«Вижити і повернутись»

Скромний, мовчазний, відповідальний боєць, доброї душі чоловік. Можливо, комусь він видасться простим і не героїчним, а я вважаю його справжнім звитяжцем, надто ідеальним для нашого озлобленого суспільства.

Друг Запорожець боєць 7-го окремого батальйону ДУК ПС, у січні отримав важкі осколкові поранення ніг у боях за метеовишку донецького аеропорту. Будучи тоді найстаршим за віком серед усіх бійців на «метео», щоб не наражати на небезпеку молодь, визвався виконати бойове завдання під час мінометного обстрілу. Міг би загинути, але поруч був янгол, який рятує життя…

«Коли я вбіг до кухні… - згадує друг Дракон події тої страшної ночі - ця, на вигляд тендітна дівчина, завершувала перев'язувати Запорожця та впевненим голосом говорила що нам робити. Не зважаючи на те, що ïï вчили з двох поранених, в першу чергу, надавати допомогу тому, у кого легше поранення, вона обрала Запорожця…

Коли за 2 години нарешті приїхала МТЛБ, друг Запорожець був у дуже важкому стані. Ми молилися, щоб його встигли доправити до лікарні. Він вижив завдяки цій дівчині!»

Вчора вони зустрілися знову: боєць 2-ї Окремої Тактичної Групи Правого Сектору Друг Запорожець і дівчина з позивним Кнопа з 93-ї механізованої бригади, яка врятувала йому життя.

«Це була радісна зустріч!!!

Єдине що засмучувало, що місцем зустрічі був не Київ чи Запоріжжя, а знову все той же Донецьк.»

Вижити, перенести чисельні операції, довгі місяці реабілітації і повернутись…

Тому, що вірить - заради України можна пройти і більше, тому, що знає – мир необхідно здобути.

Тому, що тільки справжні герої знаходять мужність додержуватись своєї долі.