Як здригається небо...

Як здригається небо, як тремтить земля. Вологе від крові повітря розривається від 100-голосого "Слава Україні - Героям Слава". Відчуття, ніби тіло пронузують отруйними списами. Патріотичний клич, що об'єднує тисячі живих і мертвих в одне ціле - організм боротьби за свободу рідної землі. Скільки в цьому кличі відчаю, рішучості, жаги помсти, нестриманності, готовності йти на смерть, свідомості, непохитності і єдності. Скільки в ньому незворотності і живої сили. Скільки крику і жаху. Скільки в ньому життя...

Вночі до нас на базу Добровольчого Українського Корпусу привезли тіла патріотів, що напередодні були безжально вбиті ворогом. Друзі по зброї, брати по духу провели в останню дорогу воїнів-побратимів, проклавши їм шлях до неба автоматними чергами. Ці постріли, роздираючи на шмаття нічну тишу, ще раз нагадали наш обов'язок - помститися за душу кожного полеглого в бою за Україну.