Думаєш, на війні потрібні лише солдати?..

Думаєш, на війні потрібні лише солдати? Переконаний, що фронт - це постійна стрілянина, вибухи, небезпека, ризик, смерть? І нічого, окрім цього? І ти не в змозі допомогти своїй країні, бо банально нічого не тямиш у військовій справі? І продовжуєш жити, займаючись улюбленою роботою, втілюючи у життя свої амбітні плани, розвиваючись професійно, роблячи хорошу кар'єру, і заспокоюєш себе постійно, що цим принесеш більшу користь Україні, аніж тим, що підеш на війну, не знаючи, що це і як це.

В принципі, правильно. Зовсім нерозсудливо було б з твого боку брати в руки автомат, якщо ти не знаєш, що з ним робити, і знати відверто не хочеш. Але так само нерозсудливо наївно думати, що війна потребує лише професійних військових, лише вміння стріляти, підривати, мінувати, виживати в окопах. От нерозумно так вважати і все.

Подумай, чого варті самі по собі військові без допомоги цивільного населення? Хто їх годує, одягає, фінансує, поширює про них інформацію, підтримує морально? Хіба не тисячі таких же, як і ти, людей? .. Хтось з них на фронті: організовує харчування, займається пошуком волонтерів, знімає документальні фільми, налагоджує роботу з журналістами, слідкує за порядком і дисципліною. Хтось з них в тилу: збирає кошти, купує різноманітне спорядження, шукає спонсорів, поширює відомості про героїв. Кожен робить щось своє, але разом це є однією справою.

І ти теж можеш допомогти. І без автомата.Ти реально можеш своїми вміннями і знаннями принести користь тут, на передовій. Бо нашій з тобою країні зараз допомога потрібна саме на війні. Допомога кожного з нас. Твоя допомога.