О 5 годині ранку цивільні мешканці українських міст прокинулись від вибухів. Передаючи інформацію один одному та в соцмережах, дізнались, що вибухи лунають не тільки в столиці, а також у Харкові (з міста видно заграву на околиці), Миколаєві, Одесі. Це, поки що все, що відомо “Сектору Правди”. Відомо також, що йдуть масовані обстріли по всій лінії фронту.
Кремлівський маньяк не зміг стримати свої загребущі руки.
Друзі, не сподівайтесь на гуманізм і милосердя ворога! Згадайте нашу історію, згадайте наших славних предків!
Ми - нащадки славного козацтва, вояків УПА! Ми вміємо воювати.
Адреналін - це нормально. Скоро це пройде, а злість і бажання битись повернуться.
З нами Бог. З наша армія. З нами правда.
Віримо! Діємо! Переможемо!
"Сектор Правди" - це волонтерська команда журналістів-документалістів, яка розпочала свою роботу в 2015 році, на фронті, як інформаційний підрозділ Добровольчого Українського Корпусу (пізніше УДА).
Вся робота, пророблена нами за цей час, зібрана на даному сайті, каналі Youtube, соціальних мережах та сайті нашого: відеопродакшену.
В той час як на передовій ведуться бойові дії, на інформаційному фронті точиться не менш запекла боротьба. За роки війни ми навчилися протидіяти та запобігати ворожим інформаційним атакам, але найважливіша битва ще попереду. Це битва не проти когось, а ЗА розум та серця наших співвітчизників.
Роль та місце національної ідеї у постіндустріальному цифровому суспільстві, у світі біткоїнів, блокчейну, безпілотних авто та штучного інтелекту на перший погляд здається невизначеною.
Вражаючі технічні прориви вимагають відкритого суспільства. Неможливо створити передову технологію, не маючи доступу до глобальної бази знань та вже існуючих технік. Неможливо підштовхнути людство до нових горизонтів без широкої комунікації на всіх етапах процесу. Неможливо виточити нейронну сітку на токарному станку.
Ми живемо в той час, коли знання, отримані 10 років тому, вже є застарілими, а традиційно важливі вміння та навички перестають щось важити. Ми переживаємо трансформацію людського світогляду, безупинно стикаємося із новими смислами, ламаємо бар’єри або спостерігаємо, як хтось ламає те, що ще вчора здавалося непорушним.
Питається: як у такому світі можуть існувати окремі нації? Яке їх місце серед робототехніки, кіберспорту, великих даних та кріо-кулінарії? Чи, може, наше майбутнє – це ліберальна безідеологічність на базі необмеженого споживання?
У світі майбутнього, крім чисто візуальних та біологічних, між людьми ставатиме все менше розбіжностей. Стиратимуться рамки соціальних груп, професій. У цьому контексті усвідомлення своєї національної ідентичності є важливим фактором формування соціокультурних спільнот. Нація має залишитися тим чинником, який нас поєднує.А сам націоналізм в сучасних умовах не може мати форму виключно протекціонізму, він має балансувати між протекціонізмом та експансією.
Говорячи про інформаційну сферу ми говоримо в першу чергу про експансію, про створення цифрової нації, генерацію таких масивів інформації, які не дадуть загубити нашу ДНК у віртуальному просторі. Не дадуть витіснити її з інформаційного поля або знищити зумисно.
Здається, що мова йде про високі матерії? Їх дуже просто опустити на землю. «Сектор Правди» наголошував і буде наголошувати на тому, що українцям потрібно якнайбільше ВЛАСНОГО ЯКІСНОГО контенту та потужні незалежні ЗМІ. Тільки так ми можемо формувати власний потік інформації та захищати його від ворожих дій.
Головна редакторка порталу "Сектор правди", режисерка, продюсерка, журналістка Марія "Яремчук"
Команда продакшена «Сектор Правди» за підтримки Українського культурного фонду завершила документальний фільм «Прифронтове життя. Сумщина». Стрічка є продовженням творчої роботи режисерки Марії Яремчук із дослідження теми життя людей в прифронтових громадах областей України. Минулого року команда працювала у Запорізькій області, цього року в об’єктиві журналістів-документалістів Сумщина.
Прем’єрні покази картини відбулися майже одночасно у 4 містах та двох країнах: Суми, Київ, Тернопіль, Гуммерсбах (Німеччина) – місто з кількатисячною громадою українських ВПО.
Детальніше...Команда продакшену «Сектор Правди» на чолі з режисеркою Марією Яремчук за підтримки Українського Культурного Фонду завершила роботу над третім фільмом документального циклу «Прифронтове життя».
Цього року документалісти досліджували життя прифронтових громад Сумської області.
Прифронтова Сумщина - регіон, де війна різонула до крові навіть тих, хто не потрапив під прямий ворожий вогонь. Географічне розташування на кордоні з росією - причина і умова тісних взаємовідносин до 2014 року. Далі - поступовий, а з 24 лютого 2022 року - різкий обрив усіх стосунків, знищення усіх шляхів порозуміння.
Перший удар ворога, що невпинно рветься до Києва, у 2022 році нанесений саме тут. Через території громад області проходять сотні одиниць ворожої техніки, росіяни хапають людей на вулицях, облаштовують свої штаби та катівні. Тим часом місцеві, попри страх загибелі, підраховують живу силу й техніку ворога, допомагають один одному й фронту, народжують дітей. «В той час масовий трагізм поєднався із масовим героїзмом», - говорить одна із героїнь фільму.
Детальніше...За офіційними даними довжина фронту сьогодні сягає майже 4 тисяч кілометрів. Вздовж неї - величезна кількість територіальних громад, кожна з яких має свій власний досвід війни. Ворожі обстріли, робота російських диверсійних груп роблять ці громади зоною активних бойових дій, з повсякчасною загрозою втрати житла і постійним ризиком згинути від ворожого снаряду, ракети, кулі.
Гуманітарна ситуація тут складна. Розбиті дороги утруднюють зв’язок з тиловими районами. Ризик потрапити під ворожий вогонь відокремлює прифронтові села і селища від мирного життя, постачання, комунікацій… І розуміння.
Люди в прифронтових громадах часто почуваються покинутими наодинці зі своїми проблемами. Їх відкрито звинувачують в тому, що вони нехтують своєю безпекою. Обмежена інформація породжує непорозуміння, що аж ніяк не сприяє вирішенню проблем.
Як нам посилити, а подекуди й відродити почуття єдності? Як зберегти реальну згуртованість конкретних громад перед лицем великої біди й загрози? Звичайно ж – розповісти правду.
Саме для цього команда продакшену «Сектор правди» започаткувала проект «Прифронтове життя». Перша частина проєкту показала життя прифронтового Запоріжжя, а для зйомок другої документалісти на чолі з режисеркою Марією Яремчук вирушили на у прифронтові малі громади Сумської області.
Детальніше...Режисер Владислав Робський завершив роботу над документальною дилогією "Народжені, щоб жити".
Обидві серії проєкту розповідають особисті історії чотирьох ветеранів з інвалідністю: Вадима Зябліцева, Олександра Швецова, Василя Стуженка та Артема Комісарчука.
Кожен з них отримав поранення на полі бою, пройшов складний шлях від усвідомлення нових реалій свого життя до повної адаптації в суспільстві та висот у спорті, професії, стосунках з рідними.
Фільм не просто показує героїв, які розповідають свої історії. У стрічці задіяні лікарі, психологи, що пояснюють мотиви вчинків людей, життя яких круто змінює війна, дають поради рідним і всім оточуючим, як прийняти в своє середовище зранених війною співвітчизників.
Картина є хвилюючим історичним дослідженням масових ран, нанесених ворогом нашій нації і, разом з тим, оптимістичною дорожньою картою, що вчить вибиратись з тяжких депресивних станів на дорогу нових здобутків і повноцінного життя.
Детальніше...Завдяки проєкту «ШЛЯХ ВОЛОНТЕРА», започаткованого ГО «Рушійна Сила» та за підтримки Українського культурного фонду, локальні волонтерські ініціативи отримають можливість розповісти про свою діяльність, дізнатися про досвід аналогічних ініціатив, а також зможуть залучити додаткові ресурси для своє подальшої діяльності з підтримки українських борців за незалежність України і наближення перемоги.
Детальніше...Волонтерська підтримка ЗСУ у найкритичніші періоди і досі є однією із причин, чому Україна має змогу продовжувати опір агресору. Волонтери - це «рушійна сила» змін нашої держави протягом останнього десятиліття.
Громадська організація "Всеукраїнське громадське об'єднання "Рушійна Сила" створила цикл відеосюжетів про волонтерів і волонтерок, які допомагають ЗСУ наближати Перемогу.
Герой цієї історії - Сергій з Києва.
Детальніше...Проєкт «ШЛЯХ ВОЛОНТЕРА» - це історії людей, які після початку повномасштабного вторгнення почали допомагати ЗСУ та цивільним, історії, які заслуговують на нашу пошану та увагу.
До початку повномасштабного вторгнення герої циклу «ШЛЯХ ВОЛОНТЕРА» були програмістами, продавчинями, підприємцями, вихователями та бухгалтерами, кожен з них будував власні плани на майбутнє, але ранок 24 лютого 2022 змінив усе.
Героїня другої серії відеоциклу - Тетяна Мішок-Васейко, голова правління ГО "Мішок"
Детальніше...