Як зменшити вплив ІПСО на ваше сприйняття реальності
В 2014-2015 роках ми переважно стикалися із дезінформацією (розіп’яті хлопчики, авіаносці «Правого Сектора» над Донбасом та ін.). Цільовою аудиторією для цих вкидів були громадяни РФ та жителі тимчасово окупованих територій, які не мали альтернативних джерел новин і не могли перевірити достовірність даних.
На другому етапі війни фокус уваги ворога на інформаційному фронті перемістився безпосередньо на решту громадян України, дезінформацію замінили маніпуляції правдою, і вплив інформаційних операцій на суспільство значно посилився.
Поділюся реальним прикладом із власного досвіду. Це сталося у далекому 2015 році. Одного разу дуже пізно ввечері мені терміново знадобилося зняти з картки «Приватбанку» деяку суму грошей. В найближчому банкоматі грошей чомусь не було. В двох інших також раптово скінчилася готівка. У єдиному місці, де банкомат ще працював на видачу, зібралася черга. Всі злі, нервові, напружені. За уривками розмов зрозуміло: десь в Інтернеті з’явилася інформація, що зранку банк націоналізують. Несподівано забігла якась жінка і голосно заявила, їй щойно телефонували з Дніпра і підтвердили: завтра банк припинить видачу готівки. Емоційний заряд у тісному приміщенні став настільки сильним, що його можна було торкнутися.
В цей момент я відчула ефект інформаційної операції на собі. Незважаючи на цілковиту впевненість, що на ранок банк працюватиме, побороти панічне бажання зняти з усіх карток всі кошти було майже неможливо. А, оскільки, розмір черги не залишав надій це зробити, серце калатало розпачем, як жити далі. Уява лютувала, у голову ліз негатив. Голос розуму волав «Зупинись, заспокойся»…
Знадобилося неймовірне вольове зусилля, щоб вискочити надвір, вдихнути повітря, підійти до банкомату іншого банку і зняти нарешті гроші. До реальної націоналізації «Привату» залишався рік. Усвідомлення своєї майже повної безпорадності перед хвилею чужої інформаційної атаки та суми реакцій на неї оточуючих стало шокуючим відкриттям.
Здоровій людині вкрай важко протистояти психологічним маніпуляціям, адже в їх основі лежать результати багаторічних наукових досліджень та експериментів. Але, якщо дотримуватися ряду правил, їх вплив можна значно зменшити.
Перше і найголовніше: якщо новина у соціальній мережі має сильне емоційне забарвлення,є велика ймовірність того,що інформація у ній викривлена,чи неправдива. Незалежно від того, хто подає цю новину, яка в нього репутація і як сильно ви йому симпатизуєте. Перша ознака маніпуляції – вона вибиває із рівноваги. Якщо, прочитавши текст, зміст якого не стосується вас безпосередньо, ви починаєте відчувати сильні емоції, значить працюють професіонали.
Друге, вкрай важливе. Розвивайте критичне мислення та перевіряйте інформацію. Іноді навіть безпосередні учасники не в повні володіють усією ситуацією та подають інформацію однобоко і суб’єктивно. Що вже казати про користувачів соцмереж, які перебувають за багато кілометрів від місця події.
Візьміть за звичку отримувати новини виключно із загальновідомих авторитетних ресурсів. Ціла когорта дрібних сайтів і блогів, які начебто пишуть такі ж самі новини, серед нейтральних публікацій активно створюють та просувають фейки.
Із великою обережністю ставтеся до всього, що подається як «коментар експерта». Якщо ви далекі від піднятої тематики, перевірити експертність мовця чи автора майже неможливо.
Якщо читаєте повідомлення чи статтю, відкидайте емоції та висновки, до яких вас приводять, залишайте тільки факти, котрі ви потім можете перевірити. Факт, про який ви дізналися з Інтернету, можна вважати достовірним, якщо він підтверджується трьома різними джерелами (наприклад інформаційними порталами чи відеокадрами), не рахуючи соціальних мереж.
Відеодоказом, до речі, може бути лише така зйомка, яка показує подію (епізод) з самого початку. Демонстрація обрізаного/змонтованого відео, або відео, де картинка не збігається із відеорядом, в інформаційній сфері є маніпуляцією.
І третє, актуальне. Не поширюйте фейкову або неперевірену інформацію. Популярність повідомлення у соціальній мережі залежить від кількості реакцій на неї. Тому від звички автоматично лайкати все, що потрапляє у стрічку новин, необхідно негайно позбавлятися. За кожен ваш лайк чи репост хтось отримує зарплату. І добре, якщо це всього на всього маркетолог Андрій із фірми, що розвозить піцу. Гірше, якщо з того боку екрану сидітиме хтось у погонах ворожої держави.
Пам’ятайте, мета інформаційних маніпуляцій – вивести вас із рівноваги, посіяти сумніви в очевидних речах та змусити робити необдумані вчинки. Адже від вашого емоційного стану залежить влучність вашої стрільби.