Стоп-путін

Шановні українці! Сьогодні ми, окрім Покрови Пресвятої Богородиці та Дня українського козацтва, відзначаємо День захисника України. Але чи вдумався бодай хтось із нас в суть цього свята? Упродовж двох років українці по всьому світу згуртувалися проти зовнішнього ворога. Наші захисники - професійні військові й добровольці - на передовій не словом, а ділом змушені доводити, що чужого нам не треба, але й свого ми не віддамо! Свідомі українці в тилу за допомогою численних акцій намагаються методично тиснути на світову спільноту й ні на мить не дати забути, що на сході України йде повномасштабна війна. Цього разу це всесвітня акція протесту українців і представників української діаспори проти путінської політики та воєнної агресії щодо України "Стоп, Путін! Стоп Війна!". Учасники протесту планують пікетувати дипломатичні місії Росії, а також урядові будівлі в країнах проживання, щоб привернути увагу політиків і дипломатів до загострення ситуації на Сході України.

Вимоги учасників акції:

• вивести з території України всі російські окупаційні війська, а також повернути в Росію всю ворожу зброю та військову техніку;

• посилити (збільшити) спостережну місію ОБСЄ до 24х годин на добу сім днів на тиждень і допустити місію ОБСЄ до частини українсько-російського кордону, який Україна тимчасово не контролює, адже російсько-сепаратистські війська припиняють атаки тільки тоді, коли спостерігачі ОБСЄ присутні на фронті;

• звільнити громадян України, які незаконно утримуються під арештом - як на території Росії, так і в Криму - за політично мотивованими й сфабрикованими звинуваченнями.

Це не українці вторглися до іншої держави, спустошивши міста й села, завдавши стільки горя й злиднів. Наші хлопці просто вимушені, зобов'язані захищати рідні землі. Кожен з цих героїв щодня надихається лише однією думкою: хто, якщо не я і коли, якщо не зараз! Поки одні воюють на сході, другі допомагають шляхом волонтерської діяльності, треті повинні через пресу, глобальну мережу Інтернет звертати увагу цивілізованого світу, що путінська політика підриває основи миру, кидаючи виклик світовій спільноті через події, які відбуваються в Україні й Криму.

Людська природа така, що з плином часу, якщо це не стосується нас особисто, навіть найемоційніші, найгостріші події здаються неважливими. Квола підтримка держави й неформальний конфлікт, що затягнувся в часі, зробили свою справу: для багатьох людей війни в Україні наче вже й немає. А сепаратисти серед мирного населення, що безкарно розгулюють вулицями міст, часто-густо досягають своєї мети - переконують наших співвітчизників в тому, що ми даремно даємо відсіч братньому народу, адже у кожного з нас в Росії живуть родичі й друзі. Усе так, але ситуація, що склалася, показала нам хто є хто, і ми вкотре можемо бачити справжнє обличчя так званого старшого брата.

В умовах тотальної брехні й інформаційних обстрілів, коли люди вже не знають кому вірити, не знають де правда, а де брехня - беззаперечним залишається один-єдиний факт, забути про який, - значить, пакувати валізи й відправлятися на ПМЖ до Росії: українські родини вимушено продовжують постійно проводжати в останню путь своїх синів, батьків, чоловіків, братів, які віддали за нашу Батьківщину найдорожче - життя. Зараз ми не в тому становищі, щоб комусь щось доводити. Перед нами стоять конкретні задачі по звільненню території України від російських окупантів. І якщо вже Європа вирішила допомогти нам, надіславши на окуповані території спостережну місію ОБСЄ, то ми маємо повне право вимагати видимої роботи, а не уявної опіки й нескінченної стурбованості. Тому ми вимагаємо цілодобового нагляду міжнародних інспекторів у зонах бойових дій! Про яке припинення вогню, про яке перемир'я йдеться, якщо одна сторона дотримується Мінських угод, а інша відверто плює на будь-які вимоги, саботує всі можливі договори й безжалісно знищує синів українського народу і своїх власних солдат, кинутих на поля битв неоголошеної війни заради задоволення его президента-кретина? Адже усе, що в цивілізованому світі вважається недоторканими цінностями, з легкої подачі Путіна перетворюється на фарс і клоунаду.

А скільки наших земляків - достойних представників нації, поборників правди страждають за свої погляди, сидячи в карцерах сусідньої держави. За якими законами їх судили, на яких підставах тримають за гратами, які статті стали для них вироками? Це риторичні запитання, адже беззаконня, яке коїться на території Російської Федерації за часів правління Путіна - бездонна криниця для написання підручників з юриспруденції з найгіршими прикладами ставлення до людини, наруги над людською гідністю, ігнорування законодавчих актів (як власних, так і міжнародних). Дипломатія - вінець цивілізованого вирішення гострих питань. Але Путін зайшов надто далеко, вирішивши, що світ терпітиме його ганебні вчинки, якщо він, як персонаж із відомого фільму "Діамантова рука", буде кричати "Відключимо газ!", показуючи кулак і бризкаючи слиною. Для таких людей дипломатія - порожній звук, тому він і його поплічники насміхаються над усім світом, не боячись жодних наслідків. Якщо ніхто не здатен зупинити цього навіженого - доведеться чекати, поки його знищать власні амбіції. І є надія, що тоді з очей росіян спаде мара й вони усвідомлять весь жах, що коїться зараз у їхній країні. А сьогодні кожен із нас може й повинен долучитися до акції "Стоп, Путін! Стоп війна!": розмістити на своїй сторінці в соціальних мережах інформацію про акцію, фотографію політичного в'язня на вибір, слова підтримки нашим військовослужбовцям, добровольцям, волонтерам тощо. Не треба думати, що це марна справа. Ми не маємо права мовчати!

День захисника України - вкрай важливе, емоційне свято. Дозвольте урочисто привітати вас і побажати мирного неба над головою, добробуту, спокою. Нехай сини українського народу більше не гинуть на власній землі від руки сусіда, якого століттями вважали братом. Нехай дочки українського народу більше не марніють від горя й сліз. Нехай нарешті ми зможемо щасливо жити на своїй, Богом даній, землі, розбудовуючи сильну й стабільну державу.

Слава Україні!