Бій в районі Білої Кам'янки Волновахського району закінчився. Вночі ворог прорвав позиції 72 бригади, після чого військовим за допомоги бійців ДУК ПС, які оперативно прийшли на поміч, вдалося відкинути супротивника на його попередні позиції і трохи просунутись вперед, але закріпитися не змогли, бо до ворогів прибуло підсилення у вигляді великої кількості бронетехніки. Також потужно працювала їхня арта.
Наші втрати: 4 загиблих, з них один боєць 72 бригади і троє з ДУК ПС. Кількість поранених ДУКівців - за попередньою інформацією шестеро.
Кількість поранених армійців уточнюємо. Всіх поранених вже госпіталізовано.
Ворог теж поніс значні втрати, кількість уточнюється.
Воювати і вижити, воювати і перемагати – це ціла наука, що має багато складових. Опановувати її не просто. Але, коли розумієш життєву необхідність і кінцеву мету – цікаво і корисно. Озброєний знаннями воїн – надбання суспільства, яке важко переоцінити. Тому на прифронтовій базі ДУК ПС постійно вчаться.
Наразі, вчились психології виживання. Не тільки у бою, на фронті, але і у подальшому мирному житті. Проблема психологічної адаптації фронтовиків – це не справа майбутнього миру. Це справа жорсткого і часом трагічного сьогодення. Адже від того, наскільки люди, бійці будуть свідомі того, що з ними відбувається, як змінюється їх психічний стан і світосприйняття, буде залежати, що вони принесуть із собою у країну майбутнього – мир чи війну. Війна – не тільки постріли, вибухи і втрати. Війна – це колосальні зрушення у внутрішньому світі людини на всіх його рівнях. Постріли замовкають, втрати переживуться, зброя складеться. А війна буде продовжуватись у серцях і головах людей.
Як використати набутий бойовий досвід у якості творчого ресурсу, а не запускати програму самознищення?
Редакція "Сектору Правди" не збиралася залишати без уваги прикрий інцидент із DDOS-атакою на наш ресурс, яка відбулася 24 липня. Поки анонімний жартівник розважався, сайт залишався поза ефіром протягом трьох годин.
Ми уважно вивчили технічну інформацію, надану нашим провайдером, та визначили ай-пі адресу зловмисника, котрий і відправив зі свого комп'ютера майже 100 тисяч одночасних запитів до сайту. Анонімним хакером виявився житель м. Маріуполя. Звернутися до його провайдера Інтернету із проханням підтвердити інформацію та прояснити ситуацію було справою кількох хвилин.
Колектив сайту щиро вдячний маріупольському веб-провайдеру за співпрацю у розслідуванні та роз'яснювальну роботу, проведену із їх абонентом.
Просимо допомогти ідентифікувати злочинців у погонах, які брали участь у розстрілі патріотів України – бійців 1-го ЗБАТ ДУК ПС 11.07.2015р. у м. Мукачево.
Вони свідомо віддавали та виконували злочинні накази та першими відкривали вогонь на ураження. Внаслідок цього, від пострілу в спину загинув наш побратим – друг «Пух», а ще 4 – отримали кульові поранення.
Ці злочинці у погонах вже забули про те, як після Революції Гідності, наче стадо баранів, стояли на колінах і просили пробачення у свого народу, як вигукували: «Міліція з народом!». І тепер вони «з народом» вже не битами, а вогнепальною зброєю.
У зв'язку з бездіяльністю уповноважених органів у цій справі, Правий Сектор Закарпаття оголошує акцію по ідентифікації учасників кривавих подій у м. Мукачево 11.07.15.
Просимо небайдужих громадян долучитися до акції та повідомляти інформацію про осіб, які були на блок-посту та брали участь у розстрілі наших активістів!
Координати:
067 912 39 26
099 016 60 34 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Наразі нами встановлено вже 23 особи, однак це ще не повний список.
В сучасній «фейсбучній» прозі хіба що зовсім ледачий дописувач не дав копняка українським генералам. І ледачі вони, й пузаті, паркетні та дубові. Сенс в тих епітетах є,поза всяк сумнів. Тому поява нового генерала в українському війську пройшла поза увагою медіа-спільноти. І даремно!
Мені поталанило познайомитись з Михайлом Забродським під час навчань підрозділів ВДВ, Командувачем якими він є останні три місяці. Вдивіться в очі цього кремезного чоловіка, під керівництвом якого славетна 95-а Аеромобільна бригада здійснила найдовший в новітній історії рейд по ворожих тилах.
Не маю наміру перераховувати його нагороди, писати про його американську освіту та вільне володіння англійською, лише щиро привітаю з черговим військовим званням генерал-майора та тихо позаздрю українським ВДВшникам, що мають честь бути підлеглими такого Генерала.
P.S. На світлині він поруч з Дмитром Ярошем під час тих самих навчань у Широкому Лані. Дві дуже різних людини: перший – професійний вояка, бойовий офіцер. Другий – професійний революціонер. Дві долі, які так дивовижно переплелись у святій справі захисту рідної землі.
У понеділок Апеляційний суд Києва залишив під вартою одного із підозрюваних у стрілянині в Мукачевому – представника ДУК "Правий сектор" Сергія Деяка. Він - один із чотирьох затриманих, котрих підозрюють у вчинені теракту на Закарпатті.
Вранці 3 серпня прихильники "Опозиційного блоку" на чолі з нардепом Михайлом Добкіним провели мітинг біля будівлі Харківської облдержадміністрації. Вони зажадали від облуправління юстиції зареєструвати харківське відділення партії, щоб вона змогла взяти участь у місцевих виборах.
Однак, на їхню біду, тим ранком по центу Харкова вирішила прогулятися патріотично налаштована проукраїнська молодь ...
Природно, що для прихильників сепаратистів зустріч з Харківською молоддю добром не закінчилася ...
Ввечері 3 серпня у Харківському антикризовому центрі зібралися представники проукраїнських організацій Харкова, щоб розповісти, що саме трапилося цього дня на вул. Петровського. У ході даної ними прес-конференції Валентин Бистриченко - (Громадська варта Харкова), друг Серго, (начальник штабу 15 запасного батальйону ДУК Правий сектор); Дмитро Олійник - (Громадська варта Харкова), Дмитро Марінін - депутат харківської міськради - дали свою оцінку спробам активістів так званого "Опозиційного блоку" знов загострити обстановку у місті.
Коли люди у випадку порушення своїх прав телефонують не "02", а до найближчого штабу чи бази "Правого Сектору"; коли із травмою люди не викликають "Швидку", а везуть потерпілого до "Госпітальєрів" - це є ознака справжньої довіри населення, той лакумусовий папірець, який визначає реальну ефективність роботи структури. 10-річний Стасик із Дмитрівки став жертвою безжальних пісочних баталій - з вивихом та переломом хлопця привезли до нашої бази. Там він отримав першу допомогу - постраждалу руку було знерухомлено, зашиновано і знеболено. За десять хвилин Стасика з батьком домчали до лікарні у Павлограді. Рентген показав, що рука зламала з сильним зміщенням, тож малому доведеться пройти тривале лікування у Дніпропетровську. Родині була надана посильна матеріальна підтримка. Фронт роботи "Госпітальєрів" розширюється, проникаючи у цивільне життя!
