Переселенець з Луганщини, активіст руху «ДІЯ»: «Якщо кожен боротиметься за себе, ми всі разом переможемо».

Перебуваючи постійно або на фронті, або на прифронтовій базі, я бачу дуже багато вояків – і майже зовсім не бачу тих, хто веде боротьбу у тилу. Якщо зовсім чесно – майже нічого про них не знаю. То не є добре, звісно. Треба надолужувати, але все ніяк не зберуся…

І от заїхала якось на Маріупольський штаб Яроша, сиджу, чекаю людей. А тут цікавий дядько заходить. Знайомимось, починаємо спілкуватись. Майже автоматично конспектую за ним у ноут…

Мого співрозмовника звати Віктор Іванович Зінов’єв. Він є переселенцем з окупованих територій Донбасу і активістом маріупольського штабу Яроша.

Родом з Кадіївки (Стаханова) Луганської області. «Все життя працював водієм, а на старості став юристом і правозахисником, – іронізує Іванович. – Воїном от тільки не став, бо старий вже – очі не бачать, ноги не тримають».

Віктору Івановичу 65 років. У Маріуполь він з родиною переїхав у кінці жовтня 2015 р., з Харківської області. А на Харківщину - у липні 2014 року. Мотивація виїзду – «навіть не бачити і не зустрічатися з тими, хто прийшов у наше місто. Чорна ненависть мене з’їдала вже у ті часи. Я не приховую, що став українцем, відчув себе українцем у березні 2014 року. Коли я зрозумів, що Крим окуповано, я став бандерівцем…

Тому я не замислювався, де мені жити. Ми покинули всі речі і виїхали. Думали, на пару тижнів їдемо. Сподівалися, що їх швидко проженуть… До того і йшло спочатку – звільнили Слов’янськ, Краматорськ, наблизились до кордону – поки не наткнулися на російську армію».

Зрозумівши, що повернення у рідне місто на деякий час відклалося, Віктор Іванович зайнявся допомогою фронту у якості волонтера. Співпрацював з трьома волонтерськими організаціями. Спочатку йому нормально платили пенсію. А потім, 15 березня цього року, взяли і заблокували усі виплати. Він подав позов до суду…

19 травня цього року Віктор Зінов’єв виграв суд проти пенсійного фонду, і станом на червень рішення вже набуло законної сили. Суть процесу полягала в тому, що переселенцю відмовились платити пенсію, мотивуючи це тим, що він нібито шахрай, який живе невідомо де. Хоча він мав документ від Маріупольської служби соціального захисту (підрозділ Мінсоцполітики), що постійно мешкає у Маріуполі. Але з нього вимагали довідку переселенця зі штампом міграційної служби.

«Тут, - пояснює Віктор Іванович, – зіштовхнулися інтереси двох міністерств: мінсоцполітики і МВС. Згідно з указом президента від 13 січня 2016 р. довідки переселенців вважаються безстроковими і міграційна служба, підрозділ МВС, не повинна проставляти у них жодних штампів. А постановою Кабміну від березня 2016 року сказано, що штамп треба ставити. Коли я звернувся до міграційної служби, там відповіли, що не мають права ставити такий штамп. І вони мали рацію, тому що є відповідний указ президента, який є вищим за постанову Кабміну».

Судові засідання тривали два місяці, і зрештою адміністративний суд Лівобережного району м.Маріуполь визнав правоту позивача.

Наступним кроком, 28 червня, був виграний суд проти служби соцзахисту. Справа в тому, що 26 квітня пану Зінов’єву припинили виплату адресної допомоги на оренду житла і сплату комунальних послуг. Мотивували тією самою відсутністю штампу.

Питаю думку Віктора Івановича з приводу поширеної інформації про пенсіонерів з окупованих територій, які нібито їздять через пропускні пункти в Україну і отримують українську пенсію і навіть адресну допомогу – і одночасно у «ЛДНР» російську.

Віктор Іванович пояснює, що пенсіонери, які живуть на окупованих територіях, справді отримують гроші з Росії. Але юридично це не пенсія, а просто якась виплата, яку можна припинити виплачувати будь-якої миті. «Тут така біда очікує людей, що вони навіть не розуміють», – каже Іванович.

Різниця цих виплат з пенсією – що пенсії, згідно закону, не можна позбавити навіть державного зрадника. Кажуть, що Азаров досі отримує українську пенсію. І деякі міністри так званих «ДНР» чи «ЛНР» - також.

Крім цих російських незрозумілих грошей, ті пенсіонери з окупованих територій, які мають можливість приїздити в Україну, справді можуть отримувати просто в банкоматах українські пенсії. Більше того - у Кадіївці (Стаханові), за словами Віктора Івановича, є банк, де пенсіонери можуть отримати за 3% комісії українську пенсію. Як вона там опинилася, невідомо.

Водночас дуже багатьом пенсіонерам-переселенцям, які постійно мешкають на території, контрольованій Україною, заблокували виплату пенсії і адресної допомоги. Розумно пояснити це неможливо.

В одній з маріупольських юридичних фірм під час тренінгу юристи порадили переселенцям створити громадську організацію, щоб було легше боротися за свої права. Так з’явилася ГО «Об’єднання переселенців Донбасу», заступником голови якої є пан Зінов’єв. Вона поки що невеличка, активісти лише вчаться вести громадську і правозахисну роботу. Віктор Зінов’єв хоче показати приклад іншим пенсіонерам-переселенцям, донести до них месідж: боротися можливо й потрібно.

«Люди, борітеся, – каже він. – Не чекайте, коли до вас прийде герой і переможе когось. Боріться самі. Не бійтеся ходити в суди – ми, переселенці, звільнені від сплати судового збору. Кожен має боротися за себе і тих, хто поруч. Тоді ми всі разом переможемо».

P.S. Активісти Маріупольського руху «ДІЯ» (Державницька ініціатива Яроша) всіляко підтримують Віктора Зінов’єва та інших порядних переселенців у їхньому відстоюванні власних прав.

І наостанок трошки реклами  Якщо ви переселенець і зіштовхнулися з подібною проблемою, звертайтеся до Маріупольського штабу Яроша.