Декомунізація по-Кам’янському
У нашому місті відбулася знаменна подія – було знесено пам`ятник одному з найстрашніших ворогів України Феліксу Дзержинському. Значення сьогоднішнього чину зараз важко оцінити. Мабуть, це зроблять наші нащадки. Сьогодні місто розпочало прощання із «совдєпією». Звичайно, мерзенна душа "червоного звіра" ще міцно сидить в мізках багатьох наших несвідомих громадян, але... Так, начеб Сізіф все ж таки перевалив камінь через перевал і усвідомив цей переможний момент. Попереду лежить ще довгий шлях очищення, та "точку неповернення" сьогодні вже подолано.
Цього більшовицького ідола кам`янські патріоти намагалися демонтувати ще в лютому 2014р. Та тоді на заваді стали багаточисельні прибічники "руцького мiра". Та й технічне оснащення наше тоді було, відверто скажемо, слабеньке.
Ці два роки ми "ходили колами" біля клятого ката і вигадували різні способи його повалення. Зрештою, спосіб "підчепити і підрізати аж по самі ноги", який і використали, народився кілька місяців тому. Значно полегшило справу те, що було прийнято закон про декомунізацію. Тепер дії по демонтажу стали абсолютно законними. І, хоч ми все одно націлилися знищити червоного ідола, діяти під прикриттям закону все ж таки легше.
Відчували законну гордість, бо прийняття міськрадою рішення про демонтаж комуністичних пам`ятників було прийнято на 100 процентів завдяки нашому виступу. Дніпродзержинські депутати тільки з третього разу проголосували за цей крок, після того, як на трибуну вийшов друг Камінь. Його виступ був дуже переконливим, мабуть, саме його рішучість і запал додали впевненості нашим аж надто несміливим народним обранцям.
Цілком природньо, що представники підприємства, якому доручили виконувати роботу, звернулися по допомогу (для забезпечення громадського порядку) саме до нашої організації. Нас, націоналістів, ніколи не було багато, але здатність гуртувати патріотів задля великої мети (як-от на Майдані) українці вже помітили і оцінили. Цього разу об`єдналися: "Свобода", "Патріот 2015 (ветерани АТО)", Низове козацтво і цілий ряд наших партійних осередків з усієї області. Настрій в усіх був дуже рішучий, відступати ніхто не збирався.
На диво, цього разу прибічників "руцького мира" і "світлої" комуністичної ідеї зовсім не було. Хоча представник регіональної партії в нашій міськраді (Артур Круть) з ентузіазмом "розганяв" агітаційну хвилю із закликами до невиконання Закону України про декомунізацію. Але жителі Кам’янського дуже порозумнішали за два роки війни з московською ордою і вже не горять бажанням захищати ворожих ідолів.
Весь процес відбувався майже без інцидентів, не рахуючи пари неприємних моментів. І ось - сталося! Мерзенний ідол, що уособлював гноблення, кривавий терор, мільйони смертей українців і інших народів, – порізаний на шматки і вивезений до музею історії міста. Подальшу його долю вирішать самі містяни. В планах – перейменування площі Дзержинського на Майдан Петра Калнишевського – нашого земляка і останнього Кошового Запорозької Січі.
Добре було б зробити на цьому місці сучасний майданчик, де діти могли б тренуватися на скейт-бордах і роликових ковзанах. І згадувати нас добрим словом.
