Боєць ДУК-Інфо друг "Цунамі" телефоном з місця подій про ситуацію, що склалася біля Верховної Ради 31.08.2015

Завжди був проти будь-яких домовленостей з Москвою. Завжди вважав, що розраховувати на гнилу політику сучасної Європи не можна. Завжди був переконаний, що тільки єдиний народ може перемогти Путіна і його російсько-терористичну зграю. Я своїх принципів не змінював і ніколи не зміню.

Але, при цьому, я впевнений, що доводити ситуацію до кривавого протистояння зараз, коли є ще масса політичних важелів впливу на неї - це ідіотизм та гра на руку не тільки зовнішньому, але і внутрішньому ворогу.

Адже на Печерських пагорбах дуже багато тих, хто спить і бачить як українці йдуть шляхом кривавого бунту, знищуючи Державу, замість стати на шлях Національної революції, здолати режим внутрішньої окупації та здобути омріяні Свободу, Справедливість та Добробут.

Шкода, що багато справжніх патріотів не розуміють цієї фсбешної багатоходівки...

Але, нічого. Прорвемося... Українці все одно переможуть!

Слава Україні!

Сьогодні ДУК ПС святкує нагородження відзнаками «За оборону Донецького аеропорту». Кіборги отримують нагороди з рук Провідника Дмитра Яроша.

«Для мене це – велика честь!» - Говорить Перший, обіймаючи бойових побратимів.

Тричі лунає «Слава!» на честь героїв. Не всі можуть потиснути руку Провіднику, не всі можуть одягти на груди почесні відзнаки, - є ті, кого нагородили посмертно. Але вони все одно з нами, тут, у бойовому строю.

На початку серпня активісти Правого Сектору Тернопільщини йшли на моторному човні по Тернопільському озеру та перевіряли наявність браконьєрських сіток. Через раптовий дощ були змушені пристати до найближчого берега … який цілком несподівано виявився приватною територією.

Вчора, 27 серпня 2015 р. активістами НВР Правий сектор була проведена акція протесту. Націоналісти виступили проти незаконної забудови території, поблизу відпочинкової зони. На даному місті було збудовано велику садибу, хоча планувалось будувати гараж для відпочиваючих. Наразі з'ясовується кому належить ця територія та хто дав розпорядження щодо її забудови.

Активіст Правого сектору Назар Сарабун повідомляє, що протест триватиме до тих пір, поки не буде з'ясовано хто саме має стосунок до даної забудови. Активісти НВР мають намір не допустити протиправних дій щодо користування землею в рекреаційній зоні.

Після обіду бази ДУКу облетіла звістка про поранення Юрія Юрійовича Скребця. Бійці були дуже стурбовані, адже серед наших є немало «хрещеників» лікаря: він від початку війни порятував життя і здоров'я не одному десятку правосєків. Навіть тих, хто не хотів лікуватись чи обстежуватись, Юрій Юрійович умів вкласти у лікарняне ліжко, обстежити й підлікувати. Наші поранені, що знову повернулись у стрій, відгукуються про лікаря Скребця з вдячністю і теплотою.

Свою відпустку Юрій Юрійович вирішив провести на передовій, у лавах «Госпітальєрів». Він допомагав організувати оперблоки, проводити вишколи, оперував.

Губернатор Дніпропетровської області Валентин Резніченко був сьогодні гостем Дмитра Яроша на базі 5 ОБАТ Добровольчого Українського Корпусу Правий Сектор.

Делегація гостей оглянула територію бази, штаб та навчальні полігони, приязно поспілкувалась з бійцями. Знайомство з керівником медичної служби «Госпітальєри» вразило пана губернатора, він, вочевидь, не сподівався, що наша Яна Зінкевич така юна і тендітна.

Перебування на базі було коротким, але плідним. Тому пан Валентин лише пообіцяв ДУК-інфо інтерв’ю у програмі «Присіли на хвилинку». Ми будемо чекати зі смачною кавою і обіцяним шевроном.

"Незалежність.
За неї боровся з 1988 року. Підняв перший синьо-жовтий прапор у Дніпродзержинську в квітні 1989-го, творив Рух і УГС...
З 1991-го ніколи не відзначав цю дату, бо Україна була неоколонією і гордитися було мало чим.
Після Майдану, під час Війни, зрозумів, що все ж таки Україна - це Держава, а Українці - господарі своєї долі на своїй землі. Незважаючи на тимчасову паразитичну владу...
Бо Україна - це не Президент, не Верховна Рада, не Кабінет міністрів, не владні бариги, котрі на "розпуттях велелюдних" торгують національними інтересами, не продажні мусора, прокурори і судді...
Україна - це ті, хто кладе своє життя, свободу, здоров'я, силу, енергію, статки на вівтар боротьби за майбутнє Нації та Держави.
Україна - це "мертві, живі і ненароджені" українці.
Україна - це Мрія і Майбуття нашого народу.
І ніяким ворогам не під силу знищити нашу омріяну Державу...
Тому сьогодні всіх вітаю з Днем Незалежності!
Бажаю всім співвітчизникам Перемоги над зовнішніми і внутрішніми ворогами, мирного неба над головою, щастя і процвітання!
З нами Бог! Тоді хто ж проти нас?!
Слава Україні!
І, звичайно ж, Смерть ворогам! "

Сьогодні ми відмічаємо свято, значення якого, нажаль, більша частина суспільства не розуміє. І продовжує жити зі ще двадцять чотири роки тому нав’язаною думкою про безкровне здобуття тодішніми очільниками країни нашої нинішньої незалежності. Які були очільники – таку здобули і незалежність! Яку здобули – таку і святкуємо…

Трибуни, з вивершеними на них фігурами «вождів», паради перед цими трибунами, колони людей під ними – все це так не по-українськи. На тих трибунах сьогодні – рівно стільки українців, що думають про майбутнє нації, скільки незалежності у її справдешньому, политому кров’ю поколінь наших предків, еквіваленті ми сьогодні маємо.

Тому дозвольте поздоровити вас зі святом Надії на справжню Незалежність.

Вулицями міста проходить Братерська хода, в якій беруть участь бійці ДУК Правий сектор, активісти Тризубу, Самооборони Майдану, Автомайдану,бійці , які захищають цілісність України в зоні проведення АТО, волонтери, та небайдужі мешканці.

Розпочалась хода на Театральному майдані з виконання Гімну України, згодом учасники рушили до Музею Репресованих, де пройшов урочистий молебень, пізніше відбулось покладання квітів до пам'ятників Степану Бандері та Тарасу Шевченку. Активісти вшановують пам'ять Героїв Небесної Сотні та полеглих бійців в війні з російсько – терористичним окупантом біля встановленого вчора пам'ятного знаку.

Андрій "Богема" Шараскін:«У нас продовжує існувати режим внутрішньої окупації і майже вся владна вертикаль побудована на крові наших побратимів. Це доконаний факт. До цього часу у нас війна не названа війною. І тому наших побратимів з Добровольчого Українського Корпусу та побратимів з інших батальйонів ми ще досі не можемо вшанувати на належному рівні. Ми не маємо права не робити роботу над помилками. Минулого року перед виборами ми говорили до кандидатів: «Пам’ятайте, що прийдуть люди з фронту і спитають вас!». Сьогодні люди вертаються і питають, як вміють! Інколи зі зброєю у руках! Тепер ці люди оголошуються терористами та зрадниками. Свою боротьбу ми продовжуємо!Багато хто з присутніх представників громадських організацій відмовилися від участі у найближчих місцевих виборах. Я звертаюсь до вас і нагадаю – ніхто не відміняв пряме народовладдя! Єдиним джерелом влади в Україні був, є і мусить залишатися народ! Тому, якщо хтось говорить, що ви не може здійснювати ходу, дійство чи вшановувати своїх героїв, і навіть готові встановлювати для цього бетонні блоки, він забуває, що і існує право прямого народовладдя, яке ми будемо здійснювати. І ми не в праві забути про Героїв як Небесної сотні так і тих, хто загинув на війні!»

Зазначимо, що жодна провладна структура не підтримала ходи в Тернополі, більш того, комунальниками напередодні в місті були встановлені бетонні блоки навколо Площі Героїв Євромайдану.

Отримали наказ Командира Корпусу друга Летуна висунутися двома батальйонами - 15 і 17 ЗБАТ - в Станицю Луганську з метою посилення контролю за пересуванням транспорту на окуповану територію і назад.

По подіях: після виїзду з Харкова, сказати що все було гладко і добре, не можу. Було все: і поломки машин, і пробиті колеса, ледве повзе бусик, через який в принципі дорога і затягнулася, хоч 300 км - не так вже й багато. Блокпости в Луганській області проходили по паролях, які я знав, так що з цим проблем не було.

Приїхали у Станицю Луганську пізно ввечері, можна сказати, вночі. Глава адміністрації Станиці був у курсі нашого приїзду і чекав нас. Оскільки це вже фактично перша лінія, то в'їжджали швидко і з максимальною маскуванням. Приміщення нам було визначено заздалегідь. Швидко розвантажилися і увійшли.

Хвилин через 10 прийшли сусіди - перелякані, зі зброєю, львівські прикордонники. Ми пояснили: хто, що, пред'явили документи, і начебто все заспокоїлося.