15 березня в Ужгороді відбулась довгоочікувана прем′єра фільму "Добровольці Божої Чоти".
Особовий склад 1-го запасного батальйону ДУК щиро дякує організаторам, режисерам, героям фільму, які були присутні на презентації ("Кіборги" друг "Богема", друг "Бурячок" та Іван Ясній), за силу духу та відвагу.
16 березня офіційно відкрито та освячено офіс районного представництва Правого Сектору в Міжгір′ї.
Всі бажаючі співпрацювати можуть звертатися за адресою: смт Міжгір′я, вул. Шевченка, 80, 2-й пов. (по будням з 10:00 до 17:00); тел. +380993764491 (фото в тексті матеріалу)

Позиції 8 роти ДУК в Широкіно постійно обстрілюють мінометами та стрілецькою зброєю. Загиблих та поранених немає. Бійці закріплюються на нових позиціях.
Важливим напрямом діяльності добровольців також став захист покинутих мешканцями будівель від мародерства.

Ніч на 17 березня в Пісках пройшла спокійно, незважаючи на те, що напередодні ворог проводив підготування до штурму українських позицій.
Ймовірно, що штурмові дії відклали через присутність в Пісках представників ОБСЄ та ЗСУ.
Ввечері після від'їзду офіційних осіб, які мали засвідчити виконання "перемир'я", бойовики одразу відновили обстріли з гранатометів.
Внаслідок обстрілів двоє бійців поранено. Одного бійця з осколковим пораненням руки направили в лікарню до Дніпропетровська, другого з пораненням лівої частини грудної клітини – до Красноармійська.

За добу 17.03 в 2-ій штурмовій роті 5-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу поранено двоє. Одного бійця з осколковим пораненням руки направили в лікарню до Дніпропетровська, другого з пораненням лівої частини грудної клітини – до Красноармійська.

15.03 відбулас ротація в Широкіно. На зміну бійцям полку "Азов" прибув батальйон "Донбас" та з ним - бійці ДУК ПС. Наразі ДУК ПС відправив до Широкіно лише невелику кількість бійців, що зумовлено нестачею зброї, але вони вже зайняли позицію на передньому краї оборони і готові утримувати її, незважаючи на постійні мінометні обстріли, а також відсутність води та світла.

Ситуація на Донецькому напрямі залишається стабільно напруженою.
15.03 сили ДНР влаштували перестрілку між собою в районі Аеропорту та Спартаку. Було це "розбірками" чи провокацією наразі невідомо.

Терористичні угруповання ДНР продовжють користуватися перемир'ям для укріплення своїх рубежів і по можливості максимального наближення до українських позицій. Бойовики укріплюють бліндажі, окопуються, пересувають техніку. Зараз в Пісках їх позиції розташовані не далі 1,5-2 км від позицій ДУК ПС, і українські війська стають постійними мішенями для обстрілів. Так, 16.03 позиції ДУК ПС були обстріляні з мінометів та гранатометів.Загиблих немає. Одного бійця поранено.

Штаб 3-го збат ДУКу отримав від волонтера Василя Пристайчука:

- 10 комплектів одностроїв мультикам (кителі, куртки і штани),
- 20 шт. тонших светрів,
- 50 шт. курток-дощовиків,
- 2 комплекта термобілизни,
- 2 пари якісних берців
- 10 туристичних рюкзаків на 55 літрів.

Василю вкотре оголшується подяка.
Вищеперелічені речі входять до списку постійних потреб ДУК ПС і з великою дякою будуть прийняті й іншими батальйонами.

15.03.2015 бійцями 16-го запасного батальйону Добровольчого українського корпусу разом із членами організації «Тризуб імені Степана Бандери» було проведено тренувальний вишкіл за межами міста, що складався з двадцяти кілометрового марш-кидку розвідкою по лісовій смузі з орієнтуванням по топографічним картам та з тактичними стрільбами.

Фізичні тренування - обов'язкова частина підготовки бійців ДУК, які беруть участь у територіальній обороні та відправляються на передову.

Українська історія вже мала свого Беркута, але через століття на небосхилі Новітньої Історії України з'явився Яструб - пташка високого польоту, з твердим поглядом, гострим зором, палким серцем Патріота. Народитися з вірою, надією та любов"ю в серці, побачити світ в день великого Православного Свята - це Божий по сил. Саме 30 вересня 1971 року в сім'ї простих пролетарів на Сході України в м. Дніпродзержинську народився майбутній палкий прихильник націоналістичної ідеї західняка Степана Бандери, Провідник і Лідер української нації Дмитро Анатолійович Ярош.

Десь довго блукав серед пращурів Яроша ген славного українського козака,поки не знайшов своє пристанище в душі Дмитра. З юнацьких років хлопчина намагався стати самостійним і самодостатнім, тому після закінчення СШ №24 в м. Дніпродзержинську він пішов працювати на завод. В 16 років російськомовний мешканець Сходу опанував українську мову та пройнявся повагою до культурної і історичної спадщини України. Потрапивши в пролетарське коло, Ярош почав брати активну участь в політичному житті країни, вступив до лав Народного Руху, сформував перші осередки Руху в Дніпродзержинську, створив Українську студентську Спілку. В квітні 1989 року підняв перший національний прапор України в Дніпродзержинську, що на той час було справжнім Подвигом!

Радянська Україна, враховуючи націоналістичні вподобання Яроша, відправила його відбувати вишкіл в лавах ЗС СРСР спочатку в Білорусію, а потім під Іркутськ. З жовтня 1989 р. по листопад 1991р. служив в ракетних військах.

Повернувшись на Україну, Ярош знову зайнявся політичною діяльністю. В червні 1994 року став членом - засновником націоналістичної організації "ТРИЗУБ" ім. Степана Бандери. В Тризубі культувалась ідея воз'єднення української нації. Провідником Тризуба на той момент був Василь Іванишин. Він запримітив організаторські здібності та палку самовіддачу Дмитра, тому доручив поширити лави організації на Сході та в Центі України. Завданням 23-річного хлопця стало знайти в російськомовних регіонах людей, згодних вступити до лав Тризуба, ставши під знамена Степана Бандери. В той час це було справжнім Подвигом! Дмитро через знайомих, по різним рекомендаціям шукав добровольців, тих, хто не витримував іспит відсіював... І от, коли на березі Дніпра Ярош вишикував сотню бандерівців з правобережної України, у Провідника В. Іванишина на очах заблищали сльози...

ЯСТРУБ НЕ ТІЛЬКИ ПЕРЕЛЕТІВ ЗБРУЧ. АЛЕ Й ДНІПРО!!! Дмитро Ярош поширив національну ідею і вплив Тризуба на Сході і в Центрі України! Вже в 1996 році в селі Зарваниця Тернопільської обл. Дмитро став Командиром всього українського Тризуба. Невдовзі Ярош дослужився до Полковника, а в 2012 р. став Провідником організації Тризуб им. Степана Бандери.

Свою дружину Дмитро зустрів в колі друзів. Спочатку товаришували, потім прийшло велике кохання. Пропонуючи руку і серце, він попередив майбутню дружину, що є націоналістом і всеціло належить боротьбі за вільну Україну, тож на неї чекає неспокійне життя... Жіночка Яроша, Ольга,виявилася мудрою та терплячою і ревнувати чоловіка до України не стала))). Зате подарувала йому двох чарівних доньок - Настусю та Іринку і гарного синочка Дмитрика. В 2014 році Ярош став молодим дідусем, має онука Назарчика. Як справжній християнин, Дмитро Анатолійович вірно кохає свою дружину та дуже цінує тепло своєї родини.

Ярош має вищу освіту, закінчив екстерном Дрогобицький державний педагогічний університет им. І.Франка.

Мільйони українців вперше почули ім'я Яроша в буремну зиму 2013-2014 року. Тризуб прийняв активну участь в протестах на Майдані. Згодом була сформована під керівництвом Яроша організація ПРАВИЙ СЕКТОР в яку увійшли націоналісти Тризуба, УНА-УНСО, Карпатська Січ, Воля, СНА, Патріоти України, Білий Молот. Відтоді Правий Сектор загримів на весь світ і став Авангардом Революції Гідності. Коли народ висловив недовіру опозиційній трійці лідерів, то Дмитро Ярош з трибуни Майдану взяв на себе всю відповідальність за майбутню долю людей, України і Революції. Вчинок, достойний Патріота! Таким чином народ отримав справжнього Лідера, який в тяжку хвилину не зрадив людей і Україну!

1 квітня ЦВК України зареєстрував Дмитра Анатолійовича Яроша кандидатом в Президенти. На той момент Ярош з бійцями ПС вже воював на Сході України, захищаючи рідну землю від російського агресора.

26 жовтня 2014 року Ярош був обраний народним депутатом в ВР України. Свої депутатські обов'язки він поєднує з захистом Батьківщини.

28 грудня 2015 р. Дмитро Ярош разом зі своєю командою оголосив про вихід із "Правого сектору" та початок створення нового широкого громадсько-політичного руху.

Для недругів Ярош - темна конячка, радикал-націоналіст, особистий ворог Путіна і олігархічного клану. Для друзів, однодумців і прихильників Ярош - мудрий наставник, виважена, стримана людина, вірний побратим, хоробрий і незламний Патріот нашої Вітчизни.

Справжня візитка Яроша - це його щира посмішка та добрі очі.