Обережно, ІПСО! Як не стати “корисним ідіотом” у інформаційній війні

Обережно, ІПСО! Як не стати “корисним ідіотом” у інформаційній війні

“Просто раніше для “папірєживать” були серіали, а зараз наші блогери. Добре, що людина має вибір. Але погано, що робить вона його на пусту голову” (з коментаря під постом про ІПСО у Фейсбуку)

У вас є власна сторінка у соцмережі? Вітаємо вас, ви - на фронті. Вже давно інформаційний простір став полем неабияких битв.

  • Ну, і що? - скаже хтось із активних завсідників “фейсбуків”, - це ж тільки інформація, вона не вбиває!

Біда в тому, що не тільки пересічні аборигени інформаційних полів, а й люди, від яких залежать долі держав, схильні недооцінювати можливості й потужності інформації. Ми стверджуємо, що анексія росією нашого Криму стала можлива лише завдяки чистому виграшу в інформаційній боротьбі за мізки місцевого населення. І ще - через трагічну й ганебну недооцінку українською владою інформаційної складової гібридної війни в цілому й російсько-української війни зокрема. Проте, справедливості ради, треба сказати, що й за кордоном до президентських виборів у США і вторгнення російських полчищ в Україну не вірно оцінювали зусилля рф саме у сфері ІПСО. Чого тільки вартують нещодавні камінг-аути найбільших розвідок світу - американської та британської, які зізнались, що повелись на міф про “другу армію світу” й недооцінили вільнолюбивий войовничий дух українців.

  • Ну, це все великі ігри світових розвідок, - знову махне рукою завсідник “фейсбуків”, - ми - маленькі пішачки, наша роль у цих іграх зводиться до нуля.

Це - правда. Одна людина, навіть наділена великою владою і повноваженнями, не може впоратись з ІПСО супротивника. Вплинути - може, збити хвилю - теж. А от нейтралізувати зовсім ворожий вплив - ні. Чому? От тут і виступаємо ми - рядові інформаційного фронту - користувачі й завсідники соцмереж. Наша перевага в кількості. Це той варіант, коли гуртом і батька добре бити. Питання в тому тільки, чийого батька ми б’ємо: свого, чи запарєбрікового. Якщо ми б’ємо чужого, ворожого - то ми молодці. Якщо ж свого - то стаємо тими, кого називають “корисними ідіотами”.

В інформаційне поле противника ІПСО підкрадається непомітно. Якийсь абсолютно лівий аккаунт підкидає яскраву за подачею інформацію, що несе в собі ворожий меседж-чіп. Це може бути пост у мережі, невеличка стаття на непримітному інтернет-ресурсі, відео в Тік-Току. Такі повідомлення створюють співробітники спеціального підрозділу інформаційних військ росії. Потім до розгону цієї інформації долучаються спеціально створені ботоферми - автоматизовані мережі неживих акаунтів, сторінок, ботів, які починають з шаленою швидкістю поширювати тексти, відео з меседжем-чіпом. Коли під повідомленнями з’являються коментарі, туди заходять інтернет-тролі - спеціально найняті й підготовлені агенти, задача яких - спровокувати масштабні обговорення. Навіщо? З трьома цілями:

  • по-перше, щоб публікація не сходила з екранів (коментарі, перегляди, реакції піднімають повідомлення в мережах і видають його більшій кількості користувачів, ось чому відомі блогери на Ютубі просять тиснути на “дзвіночок”);
  • по-друге, активність читачів/глядачів привертає увагу великих ЗМІ чи блогерів з істотними аудиторіями, вони підхоплюють меседж і вивозять його, наче паровози, в офіційне інформаційне поле, легітимізуючи чіп-меседж;
  • по-третє, активність споживачів дає інформації друге життя, тобто ворожий чіп-меседж потрапляє вже у породжені самими користувачами мереж тексти, відео, меми, приколи, і блискавично поширюючись, осідає на мізках громадян, перетворюючись на наратив - часточку картини світу людини.

Оцих коментаторів, дописувачів, критиків, що гуртуються навколо ворожого наратива, даючи йому друге, а інколи й третє, й четверте життя, називають “корисними ідіотами”.

“Корисний ідіот” - це не псевдо агента російських спецслужб. Це - принизлива назва безвідповідальних завсідників соцмереж, які дуже люблять виступати в ролі експертів з усього. Вони “знаються” на медицині під час пандемій, на філології та соціології у мовних та демографічних питаннях, потім перетворюються в експертів з права та юриспруденції, і врешті стають військовими аналітиками і можуть вам показати “звідки готувався наступ”. Смішно? Мабуть…

Якби не один цікавий момент в механізмі мережі Інтернет. Бачте, цьому механізму глибоко по цимбалах, який ви написали коментар під повідомленням - схвальний, чи критичний, який поставили “смайлик” - гнівний, чи задоволений. Механізм все це рахує як інтерес аудиторії, і піднімає повідомлення у видачі на екрани споживачів. Упс! Виходить, що будь-яка ваша реакція - то все на руку ворогу, якщо така реакція - не ігнор. І вже трошки не смішно.

Коли ми блискавично відгукуємось постом, чи коментарем, жартом чи анекдотом на тему, яка дуже нас зачіпає (тригерить, як зараз модно казати), ми часто потрапляємо у пастку  ворожого ІПСО й стаємо “корисними ідіотами”. Складність в тому, що на інформаційному фронті немає чіткої лінії розмежування, тут визначити, хто свій, хто ворог, іноді дуже складно. Адже в мережах живуть не люди, а “цифрові особистості”. Кожен з нас може створювати будь-який віртуальний образ, тоді, як в реалі ми такі, які є.

Щоб не стати “корисним ідіотом” і не влупити бува “власного батька”, потрібно пам’ятати всього кілька простих речей:

  • Коли пишете коментар, ви не обов’язково сперечаєтесь з людиною, там, по той бік екрану може сидіти будь-хто, навіть автомат, який тупо розсилає повідомлення.
  • Перед вами на екрані - картинки і букви. Саме так і потрібно їх сприймати. Картинки і букви - це не про емоції. Все, що викликає ваші емоції - маніпуляція. Прості люди не тягнуть емоції з вас, вони діляться своїми. Відчуйте різницю!
  • Найкращим інструментом у боротьбі з ворожими ІПСО є повний ігнор у віртуалі й прості та ефективні дії в реалі.

Верифіковані акаунти, живі сторінки, наповнені авторськими текстами й фотографіями, особисте реальне знайомство - це те, що рятує нас від перспективи стати “корисним ідіотом” і зіграти в інформаційному бою на боці ворога. Не нехтуйте простими правилами безпеки!

 

Публікація підготовлена в рамках суб-гранту проекту Re:Ukraine project за фінансової підтримки Європейського Союзу, що реалізується ГО «Інститут аналітики та адвокації». Її зміст є виключною відповідальністю суб-грантера проекту Re:Ukraine project ГО ВГО «Рушійна Сила» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Тернопільщина БЕЗ дезінформації

Теги: Інформаційна безпека