприродна швидкість і системність розгортання подій;

- наднормова активність інформаторів-маркерів - людей і сторінок соцмереж, про яких ми точно знаємо, на кого вони працюють).

Як зомбують людей війни проти людей миру?

Однак, інформаційна операція була б не повною, якби програмуванню піддавалась лише одна частина суспільства, яке ділять. Треба розуміти, що нещадній обробці піддається і група людей війни. Як їх налаштовують проти людей миру? Так само цілеспрямовано викликаючи сильне емоційне збудження, що дозволяє вживляти чіпи:

- люди миру - розумово недолуга суспільна група, не здатна мислити взагалі;

- це - група зрадників, колаборантів, готових здати Україну за ковбасу по 2.20;

- люди миру - кероване вручну суспільне ургупування, зазомбоване телевізором, вони зроблять все, що їм накажуть;

- люди миру ніколи не розуміли і не зрозуміють, що у країні йде війна, або їм на неї начхати.

Знову ж таки, список можна продовжувати.

Треба сказати, що і ті й інші меседжі падають у добре угноєний (читай: политий лайном) грунт. І дають швидкі й дуже небезпечні сходи.

Хто це робить?

Інформаційні атаки - такий само стандартний прийом ведення бойових дій, як і збройні. Веде цю війну проти України наш одвічний ворог - росія. І звідки б не велись інформаційні постріли, треба розуміти, що замовник у них один.

Найбільш тривожним є факт, що транслюють ці меседжі не тільки давно розсекречені “консерви”, лайносайти, фейкові акаунти та одіозні ЛОМи. Небезпека в тому, що їх трансляція йде із середовища керівництва державою. На найвищому рівні. Останній приклад:

“Якщо це був контракт, і людина свідомо йшла на отримання високого грошового забезпечення, продавала свою найману силу для того, щоб захищати країну, – це був його вибір і тільки так”. ( Голова комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, народна депутатка від партії "Слуга народу" Галина Третьякова).

Цей меседж, вирваний з контексту, в чергове підірвав уже добре підігріті штанмайєром соцмережі. Людей війни активно провокують на протести. Яку роль у цій операції виконують “Слуги Зе” - ретрансляторів, чи корисних ідіотів?



March, 14, the Volunteer's Day in Ukraine

We are the volunteers. We are people of idea, action, and good will. It is always difficult with us. It is hard for the authorities, officials, leaders, and commanders at all levels. Why is it so? For we have the freedom to maneuver that the executives, being bound by statute, regulations, and salary, do not have. We have faced with this so many times for the last three years of war that one cannot count.

Coordinating our combat operations and maneuvers with the commanders of the Ukrainian Armed Forces and the ATO command, we always had a freedom in relation to the obsolete army rules and soviet-type bureaucracy - the battalions were built as military necessity and our possibilities dictated us but not the instructions covered with gunpowder. We were armed with what could be obtained or made by our craftsmen's hands.

We are inconvenient as the authorities can't understand how they can influence us. Despite the daily fights with the enemy at the forefront we are constantly present in the information battles. The provocations were staged against us, then our fighters were arrested or a base of one of the battalions was surrounded.

We are still inconvenient now as we have the constitutional right to be at the forefront, to get wounded and die, but in the information zone we remain as "wearenotthere". What is the phenomenon of volunteer movement in Ukraine?

The basis of the volunteer movement - from a heartfelt assistance to the front and trenches at the line - is the sacrifices. That is the daily willingness to sacrifice: work, time, money, forces, health, and life. There are no saints among us. Our characters are damaged by the battles, the manners are distorted by the constant stress, and there is an uneasy temper. If we remove all this, as the husk, then each volunteer has one thing in common - the self-sacrifice.

And it is not us who should judge its amount or size - in the end only God knows what is bigger: a million from the rich or a last hryvnia from the widow. The true sacrifice doesn't expect "neither glory nor reward" because it is the spiritual essence of the human soul. Those people, who devoted their lives to enrichment, career, and comfortable living, have a difficulty to understand us at once.

And we do not expect the understanding! We hope for only one thing - all people of Ukraine, who have felt the responsibility or call of the heart to give something to the plundered Mother, will be unified. The idea of Nation's rebirth and building the national state - united and independent - would light so much the people's hearts that this fire would burn down all group interests and personal ambitions. Then everyone would understand what it means to be a volunteer.

We will win!


A statement by Dmytro Yarosh about sentencing of Mykola Karpyuk

Almost coincided, with a difference of one day, there were two events related to the Ukrainian prisoners of war: Nadiya Savchenko returned home, and an astronomical sentence - 22.5 years - was given to the kidnapped by the Russian Security Services Mykola Karpyuk - a patriot and a nationalist, a leader of the UNA-UNSO, who was my substitute in the days when I was heading the movement "Right Sector".

While the fate of Savchenko, when she was a prisoner, was watched by the whole world, and her return was an event of nationwide scale, the abduction of Karpyuk, tortures, to which he and the other person involved in the case Stanislav Klikh, were subjected, the falsified case itself, and now meaningless sentence (because all the fellows of Mykola know that he did not fight in Chechnya) - the Ukrainian government, the international community, either do not react at all, or react to a minimum.

Rejoicing Nadia Savchenko return, we should not forget about one of those who are still in captivity. Even if we manage to return them only after the victory, then we have to make this victory come faster.

I declare that we with my fellows have done, do, and will do everything possible to bring back Mykola Karpyuk home. By means either as an attempt to influence the Ukrainian and international official structures, or as non-standard steps in the military field.

Mykola Karpyuk and all the Ukrainian prisoners of war, contained on the territory of the occupying country and on the Ukrainian territories temporarily controlled by collaborators and Russian-terrorist groups, will return home.

Victory will be ours.

Dmytro Yarosh


Dmytro Yarosh's statement about "the special status" of the occupied territories

After the visit to Kyiv of Victoria Nuland, the United States Assistant Secretary of State, the information has appeared that was partially repudiated by Mrs. Nuland after a wave of indignation in the Ukrainian society - that the United States is expecting almost immediate implementation of amendments to the Constitution from Ukraine as to the special status of Donbas, amnesty of mercenaries and conduction of the election on the occupied territories.

First of all, no other single country is able to hold the elections on the territories occupied by an enemy. Initially, these territories should be freed.

Secondly, the Russian propaganda has received a de facto monopoly in shaping a part of our countrymen's worldview because our government was incapable for 20 years to provide the Ukrainian product of good quality in the Donbas region. During two years of war our fellow citizens have been consuming ONLY the anti-Ukrainian information. To conduct the elections under such conditions in the Donbas is same as to conclude a peace with Germany in the 40's of the last century and hold the elections there. The leading figures of the Nazi regime would certainly win in these, so called completely honest, elections under the international supervision.


The invaders, collaborators, international terrorists and simply the government criminals should lay down their arms in the first place - under the guarantees of amnesty for the low rank participants of antigovernmental formations and who are not implicated in the grave crimes. The constitutional system should be fully restored, and a lengthy procedure must be held, that is similar to the German denazification. Having received the guarantees that none of the state criminals will be in power, the elections can be held.

Thirdly, the proposed changes to the Constitution are not the compromise but rather the capitulation to the enemy, because Russia has demanded it from the very beginning.

The elections on the occupied territories and "the special status" would mean that Ukraine will receive the territories in its unity that are de facto controlled by Russia with a help of local antigovernment powers, and it will be forced to carry out the pro-Russian politics by their demands.

Our guys fought, died and received the wounds; they have returned to combat from the hospitals or have become disabled for the rest of their lives; their families carried and continue carrying the burden of war; the volunteers, who still continue to hold the front, have fought and continue fighting, but not for that.

The pressure on Ukraine from some Western countries is caused by one reason: a mediator in the negotiations always insists on concessions from that side that looks to be weaker. Maidan and two years of war have changed us, but didn't change those who didn't participate in that. In Ukraine some still see, by inertia, the object but not a subject of geopolitics. They always put the pressure on us demanding not to seek a withdrawal from the USSR or to agree with Yanukovych. We must stop submissively playing the weak one, and the pressure will gradually diminish.

This is entirely consistent with the statements of the incumbent President. We were weak before the Minsk-1 but right now our army and other structures, being associated with defence of the state, have been reorganized, strengthened and became stronger. So there is no longer any sense to support a format of talks that are harmful for the national interests.

The talks with the so-called "DPR" or "LPR”, which some countries demand from Ukraine, are the violation of the fundamental principals in the international community - there can be no negotiations with the terrorists. Moreover, when they have attacked Debaltseve right after the Minsk-2, the terrorists showed that all the agreements would be violated by them the next day.

Taken into consideration the above said, we insist on leaving the format of the Minsk talks and beginning a qualitatively new international cooperation as to the joint defense from a country-aggressor, inviting Poland, the Baltic countries, Romania and Turkey to this process.

We remember every drop of blood shed for the Ukrainian Donbas and sovereign Ukraine, and we will not allow anybody to encroach on that, which it was spilled for.

We are the statesmen. We will not surrender a single inch of our land.

We have learned to be strong. Victory will be ours.

Dmytro Yarosh
The Leader of National Movement "The Yarosh Statehood Initiative"

News

  • March, 14, the Volunteer's Day in Ukraine

    We are the volunteers. We are people of idea, action, and good will. It is always difficult with us. It is hard for the authorities, officials, leaders, and commanders at all levels. Why is it so? For we have the freedom to maneuver that the executives, being bound by statute, regulations, and salary, do not have. We have faced with this so many times for the last three years of war that one cannot count.

    Coordinating our combat operations and maneuvers with the commanders of the Ukrainian Armed Forces and the ATO command, we always had a freedom in relation to the obsolete army rules and soviet-type bureaucracy - the battalions were built as military necessity and our possibilities dictated us but not the instructions covered with gunpowder. We were armed with what could be obtained or made by our craftsmen's hands.

    We are inconvenient as the authorities can't understand how they can influence us. Despite the daily fights with the enemy at the forefront we are constantly present in the information battles. The provocations were staged against us, then our fighters were arrested or a base of one of the battalions was surrounded.

    Read more ...
  • Action "Give the deserved recognition to the Volunteers!" at the Kyiv regional council

    Today the National Movement "Action" held an event "Give the deserved recognition to the Volunteers!” at the Kyiv regional council.

    The event was attended by activists, volunteers of ATO, participants of the hottest military battles with the invaders of Ukraine, who after two years of warfare are still not recognized as ATO participants. Therefore, they and their families do not receive adequate support from the state, and most importantly - they do not have an official recognition as defenders of Ukraine.

    That is why a draft resolution "On the status of the war veterans-volunteer combatants" was submitted to the Kyiv Regional Council, which also will be submitted to the local councils throughout Ukraine. This document is intended to recognize the volunteers who participated in the fighting in the area ATO as fighters for the freedom and independence of Ukraine and introduce the following concepts to the Ukrainian legislation: volunteering war veterans, disabled volunteering war veterans, and volunteers involved in fighting. Accordingly, the financing costs associated with the introduction of these concepts will be at the expense of the local budgets in the manner prescribed by the Law of Ukraine "On the status of war veterans and warranties of their social protection".

    Today the draft resolution "On the status of the war veterans-volunteer combatants" was admitted by the relevant committee of the Kyiv regional council for consideration. According to the preliminary information, our draft resolution will be submitted to the session of the Council on June 14. So, we thank everyone who have contributed to our action and who are helping our soldiers to get the deserved title of defender of Ukraine.

  • A representative of the National Movement "Action" is running for the Parliament

    The Central Election Commission accepted a package of documents for registration of a parliamentary candidate in the midterm elections to the Verkhovna Rada of Ukraine on July 17, 2016 from Hlahovych Mykhailo Vasylovych. The candidate is self-nominated, running from the 85th constituency (Ivano-Frankivsk region).

    Mykhailo Hlahovych can rightly be considered a candidate to become a deputy from the new generation because he is not a representative of the "old faces" and not involved in dubious political processes. Instead, from the age of 17 he worked in the field of public health. He worked his way up from nurse to surgeon, PhD, associate professor. He has about 50 scientific papers and 4 patented inventions.

    Read more ...