Проект Закону "Про цивільну зброю і боєприпаси"

ЗАКОН УКРАЇНИ

ПРО ЦИВІЛЬНУ ЗБРОЮ І БОЄПРИПАСИ

Цей Закон на основі положень Конституції України, якими встановлено право кожної людини на життя та його захист від протиправних посягань, право на недоторканність та безпеку людини, її життя, здоров’я, честь та гідність, рівність конституційних прав і свобод громадян, непорушність права приватної власності, захист суверенітету і територіальної цілісності держави, як справи всього українського народу регулює правовідносини, що виникають при обігу в Україні зброї та бойових припасів, і спрямований на захист життя та здоров’я громадян, власності, охорону громадського порядку і громадської безпеки, природи і природних ресурсів, зміцнення міжнародної співпраці в боротьбі зі злочинністю та незаконним розповсюдженням зброї.

РОЗДІЛ І

Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів і понять, що застосовуються в Законі

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
Автоматична вогнепальна зброя – вогнепальна зброя, яка після кожного пострілу перезаряджається самостійно та з якої шляхом разового натискання на спусковий гачок можна здійснити більше ніж один постріл.
Боєприпаси – патрони до нарізної та гладкоствольної вогнепальної зброї, інші пристрої одноразового використання, конструктивно призначені й технічно придатні для пострілу зі зброї відповідного виду. Не вважаються боєприпасами окремі компоненти спорядження патронів до вогнепальної зброї (шріт, картеч, кулі, пижі, прокладки, контейнери, капсулі, гільзи, порох).
Виробництво (виготовлення) цивільної зброї та боєприпасів – діяльність, пов’язана з випуском цивільної зброї та боєприпасів, основних та неосновних частин вогнепальної зброї та компонентів боєприпасів, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва. Цим терміном охоплюється діяльність фізичних осіб – власників цивільної зброї по виготовленню боєприпасів з нових компонентів для власних потреб та для власної зброї.
Вогнепальна зброя і боєприпаси військового призначення – виготовлена або вироблена виключно для військових потреб вогнепальна зброя і боєприпаси.
Вогнепальна зброя – пристрій або предмет, сконструйований або пристосований для використання як зброя, з якого під впливом сили тиску, створюваної продуктами горіння хімічних речовин, можуть бути викинуті кулі, метальні елементи (снаряди) для механічного ураження цілі на відстані, або поданий звуковий чи світловий сигнал.
Вогнепальна зброя ручного перезаряджання – вогнепальна зброя з магазином/барабаном, яку необхідно перезаряджати після кожного пострілу за допомогою використання м’язової сили людини або механічного пристрою.
Володіння зброєю та боєприпасами – зберігання, розпорядження, носіння, забезпечення збереження, використання зброї та боєприпасів. Газова зброя – невогнепальна зброя, конструктивно призначена лише для ураження живих цілей шляхом використання хімічних подразнюючих речовин. Газові пістолети (револьвери) не належать до вогнепальної зброї.
Гладкоствольна вогнепальна зброя – вогнепальна зброя, в якої напрямна частина каналу ствола по всій його довжині не має нарізів, які надають метальному елементу обертального руху. До гладкоствольної вогнепальної зброї також відноситься вогнепальна зброя, призначена для стрільби боєприпасами для гладкоствольної вогнепальної зброї, канал ствола якої містить нарізи в його кінцевій частині, або нарізи для покращення осипу дробового метального заряду.
Гладкоствольна короткоствольна вогнепальна зброя призначена для стрільби боєприпасами, спорядженими еластичними метальними елементами менш смертельної дії – пістолети та револьвери з внутрішнім діаметром ствола не більш як 10 міліметрів, спеціально сконструйовані та виготовлені, або перероблені для відстрілу боєприпасів, споряджених еластичними метальними елементами менш смертельної дії. Вимоги до боєприпасів, споряджених метальними елементами менш смертельної дії встановлює Міністерство охорони здоров’я України.
Господарська діяльність у сфері обігу цивільної зброї та боєприпасів – будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців, пов’язана з виробництвом (виготовленням) цивільної зброї та боєприпасів, торгівлею цивільною зброєю та боєприпасами, наданням послуг, виконанням робіт у сфері обігу цивільної зброї та боєприпасів.
Громадське місце – територія або приміщення для потенційного перебування невизначеного кола осіб з вільним доступом, доступом за плату, чи за запрошенням (вулиці, парки, сквери, громадський транспорт, громадські заклади, державні установи, будь-які будівлі чи їх частини загального користування, під’їзди, підземні переходи, стадіони, магазини тощо). Житло, домоволодіння та прибудинкова територія, яка перебуває у приватній власності фізичної особи, не є громадським місцем.
Дрібний ремонт – усунення несправностей, дефектів та/або заміна неосновних частин зброї з метою відновлення її властивостей, задля можливості використання зброї за прямим призначенням. До дрібного ремонту також належить незначна обробка основних частин зброї шляхом їх полірування або шліфування, якщо це не змінює основних властивостей зброї.
Деактивована зброя (макети масо-габаритні) – зброя безповоротно приведена у непридатний для стрільби стан, у тому числі холостими патронами.
Додаткове обладнання до зброї – з’ємні або нез’ємні пристрої, спеціально створені або адаптовані для встановлення на зброю, які служать для покращення її зовнішнього вигляду, ергономіки (користувальницьких властивостей), комфорту у використанні, адаптації до анатомічних особливостей власника, пристосування (постійного чи тимчасового) до виконання певних законних завдань (самозахист, мисливство чи зайняття спортом). До додаткового обладнання належать у тому числі засоби зменшення гучності пострілу та сили віддачі, полум’ягасники, додаткові прицільні та цілевказівні засоби, в тому числі оптичні приціли, оптично-електронні прицільні пристрої, приціли нічного бачення, освітлювальні пристрої тощо.
Демонстрування зброї – умисний публічний показ зброї, яка утримується в руках особи, або умисне та цілеспрямоване створення умов для сприйняття інформації про наявність зброї в елементах спорядження на особі, чи її одязі.
Довгоствольна цивільна вогнепальна зброя – вогнепальна зброя калібром не більш як 20 міліметрів для нарізної зброї та калібром не більше 4-го – для гладкоствольної зброї, довжина ствола якої перевищує 300 міліметрів або загальна довжина якої перевищує 600 міліметрів та яка обладнана складним або нескладним прикладом.
Дозвіл на зброю – документ встановленого зразка, який підтверджує, що фізична особа має право на зберігання, носіння, транспортування і використання зазначеної в збройовій картці зброї, а також підтверджує, що фізична особа може придбати зброю відповідної категорії, що зазначений у дозволі, та боєприпаси до неї.
Дозвіл на спільну зброю – документ встановленого зразка, який підтверджує, що фізична особа має право на, носіння, транспортування і використання зброї, що належить члену його сім’ї, а також підтверджує, що фізична особа має право придбати боєприпаси до цієї зброї. Дозвіл на спільну зброю, окрім інформації, що вноситься до дозволу на зброю, містить відомості про власника зброї та одиницю зброї, що перебуває у спільному володінні. Дозвіл на спільну зброю не надає права відчужувати зброю.
Заняття стрільбою – діяльність, яка полягає у разовому, регулярному або систематичному виконанні вправ зі стрільби задля навчання, вдосконалення навичок стрільби та навичок поводження зі зброєю.
Заряджена зброя – зброя з боєприпасом в патроннику, в барабані, в невідокремлюваному магазині, або в приєднаному до зброї відокремлюваному магазині.
Зберігання – тримання в дозволеному місці зброї та боєприпасів з дотриманням встановлених вимог безпеки.
Збройова картка – документ встановленого зразка, що є додатком до дозволу на зброю та містить перелік зброї (номер, марку, модель та калібр), що перебуває у власності фізичної особи.
Зброя – пристрій або предмет, спеціально сконструйований або пристосований для знищення, ураження, ушкодження або заподіяння іншого руйнівного впливу на живі чи іншого роду об’єкти та цілі.
Зона, вільна від зброї – будівля, приміщення, споруда, територія, на якій заборонено перебувати зі зброєю.
Імітаційні боєприпаси (холостий патрон) – боєприпаси без метального елементу (снаряду), які складаються з гільзи, капсуля, порохового заряду і пижа або без пижа для імітації пострілу з вогнепальної зброї.
Імітаційна зброя – електропневматична та пневматична зброя, призначена для спортивних та рекреаційних занять (пейнтбол, страйкбол (ейрсофт) тощо – пристрої, які зовні та конструктивно нагадують, копіюють та відповідають принципам дії вогнепальної зброї, метальний елемент якої служить для імітації чи фіксації влучення без заподіяння шкоди, або містить оптичний пристрій для фіксації влучень без застосування метального елементу.
Інструктор зі стрільби – особа, що має відповідне свідоцтво встановленого зразка, яке видає адміністрація стрілецького тиру або стрільбища.
Колекція зброї та боєприпасів (колекція) – це впорядковане зібрання зброї та боєприпасів, які мають історичну, наукову та культурну цінність, що використовується або може бути використана для експонування, наукової, дослідницької, практичної чи експертної роботи, або підвищення професійного рівня у зв’язку зі службовою діяльністю.
Комбінована вогнепальна зброя – вогнепальна зброя, що має стволи як з нарізними, так і з гладкими каналами.
Компоненти боєприпасів – окремі складові частини спорядження патронів до вогнепальної зброї, а саме: метальні елементи (снаряди), метальні заряди, капсулі, гільзи, пижі, прокладки, контейнери тощо.
Короткоствольна цивільна вогнепальна зброя (пістолети та револьвери) – вогнепальна зброя калібром не більш як 13 міліметрів, довжина ствола якої не перевищує 300 міліметрів, а загальна довжина якої не перевищує 600 міліметрів, та яка не обладнана невід’ємним прикладом.
Місце постійного зберігання зброї – місце постійного проживання або реєстрації власника зброї.
Метальний елемент (снаряд) – компонент боєприпасів (куля, шріт, картеч тощо), призначений для ураження цілі.
Навчальна зброя – зброя призначена для навчання навичок поводження зі зброєю та холостих тренувань.
Нагородна зброя – персоніфікована зброя, що є відзнакою фізичної особи за особливі заслуги перед державою, державними органами та установами.
Нарізна вогнепальна зброя – вогнепальна зброя, напрямна частина каналу ствола якої по всій довжині містить нарізи, призначені для надання метальному елементу обертального руху під час пострілу. До нарізної вогнепальної зброї не належить вогнепальна зброя, яка призначена для стрільби боєприпасами для гладкоствольної вогнепальної зброї та яку в Україні класифіковано і сертифіковано як гладкоствольну вогнепальну зброю.
Нетверезий стан – стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, який є наслідком свідомих навмисних дій особи, які полягають у вживанні алкоголю, наркотичних, психотропних чи інших речовин, та які призвели до стану сп’яніння (порушення фізіологічних функцій організму та центральної нервової системи).
Носіння зброї та боєприпасів – носіння власником при собі зарядженої та готової до негайного використання зброї поза місцем її постійного зберігання.
Напівавтоматична вогнепальна зброя – вогнепальна зброя, яка після кожного пострілу перезаряджається самостійно та з якої шляхом разового натискання на спусковий гачок не можна зробити більш ніж один постріл.
Обіг зброї або боєприпасів – виробництво або виготовлення, комплектування або ремонт, придбання або реалізація, колекціонування, експорт, імпорт зброї, її складових частин або допоміжних пристроїв, боєприпасів; нагородження зброєю; спадкування, облік, експонування на виставках, використання, застосування; використання зброї в тренувальній стрільбі; зберігання, носіння, транспортування, пересилання, вилучення, відчуження, знищення, ввезення в Україну або вивезення з України.
Окремі види діяльності з цивільною зброєю та боєприпасами – будь-які не заборонені законодавством види діяльності власників цивільної зброї, які не охоплюються цим Законом та регулюються окремими законами, підзаконними нормативними актами, правилами та регламентами такої діяльності, наприклад, але не виключно: полювання, зайняття спортом тощо.
Органи державної реєстрації прав на зброю – спеціально уповноважені органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державної реєстрації прав на цивільну зброю та у сфері обігу цивільної зброї і боєприпасів.
Основні частини вогнепальної зброї – ствол, барабан, затвор, ствольна коробка, рамка пістолета (револьвера).
Охолощена зброя – зброя конструктивно призначена (перероблена або виготовлена) виключно для стрільби холостими патронами.
Патрон – боєприпаси в зібраному і готовому до використання вигляді.
Пересилання зброї та боєприпасів – переміщення між населеними пунктами поштою, багажем або за посередництва третіх осіб зброї, боєприпасів.
Переспорядження боєприпасів – виготовлення боєприпасів з використанням гільз, які раніше були відстріляні в складі інших боєприпасів та зберегли придатність до повторного використання після цього.
Постійне місце проживання – житловий будинок, домоволодіння, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Придбання зброї та боєприпасів – набуття права власності на зброю, боєприпаси, основні частини зброї та компоненти боєприпасів.
Пневматична зброя – невогнепальна зброя, в якій куля чи іншій метальний елемент отримує спрямований рух під дією сили стиснутого газу або повітря.
Реалізація – продаж, обмін, дарування або передача іншим чином у власність або володіння іншій особі зброї, боєприпасів.
Ремонт зброї – усунення несправностей, дефектів, у тому числі шляхом заміни, суттєвої зміни, або обробки основних частин зброї з метою відновлення її властивостей, задля можливості використання зброї за прямим призначенням. У будь-якому разі не належать до ремонту зброї дії її власника з покращення її зовнішнього вигляду, ергономіки (користувальницьких властивостей), адаптації до анатомічних особливостей власника, пристосування (постійного чи тимчасового) до виконання певних законних завдань (самозахист, мисливство чи зайняття спортом) у тому числі, але не виключно, шляхом встановлення додаткового обладнання до зброї та заміни неосновних частин вогнепальної зброї.
Розряджена зброя – зброя без боєприпасів в патроннику, барабані та невідокремлюваному магазині, або з від’єднаним відокремлюваним магазином.
Сигналізація – технічний пристрій для звукового, світлового чи в інший спосіб інформування про несанкціонований доступ до місця зберігання зброї, або приміщення, в якому зберігається зброя.
Сигнальна зброя – вогнепальна зброя, призначена для подачі звукового, світлового сигналу з використанням сигнального піротехнічного пристрою або сигнальних патронів.
Службова зброя – зброя, призначена для озброєння службових осіб, а також особового складу державних органів та установ, яким чинним законодавством України дозволено носіння, зберігання, застосування зазначеної зброї в цілях виконання покладених на них державою спеціальних функцій щодо захисту життя, здоров’я громадян, власності, інтересів держави, припинення протиправних посягань на них, охорони природи і природних ресурсів, цінних і небезпечних вантажів, спеціальної кореспонденції, а також зброя, призначена для озброєння працівників юридичних осіб, основним видом діяльності яких є охоронна діяльність.
Стрілецька спортивна організація – це зареєстроване в установленому законом порядку громадське об’єднання (федерація, асоціація тощо), статутною метою діяльності якого є розвиток та підтримка видів стрілецького спорту або стрілецьких спортивних дисциплін.
Стрілецький тир – спеціально обладнане приміщення, будова, споруда або територія, яка постійно використовується для занять зі стрільби.
Стрільбище – комплекс, який складається з двох або більше стрілецьких тирів та розташовується на окремій земельній ділянці.
Суб’єкт господарювання – зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа, незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка провадить господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа-підприємець.
Транспортування зброї та боєприпасів – переміщення розрядженої зброї та боєприпасів власником поза місцем їх постійного зберігання у спосіб, який виключає негайне застосування зброї. Терміном транспортування зброї та боєприпасів охоплюється перенесення і перевезення зброї та боєприпасів.
Торгівля зброєю та боєприпасами – будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на зброю та боєприпаси.
Тюнінг зброї – дії, спрямовані на покращення зовнішнього вигляду зброї, ергономіки (користувацьких властивостей), адаптації до анатомії власника, пристосування (постійного чи тимчасового) до виконання певного цільового призначення (самозахист, мисливство, зайняття спортом тощо) у тому числі, але не виключно, шляхом встановлення додаткового незйомного обладнання до зброї або заміни не основних частин зброї.
Цивільна зброя і боєприпаси – зброя і боєприпаси вітчизняного та іноземного виробництва, дозволені для цивільного обігу і володіння громадянами України, суб’єктами господарювання та стрілецькими спортивними організаціями в цілях, не заборонених законодавством України.
Члени сім’ї власника зброї – особи, які перебувають у шлюбі; проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою; їхні діти; особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання. Усі інші терміни у цьому Законі вживаються у значеннях визначених законодавством України.

Стаття 2. Сфера дії Закону

Цей Закон регулює суспільні відносини, що
встановлюють правові підстави і порядок цивільного обігу зброї і боєприпасів до неї;
встановлюють порядок і підстави використання цивільної зброї і боєприпасів;
визначають права і обов’язки суб’єктів, діяльність яких пов’язана із цивільним обігом зброї та боєприпасів;
регламентують питання забезпечення безпечного обігу цивільної зброї і боєприпасів;
регламентують порядок організації курсів з підготовки власників зброї.
Дія цього Закону не поширюється на:
предмети і пристрої, які не сконструйовані або не пристосовані до застосування як зброя, але можуть бути так використані;
вогнепальну зброю, виготовлену до 1870 року, та її копії за умови, що з неї не можна стріляти боєприпасами, призначеними для забороненої в цивільному обігу вогнепальної зброї, або боєприпасами до вогнепальної зброї, введення якої в цивільний обіг потребує спеціального дозволу уповноваженого органу;
збройні колекції музеїв;
зброю військового призначення та боєприпаси до неї, яка перебуває на обліку Збройних Сил України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань;
службову зброю;
зброю та боєприпаси, які перебувають у власності держави і використовуються державними науковими та експертними установами для проведення наукових досліджень і експертиз;
промислово виготовлені інструменти, в яких застосовані принципи дії або конструкції вогнепальної чи пневматичної зброї та які можуть бути використані виключно з передбаченою їх конструкцією метою;
ядерну, хімічну, біологічну та будь-яку іншу зброю масового ураження;
військову техніку та її допоміжне обладнання;
іграшки або інші предмети, які своїм зовнішнім виглядом копіюють або нагадують зразки зброї, але такими не є;
сигнальні пристрої, в тому числі сигнальні пристрої, які входять в обов’язкове оснащення човнів, яхт, суден або літальних апаратів (тобто предмети або механізми конструктивно призначені виключно для подачі піротехнічного світлового, звукового або димового сигналу) і салютні патрони – патрони, які не мають снаряда та призначені для імітації стрільби, салюту чи подачі сигналу).
імітаційну зброю.

Стаття 3. Види зброї і боєприпасів

Зброя в Україні класифікується за призначенням, принципом приведення в дію, характеристиками каналу ствола, розміром, принципом подачі боєприпасів під час стрільби, конструкцією магазину, кількістю боєприпасів, які вміщуються у зброї, кількістю стволів, типом застосовуваних боєприпасів.
Зброя в Україні за цільовим призначенням поділяється на зброю самозахисту, мисливську зброю, спортивну зброю, колекційну зброю, нагородну зброю, імітаційну зброю, навчальну зброю, багатоцільову зброю, зброю військового призначення, службову зброю, охолощену зброю та деактивовану зброю.
Зброя в Україні за принципом приведення в дію поділяється на пневматичну зброю, вогнепальну зброю, газову зброю, електрошокову зброю. Зброя в Україні за характеристиками каналу ствола поділяється на гладкоствольну зброю, нарізну зброю, комбіновану зброю (зброю, до складу якої входить комбінація з нарізного та гладкого стволів).
Зброя в Україні за розміром поділяється на короткоствольну зброю та довгоствольну зброю.
Зброя в Україні за принципом подачі боєприпасів під час стрільби поділяється на самозарядну автоматичну зброю, самозарядну напівавтоматичну зброю, зброю ручного перезаряджання.
Зброя в Україні за кількістю боєприпасів, які вміщуються у зброї, поділяється на однозарядну та багатозарядну зброю.
Зброя в Україні за конструкцією магазину поділяється на зброю безмагазинну, багатозарядну зброю з невідокремлюваним магазином, багатозарядну зброю з відокремлюваним магазином.
Зброя в Україні за кількістю стволів поділяється на одноствольну та багатоствольну зброю.v Зброя в Україні за типом застосовуваних боєприпасів поділяється на зброю під патрони центрального займання та зброю під патрони бокового займання.
Боєприпаси в Україні класифікуються за призначенням, калібром, характеристиками ствола та за способом ініціації.
Боєприпаси в Україні за призначенням поділяються на боєприпаси до зброї військового призначення та боєприпаси до цивільної зброї.
Боєприпаси в Україні за характеристиками ствола поділяються на боєприпаси до нарізної зброї та боєприпаси до гладкоствольної зброї.
Боєприпаси в Україні за способом ініціації поділяються на боєприпаси центрального займання та боєприпаси бокового займання.

Стаття 4. Категорії цивільної зброї та боєприпасів

В Україні дозволені для цивільного обігу і володіння фізичними особами, суб’єктами господарювання та стрілецькими спортивними організаціями такі категорії цивільної зброї та боєприпасів:
1) перша категорія – пневматична зброя калібру до 4,5 мм і швидкістю польоту метального елементу до 100 м/с; вогнепальна зброя під патрон «Флобера» калібру до 4,5 мм та боєприпаси до неї;
2) друга категорія – довгоствольна вогнепальна гладкоствольна зброя; газова зброя; пневматична зброя калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту метального елементу понад 100 м/с; вогнепальна зброя під патрон «Флобера» калібру понад 4,5 мм та боєприпаси до неї;
3) третя категорія – довгоствольна вогнепальна нарізна і комбінована вогнепальна зброя та боєприпаси до неї;
4) четверта категорія – короткоствольна нарізна вогнепальна зброя та боєприпаси до неї; короткоствольна гладкоствольна вогнепальна зброя, призначена для стрільби боєприпасами, спорядженими еластичними метальними елементами менш смертельної дії та боєприпаси до неї.
Зброя першої категорії, а також охолощена та деактивована зброя перебуває у вільному цивільному обороті.
Зброя другої, третьої і четвертої категорії та боєприпаси до неї перебувають в обмеженому цивільному обороті, встановленому цим Законом.
Громадяни України набувають право власності на цивільну зброю другої, третьої та четвертої категорій, її основні частини та боєприпаси, а також компоненти боєприпасів до неї за наявності дозволу на зброю, який видається окремо на кожну категорію цивільної зброї, за винятком першої категорії.
Неосновні частини цивільної зброї та додаткове обладнання до неї перебувають у вільному обігу.
Кількість зброї певної категорії, яку має право придбати особа, що має дозвіл на зброю цієї категорії, та боєприпасів до неї не обмежується.
Обмеження місткості від’ємних та невід’ємних магазинів цивільної зброї та використання додаткового обладнання може бути встановлено виключно законами, які регламентують окремі види діяльності з цивільною зброєю, або регламентами (правилами) спортивних змагань.

Стаття 5. Заборонені до цивільного обігу зброя, боєприпаси та додаткове обладнання до зброї

В Україні заборонені для цивільного обігу і володіння фізичними особами, суб’єктами господарювання та стрілецькими спортивними організаціями:
автоматична вогнепальна зброя;
вогнепальна зброя, перероблена таким чином, що змінено вид зброї за принципом приведення в дію метального заряду, характеристиками ствола або за принципом дії;
вогнепальна зброя, що імітує інший предмет;
вогнепальна зброя, виготовлена з матеріалів, що не дозволяють виявити її за допомогою металошукачів;
зброя, обладнана невід’ємними забороненими додатковими пристроями;
зброя та боєприпаси, в яких електрична напруга використовується для ураження цілі;
саморобна вогнепальна зброя;
зброя, перероблена таким чином, що ускладнює її криміналістичну ідентифікацію, в тому числі зброя з незаконно заміненими основними частинами;
зброя без ідентифікаційного маркування;
зброя, яка не відповідає вимогам щодо довжини ствола або загальної довжини зброї;
довгоствольна вогнепальна зброя, яка дозволяє вести стрільбу зі складеним прикладом, якщо її довжина зі складеним прикладом не перевищує 600 мм;
боєприпаси, спеціально сконструйовані для посилення пробивної дії та ураження захищених цілей;
боєприпаси розривної або запалювальної (трасуючої) дії;
додаткове обладнання до зброї для відстрілу боєприпасів розривної та запалювальної дії;
пристрої для зменшення гучності пострілу для короткоствольної вогнепальної зброї;
вкладиші у стволи вогнепальної зброї;
гладкоствольна короткоствольна вогнепальна зброя, призначена для стрільби патронами, спорядженими еластичними снарядами менш смертельної дії з внутрішнім діаметром ствола більш як 10 міліметрів;
короткоствольна нарізна вогнепальна зброя калібром більш як 13 міліметрів;
довгоствольна нарізна вогнепальна зброя калібром більш як 20 міліметрів;
довгоствольна гладкоствольна вогнепальна зброя калібром більше 4-го.

РОЗДІЛ II

Єдиний державний реєстр зброї України

Стаття 6. Єдиний державний реєстр зброї України

В Україні створюється та ведеться Єдиний державний реєстр зброї України (далі – ЄДРЗУ) – єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на зброю, а також про об’єкти та суб’єкти цих прав.
Відомості у Єдиному державному реєстрі зброї України мають відповідати даним реєстраційної справи, яка містить документовані записи щодо прав на зброю. У разі їх розбіжностей пріоритет мають дані реєстраційної справи власника зброї.
Єдиний державний реєстр зброї України є державною власністю, складовою Національного архівного фонду і підлягає довічному зберіганню.
Вилучення будь-яких документів або частин Єдиного державного реєстру зброї України не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Органи державної реєстрації прав на зброю, суб’єкти внесення інформації до реєстру забезпечують достовірність інформації, її захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних, їх оперативний пошук і документальне відтворення процедури державної реєстрації прав, оперативне надання витягів про зареєстровані права та/або їх обтяження з Єдиного державного реєстру зброї України.
Придбана зброя реєструється в Єдиному державному реєстрі зброї України за місцем її продажу.
Знайдену зброю реєструють в Єдиному державному реєстрі зброї України органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, до якого надійшла заява про реєстрацію такої зброї.
Інформацію про спільне володіння зброєю вносить до Єдиного державного реєстру зброї України орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю за місцем видачі дозволу на спільну зброю.
Інформацію про заміну основних частин зброї вносить до Єдиного державного реєстру зброї України орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, який видав дозвіл на заміну основних частин зброї.
Інформацію про зміну власника зброї внаслідок дарування чи спадкування вносить до Єдиного державного реєстру зброї України орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, за місцем реєстрації дарувальника або за місцем реєстрації спадкодавця.
Інформацію про втрату зброї, призупинення та припинення дозволу на зброю, довічне позбавлення права на зброю вносить до Єдиного державного реєстру зброї України орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, за місцем видачі дозволу на зброю.
Одночасно з реєстрацією в Єдиному державному реєстрі зброї України відомості про набуту зброю вносять у збройову картку власника. Право власності громадян на придбану зброю та боєприпаси до неї виникає з моменту її реєстрації в Єдиному державному реєстрі зброї України з дотриманням умов, установлених цим Законом.

Стаття 7. Структура Єдиного державного реєстру зброї України

Єдиний державний реєстр зброї України складається з розділів, які відкриваються на кожну одиницю зброї другої, третьої та четвертої категорії під час проведення державної реєстрації права власності на нього.
Кожний розділ Єдиного державного реєстру зброї України складається з таких частин, які містять відомості про:
марку зброї;
модель зброї;
номер зброї;
калібр зброї;
дані для кулегільзотеки (первинний та повторний);
прізвище, ім’я, по батькові власника зброї (для юридичних осіб зазначається інформація про найменування особи, код ЄДРПОУ та прізвище, ім’я, по батькові особи, яка фактично володітиме та користуватиметься зброєю);
інформацію про дозвіл та категорію дозволу на зброю;
інформацію про місце постійного зберігання зброї або зміну місця зберігання зброї;
інформацію про спільне володіння зброєю;
інформацію про призупинення та припинення дозволу на зброю, про довічне позбавлення особи права володіти зброєю;
інформацію про тимчасове вилучення зброї, а також вилучення зброї у випадку позбавлення права на зброю;
інформацію про планові та позапланові перевірки умов зберігання зброї та боєприпасів.
Порядок ведення Єдиного державного реєстру зброї України визначає Кабінет Міністрів України.

Стаття 8. Органи Єдиного державного реєстру зброї України

Систему органів єдиного державного реєстру зброї становлять:
Міністерство юстиції України;
Міністерство внутрішніх справ України;
органи державної реєстрації прав на зброю;
інші органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, визначені чинним законодавством;
суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють торгівлю цивільною вогнепальною зброєю та боєприпасами до неї в установленому законодавством порядку.
Держателем Єдиного державного реєстру зброї України є Міністерство юстиції України.
Адміністратором Єдиного державного реєстру зброї України є державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції України, здійснює заходи зі створення та супроводження програмного забезпечення Єдиного державного реєстру зброї України та відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться у Єдиному державному реєстрі зброї України.

Стаття 9. Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав на зброю

Міністерство юстиції України:
забезпечує формування державної політики у сфері державної реєстрації прав;
здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав;
затверджує статут державного підприємства – Адміністратора Єдиного державного реєстру зброї України, призначає та звільняє його керівника;
здійснює контроль за використанням та збереженням належного державному підприємству (Адміністратору ЄДРЗУ) майна;
здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.

Стаття 10. Повноваження Міністерства внутрішніх справ у реалізації державної політики у сфері державної реєстрації прав на зброю

Міністерство внутрішніх справ України:
вносить в установленому порядку пропозиції щодо її формування;
забезпечує функціонування та наповнення Єдиного державного реєстру зброї України;
організовує роботу, пов’язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав на зброю;
здійснює керівництво та контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав на зброю;
надає інформацію про зареєстровані права, обтяження на зброю.

Стаття 11. Повноваження органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю

Органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю:
забезпечують функціонування та наповнення Єдиного державного реєстру зброї України;
організовують роботу, пов’язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав на зброю;
надають інформацію про зареєстровані права, обтяження на зброю;
забезпечують внесення інформації до Єдиного державного реєстру зброї.

Стаття 12. Суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють продаж цивільної вогнепальної зброї та боєприпасів до неї

Суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють продаж цивільної вогнепальної зброї та боєприпасів до неї:
проводять державну реєстрацію прав на зброю;
забезпечують внесення інформації до Єдиного державного реєстру зброї України;
здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Стаття 13. Державний реєстратор прав на зброю

Державним реєстратором прав на зброю виступає суб’єкт господарської діяльності, що здійснює продаж цивільної вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, в установленому законодавством порядку. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю.
Державний реєстратор:
встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства;
встановлює відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
встановлює наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов’язує можливість проведення державної реєстрації виникнення права на зброю або обтяження таких прав;
приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, внесення змін до Єдиного державного реєстру зброї України;
відкриває і закриває розділи Єдиного державного реєстру зброї України, вносить до них відповідні записи;
вносить відомості про набуту зброю в збройову картку власника;
надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом.
Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об’єднань у діяльність державного реєстратора, пов’язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із Законом.

Стаття 14. Порядок ведення Єдиного державного реєстру зброї України

Державна реєстрація прав проводиться на підставі:
договорів, укладених у порядку, встановленому Законом;
рішень судів, що набрали законної сили;
інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на зброю, поданих до органу державної реєстрації прав на зброю разом із заявою.
Державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі:
встановленої Законом заборони користування та/або розпорядження зброєю;
рішень судів, що набрали законної сили;
інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із Законом;
договорів, укладених у порядку, встановленому Законом.

РОЗДІЛ ІІІ

Основи обігу цивільної зброї і боєприпасів

Стаття 15. Право власності на цивільну зброю і боєприпаси

Громадяни України, суб’єкти господарювання та стрілецькі спортивні організації мають право набувати у власність та відчужувати цивільну зброю та боєприпаcи в порядку, встановленому цим Законом.
Продаж цивільної зброї та боєприпасів в Україні здійснюють суб’єкти господарської діяльності, що мають відповідну ліцензію на цей вид діяльності.

Стаття 16. Дозвіл на зброю

Право на придбання цивільної зброї другої, третьої та четвертої категорії громадяни України набувають після одержання ними дозволу на зброю відповідної категорії. У дозволі вказується інформація про власника, а також зазначається категорія (категорії) зброї, яку особа має право придбати у власність.
Дозволи на зброю видаються без обмеження терміну дії. Порядок видачі дозволів, їх форму та форму збройової картки встановлює Кабінет Міністрів України.
Для придбання зброї першої категорії дозвіл на її придбання та дозвіл на зброю не потребується.
Придбання боєприпасів до цивільної вогнепальної зброї, їх компонентів здійснюється за наявності дозволу на зброю. Фізична особа має право придбати лише боєприпаси та компоненти боєприпасів до зброї тієї категорії, на яку вона має дозвіл.
Патрони та метальні елементи до пневматичної, газової, охолощеної зброї, зброї під патрон «Флобера» калібром до 4,5 міліметра включно не належать до боєприпасів, і їх цивільний обіг не обмежується.

Компоненти боєприпасів до вогнепальної зброї продаються власникам цивільної зброї другої, третьої та четвертої категорії без обмежень. Разом із дозволом на зброю особі видається збройова картка, в яку вноситься інформація про придбану особою зброю, номер, марку, модель та калібр. У разі заповнення всіх вільних полів збройової картки особі видається додаткова збройова картка.
Дозвіл на зброю видає орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, за місцем реєстрації фізичної особи протягом п’яти робочих днів з дня подання необхідних документів.
Якщо заявнику відмовлено у видачі дозволу на зброю, то протягом трьох робочих днів він має бути письмово повідомлений про це з обґрунтуванням підстав прийнятого рішення.

Стаття 17. Умови отримання громадянами дозволу на зброю

Право на отримання дозволу на зброю другої, третьої та четвертої категорії мають дієздатні, психічно здорові, несудимі громадяни України.
Для отримання дозволу на зброю другої, третьої та четвертої категорії громадянин зобов’язаний подати до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю за місцем своєї реєстрації:
заяву за встановленою формою;
медичну довідку (висновок) закладу охорони здоров’я про те, що за фізичним та психологічним станом здоров’я особа може володіти зброєю; довідку про проходження курсів власників зброї;
договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника вогнепальної зброї;
оригінал та копію паспорта громадянина України;
документ, що підтверджує сплату послуг щодо видачі дозволу.
Після отримання дозволу на зброю громадянин України має право купувати зброю та боєприпаси до неї у суб’єкта господарської діяльності, який має ліцензію на цей вид діяльності.
Громадяни України, які мають дозвіл на зброю відповідної категорії, мають право для власних потреб купувати цивільну зброю за кордоном. Порядок придбання зброї за кордоном встановлює Кабінет Міністрів України.
Цивільну зброю першої категорії можуть вільно придбати фізичні особи після досягнення 16-річного віку та юридичні особи.
Дозвіл на зброю другої категорії можуть отримати в порядку, встановленому Законом, громадяни України, які досягли 18-річного віку.
Дозвіл на зброю третьої та четвертої категорії можуть отримати в порядку, встановленому Законом, громадяни України, які досягли 21-річного віку.
Для отримання дозволу на зброю громадянами, враховуючи особливу відповідальність, яка покладається на власника зброї, встановлюється особливий порядок проходження медичного огляду для отримання довідки (висновку) закладу охорони здоров’я. Порядок проходження медичного огляду та форму довідки встановлює Кабінет Міністрів України. Громадяни, які мають намір придбати зброю вперше, повинні пройти курси з підготовки власників зброї, та по їх закінченні надати відповідну довідку до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю. Порядок організації курсів власників зброї затверджує Кабінет Міністрів України.
Особа, яка має дозвіл на зброю певної категорії і бажає отримати право на зброю іншої категорії, повинна пройти кваліфікаційні курси щодо поводження з відповідним видом зброї. Кваліфікаційні курси проводяться на базі курсів власників зброї. Після проходження кваліфікаційного курсу особі надається право на зброю відповідної категорії. Порядок проведення та проходження кваліфікаційного курсу встановлює Кабінет Міністрів України.

Стаття 18. Відмова у видачі дозволу на зброю

Підставами для відмови у видачі дозволів на зброю є:
відсутність довідки (висновку) закладу охорони здоров’я про те, що особа за станом здоров’я може володіти зброєю або встановлення факту підроблення такої довідки;
відсутність довідки про закінчення курсів із підготовки власників зброї, або встановлення факту підроблення такої довідки;
рішення суду, яке набрало законної сили, про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною, безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
наявність відомостей про неодноразове притягнення до відповідальності за порушення особою правил обігу зброї;

наявність відомостей про неодноразове притягнення до відповідальності за порушення громадського порядку;
встановлення факту незаконного вживання наркотичних засобів та психотропних речовин;
перебування на профілактичному обліку у зв’язку з вчиненням особою насильства в сім’ї;
наявність непогашеної або не знятої в установленому порядку судимості за особливо тяжкі злочини, тяжкі злочини та злочини середньої тяжкості;
наявність рішення суду, яке набрало законної сили, про довічне позбавлення особи права володіти зброєю;
недосягнення особою віку для володіння зброєю, встановленого цим Законом;
відсутність постійного місця проживання;
відсутність необхідних умов для забезпечення зберігання зброї;
повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Рішення про відмову у видачі дозволу на зброю виноситься органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, в письмовій формі та вручається заявнику.
Відмова у видачі дозволу на зброю не позбавляє особу права на повторне звернення за отриманням дозволу на зброю в разі зникнення підстав для відмови у видачі дозволу на зброю.
Відмову у видачі дозволу на зброю може бути оскаржено до суду.
Перелік захворювань та фізичних вад, за наявності яких дозвіл на зброю не видається, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 19. Підтвердження права на володіння зброєю

Підтвердження права на володіння зброєю здійснюється особою, яка має дозвіл на зброю відповідної категорії, протягом п’яти років з дати отримання дозволу на зброю, або з дати попереднього підтвердження права на володіння зброєю.
Власники зброї другої та третьої категорії підтверджують право на володіння зброєю шляхом надання до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, довідки (висновку) закладу охорони здоров’я про те, що особа за станом здоров’я може володіти зброєю.
Власники зброї четвертої категорії підтверджують право на володіння зброєю шляхом надання до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, довідки (висновку) закладу охорони здоров’я про те, що особа за станом здоров’я може володіти зброєю, а також довідки про здачу кваліфікаційного іспиту власника зброї цієї категорії.
Кваліфікаційний іспит проводиться на базі курсів з підготовки власників зброї. Зміст кваліфікаційного іспиту та порядок його проходження визначає Кабінет Міністрів України.
У разі ненадання особою усіх необхідних документів у вказаний строк, дія дозволу на зброю призупиняється до надання документів, що підтверджують право на володіння зброєю, але на строк не більше 3 місяців з дати настання терміну підтвердження права на володіння зброєю.
По закінченні цього терміну та за відсутності поважних причин, які унеможливлюють своєчасне підтвердження права на володіння зброєю, дозвіл на зброю припиняється.
Інформація про підтвердження права на володіння зброєю вноситься до ЄДРЗУ.

Стаття 20. Призупинення та припинення дозволу на зброю

Дозвіл на зброю призупиняється в разі:
ненадання особою у строк, передбачений ч. 1 ст. 19 цього Закону, документів, які підтверджують право на володіння зброєю; повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України;
взяття на профілактичний облік у зв’язку з вчиненням власником зброї насильства в сім’ї;
неможливості протягом двох років перевірити умови зберігання зброї та боєприпасів через відсутність власника за місцем постійного проживання;
виявлення порушення умов зберігання зброї та боєприпасів, визначених цим Законом.
Під час призупинення дозволу на зброю придбання зброї та боєприпасів особою, дозвіл на зброю якої зупинено, забороняється.
Дозвіл на зброю може бути відновлений за умови:
підтвердження права на володіння зброєю до прийняття рішення про його припинення;
закриття кримінального провадження, або набрання законної сили виправдувальним вироком суду по кримінальному провадженню, відповідно до якого особі повідомлялося про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;
зняття власника зброї з профілактичного обліку у зв’язку з вчиненням насильства в сім’ї;
надання власником зброї можливості перевірити умови зберігання зброї та боєприпасів;
надання власником зброї інформації про усунення порушень умов зберігання зброї у строк, визначений цим Законом;
Інформацію про призупинення та відновлення дозволу на зброю вносить до ЄДРЗУ орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю.
Дозвіл на зброю припиняється в разі :
закінчення, передбаченого ст. 19 цього Закону терміну підтвердження права на володіння зброєю та при відсутності поважних причин, які унеможливлюють своєчасне підтвердження права на володіння зброєю;
повторної втрати вогнепальної зброї через недбале ставлення до правил її носіння, транспортування та зберігання;
добровільної відмови особи від дозволу на зброю на підставі його письмової заяви;
довічного позбавлення особи права на зброю рішенням суду, яке набрало законної сили;
смерті власника зброї.
встановлення факту незаконного вживання наркотичних засобів та психотропних речовин та направлення особи на примусове лікування від наркотичної залежності;
набрання щодо особи законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення особливо тяжкого злочину, тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості;
призначення особі покарання у вигляді позбавлення волі, арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили;
обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною, безвісно відсутньою чи оголошення її померлою за рішенням суду, яке набрало законної сили;
погіршення здоров’я особи до стану, який виключає можливість володіти зброєю, що підтверджено висновком закладу охорони здоров’я;
відсутності постійного місця проживання особи;
ненадання інформації власником зброї про усунення порушення умов зберігання зброї та боєприпасів в строк, визначений цим Законом;
Припинення дозволу на зброю позбавляє власника права на володіння належною йому зброєю та боєприпасами.
У разі припинення дії дозволу на зброю власник, або його законний представник чи спадкоємець зобов’язані реалізувати зброю та боєприпаси у визначеному цим Законом порядку, або передати зброю до органів внутрішніх справ для її знищення.
Рішення про призупинення або припинення дозволу на зброю виноситься органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, в письмовій формі та вручається особі, стосовно якої воно винесене.
Припинення дії дозволу на зброю не перешкоджає особі звернутися до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, для повторного отримання дозволу на зброю.
Призупинення та припинення дії дозволу на зброю може бути оскаржено до суду.

Стаття 21. Спільне володіння цивільною зброєю і боєприпасами

Члени сім’ї власника зброї, які проживають разом з ним, можуть спільно володіти та використовувати його зброю, за винятком права відчуження зброї. Спільне володіння здійснюється на підставі відповідного дозволу на зброю (дозвіл на спільну зброю). Кількість співвласників на одну зброю не обмежується.
Дозвіл на спільну зброю видається членам сім’ї власника зброї, які проживають з ним в одному помешканні або домоволодінні.
Дозвіл на спільну зброю втрачає дію, припиняється чи призупиняється у разі припинення або призупинення дозволу на зброю, виданого власнику зброї. В разі відновлення дозволу на зброю, дія спільного дозволу відновлюється.
Крім того, дозвіл на спільну зброю може бути припинений на підставі письмової заяви власника зброї, або письмової заяви особи, якій видано дозвіл на спільну зброю.
Для отримання дозволу на спільну зброю особа повинна подати в орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, за місцем свого постійного проживання заяву за встановленою формою, довідку (висновок) закладу охорони здоров’я про те, що за станом здоров’я вона може володіти зброєю, договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника вогнепальної зброї, паспорт громадянина України та документ, що підтверджує оплату послуг щодо видачі дозволу. Претендент на дозвіл на спільну зброю повинен надати також письмову згоду власника зброї на використання його зброї на підставі дозволу на спільну зброю.
Видача дозволу на спільну зброю здійснюється в порядку та за умов, передбачених видачею дозволів на зброю.
Підтвердження права на володіння зброєю на підставі дозволу на спільну зброю здійснюється в порядку та за умов, передбачених ст. 19 цього Закону.
Коло прав та обов’язків співвласника зброї є аналогічним правам та обов’язкам власника зброї за винятком права розпорядження нею.
Дозвіл на спільну зброю надає співвласнику зброї право на придбання боєприпасів до спільної зброї. Продаж зброї на підставі дозволу на спільну зброю заборонений.
Інформація про спільне володіння зброєю, його зупинення та відновлення вноситься в ЄДРЗУ за місцем видачі дозволу на спільну зброю. Особи, що є співвласниками зброї, у разі порушення законодавства, що регулює цивільний обіг зброї, несуть індивідуальну відповідальність.

Стаття 22. Нагородна зброя

Громадянин України може бути нагороджений нагородною зброєю як відзнакою за особливі заслуги перед державою, державними органами та установами.
Особа, яка отримала зброю в нагороду, зобов’язана отримати дозвіл на відповідну категорію зброї в установленому Законом порядку. До отримання дозволу на зброю, власник нагородної зброї має право виключно на зберігання цієї зброї за місцем свого проживання та не має права на її носіння, транспортування, а також придбання боєприпасів до неї.
Інформація про нагородну зброю підлягає внесенню до Єдиного державного реєстру зброї України.

Стаття 23. Знайдена зброя

Особа, яка знайшла зброю, зобов’язана якнайшвидше, але не пізніше, ніж протягом доби, повідомити органи Міністерства внутрішніх справ України про факт знахідки зброї, місце знаходження зброї та інші обставини, пов’язані з її знахідкою.
Знайдена зброя підлягає вилученню органами Міністерства внутрішніх справ України для подальшої перевірки.
Особа, яка знайшла зброю, має право на реєстрацію цієї зброї за собою за умови наявності дозволу на зброю відповідної категорії, або отримання дозволу на зброю відповідної категорії у встановленому Законом порядку.
Особі відмовляється у реєстрації знайденої зброї, якщо в ЄДРЗУ міститься інформація про її власника, або є дані про те, що ця зброя була знаряддям, чи предметом вчинення злочину, або зброя перебуває в технічному стані, який не дозволяє її використання за цільовим призначенням, або зброя є забороненою до цивільного обігу та не може бути переробленою за рахунок особи, яка бажає зареєструвати її за собою, до стану, який дозволяє її цивільний обіг.
Порядок перевірки знайденої зброї щодо наявності підстав для її реєстрації за особою, яка її виявила, визначається органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю.
Особі, яка знайшла зброю та здала її до органів Міністерства внутрішніх справ України, сплачується винагорода. Особі, яка бажає зареєструвати знайдену зброю за собою, винагорода не сплачується.
Розмір винагороди та порядок її сплати визначається Кабінетом Міністрів України.

РОЗДІЛ IV

Особливості реалізації та припинення прав, пов’язаних з володінням цивільною зброєю і боєприпасами, а також здійснення діяльності, пов’язаної з обігом цивільної зброї

Стаття 24. Права та обов’язки власників цивільної зброї

Власники цивільної зброї мають право:
володіти зброєю та боєприпасами до неї в порядку, встановленому законодавством;
використовувати зброю та боєприпаси до неї в порядку, встановленому законодавством та в цілях, не заборонених законодавством;
розпоряджатися зброєю та боєприпасами до неї в порядку, встановленому законодавством;
самостійно здійснювати тюнінг, дрібний ремонт та обслуговування зброї;
Власники зброї зобов’язані:
дотримуватися вимог щодо носіння та транспортування зброї і боєприпасів до неї в порядку, встановленому законодавством;
забезпечувати належне зберігання зброї і боєприпасів до неї;
використовувати зброю та боєприпаси з дотриманням вимог безпеки;
протягом 30 днів повідомляти до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, про зміну постійного місця проживання, або зміну місця постійного зберігання зброї та боєприпасів;
своєчасно підтверджувати право на володіння зброєю;
забезпечувати доступ до місць зберігання зброї та боєприпасів співробітниками уповноваженого органу Міністерства внутрішніх справ України, наділеними повноваженнями на здійснення службових перевірок місць зберігання зброї та боєприпасів, а також надавати для ознайомлення дозвіл на зброю.

Стаття 25. Відповідальність та обмеження прав власників цивільної зброї і боєприпасів

Право власності на цивільну зброю та боєприпаси може бути обмежене у випадках, передбачених цим Законом.
Рішення про вилучення зброї та боєприпасів, припинення, чи призупинення дії дозволу на зброю, відмову у його видачі, а також інше рішення, що обмежує права власників зброї та боєприпасів, передбачені цим Законом, повинно бути письмово оформлене уповноваженим на це органом (посадовою особою) з викладенням мотивів та підстав його прийняття і доведене до відома особи, щодо якої воно прийняте, протягом трьох діб з моменту його прийняття.
Таке рішення може бути оскаржене особою до суду в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Забороняється застава зброї та боєприпасів чи їх обтяження у будь-який інший спосіб шляхом встановлення майнових прав на користь третіх осіб.

Стаття 26. Продаж та інше відчуження цивільної зброї і боєприпасів

Власник цивільної зброї, може продавати свою зброю та боєприпаси до неї через суб’єкти господарювання, що мають відповідну ліцензію, у порядку комісійної торгівлі.
Власник цивільної зброї, може відчужувати її іншим громадянам України, які мають дозвіл на зброю відповідної категорії. У цьому разі відчуження та передача зброї здійснюється безпосередньо в органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, за місцем постійного проживання особи, яка відчужує зброю. При цьому інформація про зміну власника зброї вноситься до ЄДРЗУ та до збройних карток.
Громадянин України, який має у власності зброю, має право передати зброю органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю для утилізації.
Власники зброї мають право відчужувати боєприпаси, якими вони володіють на законних підставах іншим громадянам, що мають дозвіл на зброю відповідної категорії.
Порядок комісійного продажу зброї суб’єктами господарювання, що мають відповідну ліцензію, визначає Кабінет Міністрів України.

Стаття 27. Дарування цивільної зброї і боєприпасів

Власник цивільної зброї може здійснювати дарування зброї та боєприпасів, які перебувають у його власності, іншим особам відповідно до норм чинного законодавства.
Обдаровані особи, які не мають дозволу на зброю, зобов’язані отримати його у встановленому законом порядку протягом одного місяця з дня дарування.
До отримання дозволу на зброю, особа, що отримала зброю у подарунок має право виключно на зберігання цієї зброї за місцем свого проживання, із забезпеченням передбачених цим Законом умов зберігання, та не має права на її носіння, транспортування, а також придбання боєприпасів до неї.

Стаття 28. Спадкування цивільної зброї і боєприпасів

Набуття права власності на зброю та боєприпаси в порядку спадкування здійснюється за умови одержання спадкоємцем дозволу на зброю, передбаченого цим Законом в порядку, встановленому чинним законодавством.
У разі наявності у спадкодавця зброї та боєприпасів на момент відкриття спадщини, спадкоємці, близькі родичі, а також особи, які спільно проживали із спадкодавцем, зобов’язані передати таку зброю та боєприпаси на тимчасове зберігання до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, за місцем знаходження такої зброї у десятиденний термін з дня відкриття спадщини.
У такий же термін спадкоємець, який має право і бажання набути у власність зброю та боєприпаси, повинен подати до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, заяву про її переоформлення на своє ім’я.

Стаття 29. Зберігання цивільної зброї і боєприпасів

Громадяни України, які мають дозвіл на зброю, мають право постійно зберігати її та боєприпаси до неї за місцем своєї реєстрації або постійного проживання.
Зброя другої, третьої та четвертої категорії, при відсутності її власника за місцем зберігання зброї, повинна зберігатися у сейфах (металевих шафах) для унеможливлення доступу до неї сторонніх осіб.
Сейф (металева шафа) для зберігання зброї повинен бути:
виготовлений з металу, товщиною щонайменше 1,5 мм;
обладнаний щонайменше одним запірним пристроєм (замком) механічної, електромеханічної, електричної та ін. дії;
у разі, якщо вага порожнього сейфа (металевої шафи) для зберігання зброї та боєприпасів менша ніж 30 кг і габаритні розміри сейфа (металевої шафи) для зберігання зброї та боєприпасів сукупно менші ніж 500 мм на 300 мм на 350 мм, такий сейф повинен бути позбавлений можливості його безперешкодного переміщення.
Боєприпаси до зброї другої, третьої та четвертої категорії повинні зберігатися у спосіб, який забезпечує їх безпечне зберігання та унеможливлює доступ до них сторонніх осіб.
Якщо місце постійного проживання відмінне від місця реєстрації, а також в разі зміни місця постійного проживання та зміни місця зберігання зброї та боєприпасів, власник зброї протягом 30 днів повинен повідомити про це до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, для внесення цих даних до ЄДРЗУ.
Якщо у власності громадянина перебуває більш як п’ять одиниць вогнепальної зброї будь-якої категорії, окрім першої, власник зобов’язаний забезпечити місце зберігання зброї сигналізацією.
Власник зброї має право тимчасово зберігати зброю та боєприпаси за місцем своєї роботи в металевій шафі або сейфі у спосіб, що унеможливлює доступ до зброї та боєприпасів сторонніх осіб.
Перевірки дотримання умов зберігання зброї та боєприпасів здійснюють співробітники уповноваженого органу Міністерства внутрішніх справ України, наділені повноваженнями на здійснення службових перевірок місць зберігання зброї та боєприпасів, не рідше двох разів на п’ять років.
На вимогу власника зброї чи особи, яка спільно володіє зброєю, перевірка місця зберігання зброї та боєприпасів проводиться в присутності щонайменше двох понятих із складанням особою, яка проводить перевірку, протоколу перевірки, у якому зазначаються її результати.
Протокол перевірки підписують особа, яка його склала, власник зброї та поняті. Примірник протоколу вручається власнику зброї.
У разі виявлення порушення умов зберігання зброї та боєприпасів, визначених цим Законом, уповноважена особа, яка проводила перевірку, виносить припис про усунення виявлених порушень, який під розпис вручається власнику зброї та підлягає виконанню протягом 30 днів з моменту вручення.
Про усунення порушень умов зберігання зброї власник зобов’язаний в письмовій формі протягом зазначеного вище терміну повідомити уповноважену особу, яка внесла припис про усунення виявлених порушень.
Порядок здійснення службових перевірок місць зберігання зброї та боєприпасів визначає Кабінет Міністрів України.

Стаття 30. Носіння та транспортування цивільної зброї і боєприпасів

Громадяни України, які мають у законній власності зброю та боєприпаси, мають право на їх носіння.
Носіння зброї та боєприпасів четвертої категорії здійснюється у зручний для власника та безпечний для нього і оточуючих спосіб (кобурах, чохлах, сумках тощо), які надійно утримують зброю від випадіння назовні незалежно від їх положення відносно тіла.
Носіння зброї та боєприпасів четвертої категорії в громадських місцях повинно здійснюватися приховано від оточуючих, у спосіб, який унеможливлює випадкову втрату зброї та боєприпасів, чи заволодіння ними третіми особами, а також випадкове спричинення шкоди третім особам.
Відкрите носіння зброї та її безпідставна демонстрація в громадських місцях забороняється і тягне за собою передбачену законодавством відповідальність.
Носіння зброї другої та третьої категорії поза межами житла, домоволодіння особи, стрілецького тиру, стрільбища допускається виключно у випадках зайняття окремими видами діяльності з цивільною зброєю. У всіх інших випадках носіння зброї другої та третьої категорії заборонено.
Правила носіння зброї при здійсненні окремих видів діяльності з цивільною зброєю визначаються відповідними законами, підзаконними нормативними актами, правилами, які регламентують такі види діяльності.
Носіння зброї допускається лише за наявності у власника при собі дозволу на зброю.
Носіння вогнепальної зброї в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням, наслідком вчинення якого є вилучення усієї належної винній особі вогнепальної зброї, припинення дозволу на зброю та/або дозволу на спільну зброю із довічним позбавленням винної особи права володіти зброєю.
Власники зброї та боєприпасів мають право на їх транспортування.
Транспортування зброї та боєприпасів повинно здійснюватися у спеціально призначених для цього засобах (кобура, чохол тощо) у спосіб, що забезпечує безпеку власнику та оточуючим, їх надійне зберігання та унеможливлює безперешкодний доступ до них сторонніх осіб. Зброя під час транспортування повинна знаходитися в розрядженому стані.
Носіння та транспортування вогнепальної зброї під час та у місцях проведення публічних масових заходів (зборів, мітингів, демонстрацій, культурно-масових та масово-спортивних заходів тощо) забороняється.

Стаття 31. Ремонт цивільної зброї та заміна основних частин зброї

Ремонт цивільної зброї, у тому числі із заміною її основних частин, здійснюють виключно суб’єкти підприємницької діяльності, що мають відповідну ліцензію на такий вид діяльності.
Заміна основних частин зброї при ремонті здійснюється на підставі відповідного дозволу органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю. Дозвіл на заміну основних частин зброї видає орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю на підставі обґрунтованого клопотання власника зброї. У дозволі на заміну основних частин зброї зазначаються основні частини зброї, які підлягають заміні, або суттєвій зміні (зменшення довжини ствола внаслідок його пошкодження тощо).
До ремонту та заміни основних частин зброї не належить заміна власником зброї ствола до гладкоствольної довгоствольної вогнепальної зброї за умови, що такий ствол виготовлений виробником для встановлення на цю модель зброї та придбаний у передбаченому цим Законом порядку, а також заміна змінних дульних звужень (чоків) до гладкоствольної довгоствольної вогнепальної зброї.
Підставою для звернення з клопотанням про заміну основних частин зброї є така їх поломка, яка унеможливлює подальшу експлуатацію зброї без їх заміни, або суттєвої зміни, що підтверджується відповідним висновком спеціаліста.
Порядок проведення досліджень зброї та складення висновків спеціалістів встановлює Кабінет Міністрів України.

Особі може бути відмовлено у видачі дозволу на заміну основних частин зброї, якщо внаслідок їх заміни або суттєвої зміни зброя перестане відповідати вимогам законодавства щодо обігу цивільної вогнепальної зброї.
Якщо при ремонті була замінена основна частина зброї, на яку було нанесено ідентифікаційне маркування, про це повинно бути повідомлено орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю для внесення відповідних змін у ЄДРЗУ.
Зброя із заміненими основними частинами, крім ствольної коробки, підлягає відстрілу для кулегільзотеки.

Стаття 32. Виготовлення та переспорядження цивільних боєприпасів

Власники цивільної зброї другої, третьої та четвертої категорій мають право самостійно для власних потреб виготовляти та переспоряджувати боєприпаси для власної зброї, якщо ці боєприпаси не є забороненими в Україні.
Самостійне виготовлення та переспорядження боєприпасів до короткоствольної гладкоствольної вогнепальної зброї, призначеної для стрільби боєприпасами, спорядженими метальними елементами менш смертельної дії, забороняється.
Виготовлення та переспорядження боєприпасів на продаж чи на замовлення суб’єктами господарської діяльності здійснюється на підставі відповідної ліцензії на такий вид діяльності.

Стаття 33. Тимчасове вилучення цивільної зброї і боєприпасів

<Зброя і боєприпаси підлягають тимчасовому вилученню у власника у випадках призупинення дозволу на зброю, окрім випадків неможливості перевірити умови зберігання зброї та боєприпасів через відсутність власника за місцем постійного проживання, а також виявлення порушень умов зберігання зброї.
Зброя та боєприпаси вилучаються уповноваженими співробітниками органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю.
Факт вилучення зброї і боєприпасів фіксується у відповідному протоколі, що складає особа, яка уповноважена на тимчасове вилучення зброї, та який підписують власник зброї та поняті. Другий екземпляр протоколу про вилучення зброї та боєприпасів, разом із належним чином оформленим рішенням, на підставі якого відбувається вилучення зброї, вручається під розписку власнику зброї. Зброя повинна вилучатися в присутності щонайменше двох понятих.
У ході вилучення зброї здійснюються фотофіксація та детальний опис стану зброї і встановленого додаткового обладнання.
Тимчасово вилучена зброя та боєприпаси підлягають поверненню власнику в разі відновлення дозволу на зброю. Зброя та боєприпаси повертаються протягом 3 робочих днів з моменту відновлення дозволу на зброю. Про повернення зброї та боєприпасів складається відповідний акт, до якого заноситься інформація про стан зброї та перелік додаткового обладнання, встановленого на зброї на момент повернення, а також перелік та кількість боєприпасів, які повертаються.

Стаття 34. Відстріл цивільної зброї для кулегільзотеки

В Україні ведеться інформаційна кулегільзотека слідів, що залишаються на кулях та гільзах, відстріляних з вогнепальної зброї. Порядок ведення кулегільзотеки визначається Міністерством внутрішніх справ України.
Цивільна вогнепальна зброя, яка вперше реєструється за громадянином, має бути відстріляна для отримання необхідних даних для кулегільзотеки. Обов’язок відстрілу зброї покладається на суб’єкта господарювання, який має відповідну ліцензію на продаж зброї, а інформацію про відстріл зброї орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, вносить до ЄДРЗУ. Відстріл зброї, яка перебуває у власності громадянина, у тому числі при проведенні експертиз під час кримінального провадження, здійснюється у присутності власника зброї.
Порядок відстрілу зброї визначає Міністерство внутрішніх справ України.

Стаття 35. Тимчасова передача цивільної зброї і боєприпасів

Передача зброї другої, третьої, четвертої категорії та боєприпасів до неї власником третій особі, яка не має дозволу на зброю або не має дозволу на зброю відповідної категорії, забороняється за винятком випадків:
тимчасової передачі для ознайомлення зі зброєю в межах тирів та стрільбищ, а також у помешканні чи іншому володінні власника зброї у його присутності;
тимчасової передачі зброї та боєприпасів під час проведення спортивних змагань зі стрільби спортсменам – членам спортивних організацій в межах тирів та стрільбищ, на яких проводяться змагання;
тимчасової передачі зброї та боєприпасів неповнолітнім членам сім’ї власника зброї з 12-річного віку батьками в межах тирів та стрільбищ у їх присутності та під їх відповідальність.
Дозволяється тимчасова передача для транспортування зброї та боєприпасів другої, третьої, четвертої категорії власником цієї зброї третій особі, яка має дозвіл на зброю відповідної категорії на термін не більше ніж три доби. Факт передачі зброї для транспортування оформлюється актом, в якому вказується місце, дата і час передачі зброї, її марка, номер і модель. Акт складається в двох примірниках, зброя транспортується разом з дозволом на зброю та копією збройової картки. При поверненні зброї власнику складається аналогічний акт. Власник зброї має право передати зброю на зберігання юридичній особі, яка має ліцензію на такий вид діяльності та відповідні умови для зберігання зброї. Факт передачі оформлюється актом, в якому вказуються місце, дата і час прийому зброї, її марка, номер і модель, акт складається в трьох примірниках, один з яких протягом двох робочих днів подає власник зброї за місцем його постійного проживання до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю для внесення відповідних даних про зміну місця зберігання зброї в ЄДРЗУ.
У разі тривалого (понад три місяці) відрядження, або проходження військових зборів чи строкової служби у Збройних Силах України, а також за наявності інших поважних причин, власник зброї, з дозволу органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, має право передати власну зброю на тимчасове зберігання, без права користування, особі, яка має дозвіл на зброю відповідної категорії.
Факт передачі оформлюється актом, в якому вказується місце, дата і час прийому зброї, її марка, номер і модель, акт складається в присутності уповноваженого співробітника органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, за місцем видачі дозволу на тимчасове зберігання. Акт складається в трьох примірниках, один з яких залишається в органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю та служить підставою для внесення відповідних даних про зміну місця зберігання зброї в ЄДРЗУ.
Тимчасове отримання громадянином у користування зброї та боєприпасів, яка належить стрілецьким спортивним організаціям, допускається у таких випадках:
отримання зброї та боєприпасів для ознайомлювальної стрільби в тирі і на стрільбищі – у присутності інструкторів тирів та стрільбищ та виключно в їх межах;
отримання зброї та боєприпасів для участі у спортивних змаганнях, спортивних заняттях і тренуваннях в тирі і на стрільбищі – членам стрілецьких спортивних організацій – у присутності спортивних суддів, інструкторів та тренерів з виду спорту та виключно в межах тирів і стрільбищ;
отримання зброї та боєприпасів для проїзду до місця проведення змагань та участі у спортивних заняттях та змаганнях – членам українських стрілецьких спортивних організацій, за наявності у них дозволу на відповідну категорію зброї. За відсутності такого дозволу, зброя та боєприпаси транспортуються до місця проведення змагань уповноваженою особою стрілецької спортивної організації, про що не пізніше як за п’ять робочих днів до транспортування зброї та боєприпасів повідомляється до відповідного уповноваженого органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю.
Порядок транспортування такої зброї та боєприпасів визначає Кабінет Міністрів України.
Тимчасова передача фізичним особам цивільної зброї та боєприпасів, які належать суб’єктами господарювання, діяльність яких пов’язана з обігом цивільної зброї та боєприпасів, допускається виключно в формі прокату зброї при наданні послуг стрілецьких тирів та стрільбищ на умовах, визначених цим Законом.

РОЗДІЛ V

Застосування зброї

Стаття 36. Застосування цивільної зброї і боєприпасів власниками

Власники зброї мають право застосовувати зброю для захисту себе чи інших осіб від злочинних та інших протиправних посягань;
затримання осіб, що безпосередньо вчинили злочин (готуються його вчинити) чи щодо яких є обґрунтована підозра у вчиненні ними злочину, а також в разі крайньої потребі у випадках, передбачених статтями 36 і 39 Кримінального кодексу України.
Не тягне за собою кримінальної відповідальності застосування громадянином зброї для захисту від нападу особи або групи осіб (дві чи більше особи), або для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше володіння особи (включно із транспортним засобом), або інше місце законного тимчасового перебування особи, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає. Особа має право дістати вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася, можуть виникнути підстави для її застосування.
Зброя застосовується громадянами як крайній захід для:
1) захисту від злочинних посягань на життя і здоров’я, житло та майно – власне чи інших громадян;
2) захисту від нападу на приміщення підприємства, організації, установи чи суб’єкта господарювання, де вони працюють чи законно перебувають;
3) затримання особи, яку застали при вчиненні злочину і яка намагається втекти;
4) знешкодження тварин, що безпосередньо загрожують життю чи здоров’ю людей;
5) попередження про намір застосувати зброю (постріл вгору), а також для подачі сигналу тривоги та виклику допомоги.
Перед тим, як застосувати зброю, громадянин зобов’язаний подати чітко визначене попередження про її застосування щодо особи, проти якої буде застосовано зброю (словесне попередження та/або постріл вгору), за винятком випадків, коли таке попередження неможливе внаслідок раптового виникнення небезпеки, або явної загрози життю людей (людини) або спричинення інших тяжких наслідків.
Забороняється застосовувати зброю щодо жінок з явними ознаками вагітності, неповнолітніх, коли їх вік відомий або очевидний, інвалідів, пересування та рухи яких обмежені, осіб похилого віку, крім випадків вчинення вищевказаними особами збройного чи групового нападу, а також проти працівників правоохоронних органів, військовослужбовців під час виконання ними службових обов’язків, окрім випадків вчинення ними неправомірних дій, які загрожують життю чи здоров’ю людей.
Відповідальність за незаконне застосування зброї встановлюється чинним законодавством.
При враженні людини внаслідок застосування зброї, особа, яка застосувала зброю, повинна негайно викликати швидку медичну допомогу для пораненого, вжити заходів щодо забезпечення охорони місця події, сповістити органи внутрішніх справ про застосування зброї.
Особа, яка правомірно застосувала зброю, не підлягає кримінальній відповідальності та не зобов’язана відшкодовувати збитки (моральні та/або матеріальні), які завдано внаслідок застосування нею зброї. Обов’язок щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок правомірного застосування зброї, покладається на особу (осіб), яка вчинила протиправні дії, що призвели до застосування зброї чи на спадкоємців таких осіб.

Стаття 37. Зони, вільні від зброї

У приміщеннях та на території державних, комунальних підприємств, установ та організацій, що визначені Кабінетом Міністрів України, діють зони, вільні від зброї.
У будівлях, приміщеннях, спорудах та на територіях недержавної форми власності статус зони, вільної від зброї, встановлюється за рішенням власника.
Усі місця входу до зони, вільної від зброї, та/або межі її території повинні бути позначені відповідними інформаційними знаками, розташованими на видному місці.
Зона, вільна від зброї, повинна бути забезпечена озброєною охороною та охоронюваним місцем для тимчасового зберігання зброї. Вимоги щодо створення та обладнання зон, вільних від зброї, визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
У разі, якщо не забезпечені умови щодо наявності озброєної охорони у місці, яке позначене як зона, вільна від зброї, та/або якщо відсутнє охоронюване місце для тимчасового зберігання зброї, яка належить відвідувачам (працівникам тощо), така будівля, споруда, приміщення чи територія не є зоною вільною від зброї, незважаючи на будь-які позначення чи рішення уповноважених органів влади (власника).

Стаття 38. Колекціонування та експонування зброї і боєприпасів

Громадяни України мають право колекціонувати зброю та боєприпаси з додержанням вимог законодавства.
Громадяни України мають право експонувати власну зброю з додержанням вимог законодавства. Експонування проводиться на підставі разового дозволу уповноваженого органу Міністерства внутрішніх справ України.
Експонована зброя повинна зберігатися в замкнених чи закритих за допомогою механічних пристроїв вітринах або надійно бути прикріплена до підлоги, стіни або іншої будівельної конструкції. Експоновані боєприпаси повинні знаходитися в замкнених або закритих за допомогою механічних пристроїв вітринах.
Порядок експонування зброї та боєприпасів визначає Кабінет Міністрів України.

РОЗДІЛ IV

Стрілецькі тири та стрільбища, загальні вимоги щодо заняття стрільбою та проведення спортивних змагань зі стрільби

Стаття 39. Стрілецькі тири і стрільбища

Для заняття стрільбою з метою поліпшення навичок володіння зброєю, стрілецьким спортом, проведення спортивних стрілецьких заходів, здійснення навчання громадян стрільби, проведення навчання власників зброї та ознайомлювальної стрільби, а також здійснення іншої діяльності, пов’язаної із заняттям стрільбою, в Україні створюються та функціонують стрілецькі тири та стрільбища.
Діяльність з надання послуг стрілецькими тирами та стрільбищами здійснюється на підставі відповідної ліцензії на такий вид господарської діяльності. Ліцензію на право надавати послуги стрілецького тиру та/або стрільбища видає Міністерство юстиції України. Вимоги щодо відкриття та функціонування стрілецьких тирів і стрільбищ, а також технічні вимоги до них визначаються виключно Ліцензійними умовами, які затверджує Міністерство юстиції України.
Стрілецькі тири і стрільбища можуть бути передані в оренду виключно суб’єктам господарювання або стрілецьким спортивним організаціям, які отримали ліцензію, що дає право на надання послуг стрілецького тиру та/або стрільбища.
Стрілецькі тири і стрільбища, на яких проводяться спортивні змагання, повинні бути побудовані та обладнані згідно з вимогами до правил видів спорту або до правил спортивних дисциплін, що встановлюють стрілецькі спортивні організації.
Для зберігання зброї та боєприпасів стрілецькі тири та стрільбища повинні бути обладнані відповідним сховищем. Якщо зброя і боєприпаси у стрілецькому тирі чи на стрільбищі не зберігаються – обладнання сховища для їх відкриття і функціонування не потребується.
Стрілецькі тири та/або стрільбища можуть надавати послуги із тимчасового зберігання зброї та боєприпасів громадян, юридичних осіб, спортивних стрілецьких організацій, що є її власниками, за умови обладнання сховища для зберігання зброї та боєприпасів, відповідно до ліцензійних умов, які встановлені для діяльності з надання послуг з тимчасового зберігання зброї та боєприпасів, які належать стороннім особам. При цьому суб’єкти господарювання або спортивні стрілецькі організації, що мають право надавати послуги стрілецького тиру та/або стрільбища на підставі відповідної ліцензії, не повинні отримувати ліцензію на здійснення діяльності з надання послуг з тимчасового зберігання зброї та боєприпасів, що належить стороннім особам. Відповідальність за збереження зброї та боєприпасів, що передані на тимчасове зберігання, покладається на зберігача.
Стрілецькі тири та/або стрільбища мають бути обладнані інформаційним стендом з вимогами безпеки, правилами внутрішнього розпорядку та даними осіб, що відповідають за проведення стрільб. Адміністрація стрілецького тиру та стрільбища має право встановлювати додаткові вимоги безпеки.
Вимоги цього Закону не поширюються на тири і стрільбища відомчого та військового призначення.

Стаття 40. Організація курсів з підготовки власників зброї

Громадяни, які бажають придбати зброю, повинні опанувати засади законодавства України про зброю, правила безпечного поводження зі зброєю, знати її технічні характеристики, а також мати практичні навички поводження зі зброєю.
Для забезпечення належного рівня опанування громадянами навичок поводження зі зброєю та боєприпасами в Україні створюються та функціонують курси з підготовки власників зброї.
Курси повинні включати в себе теоретичну частину щодо знання основ законодавства про обіг цивільної зброї, про правила безпечного поводження з нею, матеріально технічну частину зброї та практичну частину. Проходження курсів закінчується екзаменом, який приймає представник органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, та представник організації, де проводяться курси.
Курси з підготовки власників зброї створюються та функціонують на базі стрілецьких тирів та/або стрільбищ.
На базі курсів власників зброї проводяться кваліфікаційні курси щодо поводження зі зброєю відповідної категорії та приймаються регулярні кваліфікаційні іспити власників зброї четвертої категорії. Після проходження кваліфікаційного курсу особі надається право на зброю відповідної категорії.
Порядок створення курсів з підготовки власників зброї та кваліфікаційних курсів, а також порядок їх функціонування встановлює Кабінет Міністрів України.

Стаття 41. Прокат і використання зброї в стрілецькому тирі та на стрільбищі

Суб’єкти господарювання мають право надавати зброю та боєприпаси в прокат у порядку, передбаченому цим Законом, за умови наявності в них ліцензії на надання послуг стрілецького тиру та/або стрільбища та лише в межах тирів чи стрільбищ, де вони здійснюють свою господарську діяльність.
Перед отриманням зброї в прокат особа повинна ознайомитися з вимогами безпеки при поводженні зі зброєю та боєприпасами, а також з правилами внутрішнього розпорядку стрілецького тиру, стрільбища. Організація проведення інструктажів з вимог безпеки при поводженні зі зброєю та боєприпасами покладається на суб’єкта господарської діяльності, що здійснює діяльність з надання послуг стрілецького тиру та/або стрільбища.
З метою отримання прокатної зброї особа має надати документ, що посвідчує особу.
Особи, які отримують зброю в прокат, несуть відповідальність за збереження зброї, а також її правомірне і безпечне використання. Прокатна зброя може використовуватись тільки під керівництвом інструктора зі стрільби, або тренера з відповідного виду спорту.
Самостійно використовувати зброю, отриману в прокат, можуть тільки особи, які мають дозвіл на зброю відповідної категорії, або є інструкторами зі стрільби, тренерами з відповідного виду спорту, або членами спортивних стрілецьких організацій.
Після використання, прокатна зброя підлягає негайному поверненню уповноваженій особі, що здійснила її видачу.
Винесення прокатної зброї за межі (територію) стрілецького тиру, стрільбища забороняється.

Стаття 42. Інструктор зі стрільби

Інструктором зі стрільби стрілецького тиру або стрільбища може бути особа, що має дозвіл на зброю, знає законодавство, що регулює оборот цивільної зброї, та має відповідні стрілецькі навички.
Інструктор зі стрільби виконує такі функції:
організовує та контролює хід занять зі стрільби;
контролює відповідність стану стрілецького тиру або стрільбища вимогам безпеки;
контролює додержання правил безпеки стрільцями;
вживає всіх необхідних заходів для недопущення нещасних випадків при поводженні зі зброєю.

Стаття 43. Продаж боєприпасів у стрілецькому тирі, на стрільбищі

У стрілецькому тирі та/або на стрільбищі дозволяється продаж боєприпасів до прокатної зброї. Отримання окремої ліцензії на торгівлю боєприпасами при цьому не вимагається.
Боєприпаси до прокатної зброї можуть бути продані особі, яка не має дозволу на зброю, однак у цьому випадку винесення боєприпасів за межі (територію) стрільбища забороняється, а невикористані боєприпаси підлягають відплатному поверненню за ціною придбання.

Стаття 44. Зберігання зброї і боєприпасів під час спортивних змагань та занять зі стрільби

Зброя і боєприпаси, які доставлені на місце проведення спортивних змагань та занять зі стрільби, можуть бути тимчасово передані на тимчасове зберігання до сховища стрілецького тиру та/або стрільбища.
У разі відсутності у стрілецькому тирі та/або на стрільбищі сховища для зберігання зброї та боєприпасів, їх надійне зберігання власник зброї (спортсмен) забезпечує самостійно.

Стаття 45. Загальні вимоги безпеки при проведенні спортивних змагань та спортивних занять

Будь-які спортивні змагання, спортивні заняття та спортивні тренування повинні розпочинатися з інструктажу з техніки безпеки поводження зі зброєю та боєприпасами. Відповідальність за проведення інструктажу покладається на керівника спортивних змагань та спортивних тренувань.
Збереження спортсменами власної зброї та боєприпасів під час змагань та спортивних занять забезпечується ними самостійно.
Збереження зброї та боєприпасів, які належать стрілецьким спортивним організаціям, під час змагань та спортивних занять забезпечується уповноваженими особами цих організацій.
У ході змагань та спортивних занять зброя повинна бути розрядженою за виключенням безпосереднього виконання вправ спортсменами під контролем судді чи іншої уповноваженої особи.
Зброя під час змагань та спортивних занять переноситься територією стрілецького тиру та стрільбища у розрядженому стані стволом догори або у спеціально призначених для цього засобах (кобурах, чохлах тощо).
Додаткові вимоги безпеки визначають організатори змагань та адміністрація тирів і стрільбищ та мають бути доведені до учасників змагань і спортивних занять та/або глядачів, інших відвідувачів тирів і стрільбищ під розпис.

РОЗДІЛ VII

Господарська діяльність у сфері обігу цивільної зброї і боєприпасів

Стаття 46. Господарська діяльність у сфері обігу цивільної зброї і боєприпасів

Господарською діяльністю у сфері обігу цивільної зброї і боєприпасів є будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, яка пов’язана з виробництвом (виготовленням), розробкою та/або конструюванням цивільної зброї та/або боєприпасів, торгівлею ними, наданням послуг чи виконанням робіт, які прямо стосуються обігу зброї та боєприпасів.
Цим Законом встановлюється виключний перелік видів господарської діяльності у сфері обігу цивільної зброї і боєприпасів, які підлягають ліцензуванню.

Стаття 47. Види господарської діяльності у сфері обігу цивільної зброї і боєприпасів, що підлягають ліцензуванню

Відповідно до цього Закону ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності у сфері обігу цивільної зброї і боєприпасів: виробництво, ремонт цивільної вогнепальної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, вогнепальної зброї під патрон «Флобера» калібром понад 4,5 міліметра, виробництво основних частин цивільної вогнепальної зброї;виробництво боєприпасів до цивільної вогнепальної зброї на продаж, переспорядження боєприпасів до цивільної вогнепальної зброї на замовлення.розробка та/або конструювання цивільної зброї та/або боєприпасів;торгівля цивільною вогнепальною зброєю та боєприпасами до неї, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, вогнепальною зброєю під патрон «Флобера» калібром понад 4,5 міліметра;надання послуг стрілецьких тирів та/або стрільбищ;тимчасове та/або постійне зберігання зброї та боєприпасів.
Діяльність стрілецьких спортивних організацій, якщо вона не пов’язана із перерахованими вище видами господарської діяльності, ліцензуванню не підлягає.
Інші види господарської діяльності у сфері обігу цивільної зброї і боєприпасів ліцензуванню не підлягають.
Ліцензія, яка засвідчує право на надання послуг стрілецьких тирів та/або стрільбищ надає право її власнику на проведення діяльності щодо тимчасового та/або постійного зберігання зброї та боєприпасів, на виготовлення та переспорядження боєприпасів для власних потреб, а також право на організацію та проведення курсів підготовки власників зброї за умови відповідності вимогам ліцензійних умов для кожного з видів господарської діяльності, що ліцензуються.
Ліцензія, яка засвідчує право на виробництво цивільної зброї та боєприпасів, надає право її власнику на здійснення діяльності з розробки та/або конструювання цивільної зброї та боєприпасів за умови відповідності вимогам ліцензійних умов для кожного з видів господарської діяльності, що ліцензуються.

Стаття 48. Повноваження органів державної влади у сфері ліцензування обігу цивільної зброї і боєприпасів, що підлягають ліцензуванню

Органом ліцензування у сфері обігу цивільної зброї і боєприпасів є Міністерство юстиції України, яке затверджує ліцензійні умови провадження видів господарської діяльності у сфері обігу цивільної зброї і боєприпасів та порядок контролю за їх додержанням. Контроль за виконанням ліцензійних умов здійснює Міністерство внутрішніх справ України.

РОЗДІЛ VIII

Володіння та користування цивільною зброєю і боєприпасами іноземцями та особами без громадянства на території України. Тимчасове ввезення цивільної зброї і боєприпасів на територію України, тимчасове вивезення цивільної зброї і боєприпасів з території України

Стаття 49. Володіння та користування цивільною зброєю і боєприпасами іноземцями та особами без громадянства на території України

Іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, мають право на володіння цивільною зброєю і боєприпасами тільки першої категорії.
Іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, мають право на тимчасове користування зброєю і боєприпасами другої, третьої та четвертої категорії на умовах тимчасового отримання зброї, яка належить стрілецьким спортивним організаціям, під час участі у спортивних змаганнях, спортивних заняттях і тренуваннях, а також на умовах отримання зброї в прокат у стрілецькому тирі чи на стрільбищі.

Стаття 50. Тимчасове ввезення цивільної зброї і боєприпасів на територію України

Іноземці мають право на тимчасове ввезення на територію України належної їм цивільної зброї і боєприпасів для полювання, участі в виставкових заходах та у спортивних змаганнях, спортивних заняттях і тренуваннях.
Тимчасове ввезення іноземцями належної їм цивільної зброї і боєприпасів в Україну здійснюється при наявності у них відповідного дозволу на зброю та на підставі запрошення організатора полювання, виставкового заходу, спортивних змагань, спортивних занять і тренувань, а також дозволу на тимчасове ввезення цивільної зброї та боєприпасів, виданого уповноваженим органом МВС України.
Термін тимчасового ввезення іноземцями цивільної зброї та боєприпасів на територію України не може перевищувати 14 календарних днів з дати перетину митного кордону України.
Митне оформлення тимчасового ввезення цивільної вогнепальної зброї та боєприпасів здійснюється згідно з чинним законодавством України. Зброя, тимчасово ввезена на територію України, повинна постійно зберігатися за місцем проведення полювання, виставкового заходу, спортивних змагань, спортивних занять і тренувань.
Носіння такої зброї поза межами місця проведення полювання, виставкового заходу, спортивних змагань, спортивних занять і тренувань заборонено.
Форма дозволу на тимчасове ввезення цивільної зброї і боєприпасів іноземцями на територію України встановлюється уповноваженим органом Міністерства внутрішніх справ України.

Стаття 51. Тимчасове вивезення цивільної зброї і боєприпасів з території України

Громадяни України мають право на тимчасове вивезення з території України належної їм цивільної зброї і боєприпасів для полювання та участі у виставкових заходах, спортивних змаганнях, спортивних заняттях і тренуваннях.
Тимчасове вивезення цивільної зброї та боєприпасів з України здійснюється при наявності у громадянина України відповідного дозволу на зброю та на підставі запрошення організатора полювання, виставкового заходу, спортивних змагань, спортивних занять і тренувань, а також дозволу на тимчасове ввезення цивільної зброї та боєприпасів, виданого відповідним органом іноземної держави, на територію якої вивозиться зброя та боєприпаси.
Митне оформлення тимчасового вивезення цивільної вогнепальної зброї та боєприпасів здійснюється згідно з чинним законодавством України.

РОЗДІЛ IX

Державний та громадський контроль у сфері обігу цивільної зброї і боєприпасів, відповідальність за порушення законодавства у сфері обігу та використання зброї і боєприпасів

Стаття 52. Громадський контроль у сфері обігу цивільної зброї і боєприпасів

Діяльність органів державної влади та управління в сфері обігу цивільної зброї і боєприпасів повинна здійснюватися на засадах публічності, гласності та відкритості.
З метою захисту прав та законних інтересів власників зброї в Україні створюються та діють громадські об’єднання власників зброї, які здійснюють свою діяльність на підставі статуту.
Порядок створення та діяльності громадських об’єднань власників зброї визначається відповідно до положень законодавства України про громадські об’єднання.
Громадські об’єднання власників зброї в межах своїх повноважень представляють і захищають законні інтереси своїх членів, надають їм організаційну, юридичну та іншу допомогу, здійснюють громадський контроль за реалізацією положень цього Закону органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, здійснюють інші повноваження, передбачені законодавством України.
Для забезпечення громадського контролю у сфері обігу цивільної зброї при Кабінеті Міністрів України створюється Громадська рада з обігу цивільної зброї, до складу якої включаються представники всеукраїнських громадських об’єднань власників цивільної зброї та всеукраїнських стрілецько-спортивних організацій.

Стаття 53. Повноваження органів державної влади та управління у сфері обігу зброї і боєприпасів

Кабінет Міністрів України реалізує державне управління та забезпечує реалізацію державної політики у сфері обігу цивільної зброї та боєприпасів, бере участь у підготовці нормативно-правових актів у сфері обігу цивільної зброї та боєприпасів та відповідно до цього визначає:
правила придбання, зберігання, обліку та перевезення зброї і бойових припасів підприємствами, установами та організаціями, які здійснюють господарську діяльність у сфері обігу цивільної зброї та боєприпасів;
порядок розгляду заяв громадян про видачу дозволу на зброю;
порядок видачі дозволів на зброю, їх форму та форму збройової картки встановлює;
порядок проходження медичного огляду та форму довідки (висновку) закладу охорони здоров’я про те, що особа за станом здоров’я може володіти зброєю;
порядок придбання спортивної зброї спортивними стрілецькими організаціями, а також зброї для навчальних потреб;
порядок придбання громадянами України зброї за кордоном;
порядок створення курсів з підготовки власників зброї та кваліфікаційних курсів, а також порядок їх функціонування та порядок складання кваліфікаційних іспитів на отримання дозволу на зброю окремої категорії;
зміст регулярних кваліфікаційних іспитів власників зброї четвертої категорії та порядок їх проходження;
порядок експонування зброї та боєприпасів;
порядок приймання, зберігання, обліку, знищення чи реалізації вилученої, добровільно зданої, знайденої зброї та боєприпасів до неї;
розмір та порядок сплати винагороди за здачу знайденої зброї;
порядок здійснення Міністерством внутрішніх справ України контролю за дотриманням правил та умов обігу цивільної зброї та боєприпасів.
порядок здійснення службових перевірок місць зберігання зброї та боєприпасів;
порядок вилучення зброї та боєприпасів у власників та порядок реалізації вилученої зброї;
порядок комісійного продажу зброї та боєприпасів;
перелік захворювань та фізичних вад, за наявності яких дозвіл на зброю не видається;
Уповноважений орган Міністерства внутрішніх справ України в межах своєї компетенції:
контролює дотримання правил придбання цивільної зброї та боєприпасів;
контролює дотримання правил транспортування цивільної зброї та боєприпасів;
контролює дотримання правил носіння цивільної зброї;
контролює дотримання правил зберігання цивільної зброї та боєприпасів фізичними особами;
контролює дотримання умов зберігання та обліку цивільної зброї і боєприпасів суб’єктами господарювання та стрілецькими спортивними організаціями;
здійснює контроль за виконанням ліцензійних умов у сфері обігу цивільної зброї і боєприпасів;
визначає вимоги щодо створення та обладнання зон вільних від зброї;
встановлює порядок ведення кулегільзотеки;
вирішує інші питання, які віднесені Конституцією України та законами України до його повноважень.

Стаття 54. Державний контроль у сфері обігу та використання цивільної зброї і боєприпасів

Державний контроль у сфері обігу та використання зброї і боєприпасів здійснює уповноважений орган Міністерства внутрішніх справ України відповідно до чинного законодавства.
Посадові особи уповноваженого органу Міністерства внутрішніх справ України мають право:
а ) проводити огляд зброї і боєприпасів у місцях їх виробництва, продажу, зберігання та знищення;
б) призупиняти та припиняти дозволи на зброю у випадках, передбачених цим Законом;
в) вилучати (оплатно чи безоплатно), а також знищувати в установленому законодавством порядку зброю;
г) при виявленні порушень встановлених правил виносити обов’язкові для виконання приписи про усунення цих порушень;
ґ) входити на територію об’єктів і в місця зберігання зброї та боєприпасів (у житло – за згодою власника зброї або на підставі рішення суду) для проведення службових перевірок умов їх зберігання.
д). тимчасово вилучати зброю та боєприпаси у власника у випадках, передбачених цим Законом.

Стаття 55. Відповідальність за порушення у сфері обігу та використання цивільної зброї і боєприпасів

Громадяни України, винні у порушенні законодавства в сфері обігу та використання зброї і боєприпасів, несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Суб’єкти господарювання, винні у порушенні законодавства у сфері обігу та використання цивільної зброї і боєприпасів, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Стаття 56. Гарантії прав власників цивільної зброї і боєприпасів

Закріплені у цьому Законі права громадян України щодо володіння зброєю і боєприпасами не можуть бути обмежені, звужені або погіршені.

Стаття 57. Вилучення зброї і боєприпасів

Після припинення дозволу особи на зброю усі наявні в її власності зброя та боєприпаси підлягають невідкладному вилученню у власника у випадках припинення дозволу на зброю внаслідок:
закінчення, передбаченого ст. 19 цього Закону терміну підтвердження права на володіння зброєю та при відсутності поважних причин, які унеможливлюють своєчасне підтвердження права на володіння зброєю;
повторної втрати вогнепальної зброї через недбале ставлення до правил її носіння, транспортування та зберігання;
довічного позбавлення особи права на зброю за рішенням суду, яке набрало законної сили;
смерті власника зброї;
встановлення факту незаконного вживання наркотичних засобів і психотропних речовин та направлення особи на примусове лікування від наркотичної залежності;
набрання щодо особи законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення особливо тяжкого злочину, тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості;
призначення особі покарання у вигляді позбавлення волі, арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили;
обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною, безвісно відсутньою чи оголошення її померлою за рішенням суду, яке набрало законної сили;
відсутності постійного місця проживання особи;
ненадання інформації про усунення порушення умов зберігання зброї та боєприпасів у строк, визначений цим Законом.
Вилучені зброя і боєприпаси передаються на зберігання до уповноваженого органу МВС України для подальшої передачі на реалізацію у визначеному цим Законом порядку, або її знищення.
У разі припинення дозволу на зброю з інших, ніж зазначено вище, передбачених цим Законом підстав, особі надається триденний термін для реалізації зброї і боєприпасів у визначеному цим Законом порядку на підставі окремого разового дозволу, який видає орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю.
Якщо по закінченні цього терміну зброя і боєприпаси не будуть реалізовані або передані на реалізацію у визначеному цим Законом порядку, вони підлягають вилученню та передачі на зберігання до уповноваженого органу МВС України для подальшої передачі на реалізацію чи знищення.
Вилучена зброя може бути передана для знищення при наявності письмової згоди на це особи, в якої вилучили зброю, її законного представника чи спадкоємця.
У разі оскарження власником рішення про припинення дозволу на зброю до суду вилучена зброя і боєприпаси зберігаються в уповноваженому органі МВС України до прийняття судом остаточного рішення та набрання цим рішенням законної сили.
Порядок вилучення зброї і боєприпасів та порядок реалізації вилученої зброї і боєприпасів встановлює Кабінет Міністрів України.

РОЗДІЛ X

Дія міжнародних договорів

Стаття 58. Міжнародні угоди у сфері обігу цивільної зброї та боєприпасів

Правову основу міжнародної співпраці у сфері обігу зброї становлять міжнародні договори України, укладені відповідно до Закону України “Про міжнародні договори України”.
Якщо міжнародною угодою, ратифікованою в Україні, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у законодавстві України, то застосовуються правила міжнародної угоди.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Встановити, що раніше видані (до дати набрання чинності цим Законом) дозволи на придбання, на право зберігання та носіння вогнепальної зброї та пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, термін дії яких на момент набрання цим Законом чинності не закінчився, є чинними до закінчення терміну їх дії та підлягають заміні на дозволи на зброю відповідної категорії за спрощеною процедурою – без проходження медичного огляду, курсів власників зброї, кваліфікаційних курсів.
При цьому особи, які отримали дозвіл на зброю відповідної категорії за спрощеною процедурою, зобов’язані перший раз підтвердити право на володіння зброєю, в порядку, визначеному статтею 19 цього Закону у строк, що не перевищує трьох календарних років з дати отримання дозволу на зброю відповідної категорії за спрощеною процедурою.
У разі, якщо протягом трьох років з дати отримання дозволу на зброю за спрощеною процедурою особа отримала дозвіл на зброю іншої категорії в загальному порядку, підтвердження права на зброю, дозвіл на яку було отримано за спрощеною процедурою, не потребується. Власник зброї має право на заміну дозволу на право зберігання та носіння вогнепальної зброї та пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії до закінчення терміну дії такого дозволу.
Уся наявна у власності громадянина зброя підлягає внесенню до Єдиного державного реєстру зброї України під час заміни дозволів. Термін дії дозволу на придбання вогнепальної зброї, який було видано до дати набрання чинності цим Законом, може бути подовжено за письмовою заявою особи, на ім’я якої він виданий. Подовження строку дії дозволу на придбання вогнепальної зброї має відбуватися в порядку, що діяв на час його видачі.
Особи, які на день набрання чинності цього Закону незаконно зберігають зброю та/або боєприпаси, зобов’язані у шестимісячний строк з дня набрання чинності цього Закону, заявити в органи внутрішніх справ про таку зброю та/або боєприпаси.
3.1. Заявлені зброя та боєприпаси вилучаються органами внутрішніх справ, ставляться на облік і перевіряються на предмет їх викрадення, використання в злочинних цілях та інших випадків їх незаконного набуття, за наслідками перевірки органами внутрішніх справ приймається одне з таких рішень:
а) повернути громадянину зброю і боєприпаси з видачею дозволів на їх зберігання і носіння відповідно до вимог цього Закону;
б) вилучити зброю з виплатою її оціночної вартості на момент вилучення за наявності обставин, що перешкоджають відповідно до цього Закону громадянину набути право власності на пред’явлену цивільну зброю;
г) вилучити пред’явлені зброю і боєприпаси без виплати їх вартості в таких випадках:
1) зброя і боєприпаси значаться як викрадені, тобто є предметом злочину;
2) зброя була використана в злочинних цілях, тобто є знаряддям злочину;
3) зброя та боєприпаси зазнали переробки, внаслідок чого становлять підвищену небезпеку при їх зберіганні, носінні, транспортуванні, застосуванні та використанні.
3.2. Порядок пред’явлення зброї і боєприпасів, вилучення, постановки на облік, перевірки, продажу та інших дій відповідно до цього Закону встановлює Кабінет Міністрів України.
3.3. Особа, яка добровільно заявила про зброю і боєприпаси, що незаконно зберігаються у неї, відповідно до вимог цього Закону,
звільняється від кримінальної та інших видів відповідальності, якщо в її діях не міститься іншого складу злочину.
До приведення законодавства України у відповідність з цим Законом законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Внести зміни до таких законодавчих актів України:
У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25 – 26, ст. 131):
ч. 5 ст. 36 викласти в такій редакції:
«5. Не тягне за собою кримінальну відповідальність застосування громадянином зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу особи або групи осіб (дві чи більше особи), або для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше володіння особи (включно із транспортним засобом), або інше місце законного тимчасового перебування особи, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.»
У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
доповнити новою статтею 174-1 такого змісту:
«Стаття 1741. Порушення встановлених вимог щодо обігу цивільної зброї та боєприпасів
Втрата вогнепальної зброї через недбале ставлення до правил її носіння, транспортування та зберігання – тягне за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторна втрата вогнепальної зброї через недбале ставлення до правил її носіння, транспортування та зберігання – тягне за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією всієї вогнепальної зброї, що належить особі та довічним позбавленням права володіти зброєю.
Продаж, обмін, дарування або передача іншим чином боєприпасів до вогнепальної зброї у власність або володіння особи, що не має відповідного дозволу на зброю – тягне за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією всіх боєприпасів, що були відчужені та позбавленням права володіти зброєю на строк від шести місяців до одного року.
Носіння вогнепальної зброї в нетверезому стані – тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією всієї вогнепальної зброї, що належить особі, та довічним позбавленням права володіти зброєю.
Порушення правил носіння і транспортування зброї і боєприпасів, а саме відкрите носіння зброї, транспортування зарядженої зброї, а також демонстрування зброї в громадських місцях, за відсутності законних підстав для її застосування – тягне за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією всієї вогнепальної зброї, що належить особі та позбавленням права володіти зброєю на строк від шести місяців до трьох років.
Неповідомлення власником зброї у встановлений законом термін до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, про зміну постійного місця проживання, або зміну місця постійного зберігання зброї та боєприпасів – тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ухилення власника зброї від надання доступу до місць зберігання зброї та боєприпасів співробітниками органів внутрішніх справ, наділеними відповідними повноваженнями, для здійснення службових перевірок місць зберігання зброї та боєприпасів – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка
Втрата вогнепальної зброї внаслідок вчинення третьою особою неправомірних дій відносно власника, що підтверджено відповідним кримінальним провадженням, втрата вогнепальної зброї внаслідок стихійного лиха, катастрофи, масових заворушень, терористичних актів та бойових дій не підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 та 2 цієї статті.
Примітка
Власник зброї має право дістати вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася, можуть виникнути підстави для її застосування. Ці дії не підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ч. 5 цієї статі.
Ненавмисна, або випадкова демонстрація зброї не підпадає під ознаки правопорушення, передбаченого ч. 5 цієї статті.
Примітка
Не є ухиленням власника зброї від надання доступу до місць зберігання зброї та боєприпасів відмова надати дозвіл на входження в житло та перебування в ньому співробітникам органів внутрішніх справ, які не наділені відповідними повноваженнями, для здійснення службових перевірок місць зберігання зброї та боєприпасів.»
3) У Законі України “Про страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 7, ст. 50; 2011 р., № 23, ст. 160):
– частину першу статті 7 після пункту 9 доповнити новим пунктом 9-1 такого змісту:
«9-1) страхування цивільно-правової відповідальності власників вогнепальної зброї;»
4) У Законі України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 36, ст. 299):
– частину 1 ст. 9 «Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню» після пункту 12) доповнити пунктами 13), 14), 15), 16), 17), 18) та викласти їх в такій редакції:
«13) виробництво, ремонт цивільної вогнепальної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, вогнепальної зброї під патрон «Флобера» калібром понад 4,5 міліметра, виробництво основних частин цивільної вогнепальної зброї;
14) виробництво боєприпасів до цивільної вогнепальної зброї на продаж, переспорядження боєприпасів до цивільної вогнепальної зброї на замовлення;
15) розробка та/або конструювання цивільної зброї та/або боєприпасів;16) торгівля цивільною вогнепальною зброєю та боєприпасами до неї, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, вогнепальною зброєю під патрон «Флобера» калібром понад 4,5 міліметра;17) надання послуг стрілецьких тирів та/або стрільбищ;18) тимчасове та/або постійне зберігання зброї та боєприпасів.»- з частини 3 ст. 9 «Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню» виключити пункти:
«1) виробництво та ремонт вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівля вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду»;
«40) діяльність, пов’язана з наданням послуг стрільбищами невійськового призначення та функціонуванням мисливських стендів».
5) У Законі України «Про правовий режим надзвичайного стану» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, № 23 ст. 176) – пункт 5 ст. 18 «Додаткові заходи правового режиму надзвичайного стану у зв’язку з масовими порушеннями громадського порядку» викласти в такій редакції:
«5) тимчасове вилучення у підприємств, установ і організацій навчальної військової техніки, вибухових, радіоактивних речовин і матеріалів, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин;»6. До приведення законодавства України у відповідність з цим Законом законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.7. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законів України у відповідність із цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України