Друг "Смерека"

Він присвятив життя боротьбі за краще майбутнє своєї країни, коли з ще юнацьких років вчився сам військо- мілітаристському вмінню, а потім, – рік за роком, згуртовував навколо себе юних патріотів – націоналістів, зумівши достукатись до кожного серця, зумівши розбудити той генетичний поклик, який старанно отруювала радянська влада, та й пізніше ніби-то українська.

Він бачив, як з року в рік його країну топлять в брехні, корупції, владному “кумовстві” зав’язують міцну петлю на шиї простолюду – він продовжував вести свою боротьбу. Його судили за політичні переконання, хоча “пришили” статтю за нищення майна в особливо великих розмірах).

Він вчив своїх побратимів, їх ідейно закаляв, на власному прикладі показував шлях боротьби. Він бореться за себе, за нас, за своє майбутнє. Коли москальська наволоч вже відкрито, не приховуючись – намагається відібрати найсвятіше – нашу рідну землю – він звісно ж не залишився осторонь – й відразу пішов добровольцем в цю борню, він взяв зброю до рук, якою володіє досить вправно, вишколившись на партизанських вишколах “Тризубу”, та й поїхав на Схід України. В нього щаслива сім’я, гарна молода дружина, маленький син, вони підтримують його в цій війні. І сам він ще молодий, та вже настільки твердо впевнений в перемозі українського народу в цій війні, – що його не спинить ніщо. Він переконливо йде сам до своєї мрії – УССД, та впевненою ходою веде за собою нас, – своїх вихованців.