«Нехай ваше слово буде мечем, а меч – словом»

Нехай ваше слово буде мечем, а меч – словом»
проф. Іван Ільїн

Взимку 2015 р.Б. я приїхав у навчальний центр «Десна». Перше, на що просив звернути увагу курсантів комбат - потреба духовності, потреба жити вірою й любов’ю кожному, хто хоче воювати разом з українськими націоналістами, котрі під червоно-чорним прапором протистоять російському окупаційному режиму та віддають своє життя в руки Бога, щоб здобути Українську Самостійну Соборну Державу. Духовне відродження є вкрай актуальним для тих, хто своєю першою абсолютною вартістю проголошує вірність Богові й Україні.

Бог

Одним з фундаментальних принципів нашого світогляду – ідеалізм. На питання, що первинне – матерія чи дух, український націоналіст відповідає – Дух! Свідомість визначає буття. Для українського націоналіста Бог завжди й в усьому на першому місці - не як якась абстракція чи ідея, а Бог у Тройці єдиний – Отець, Син і Святий Дух.

Україна

Без Христового Євангелія нема й не може бути ані нації, ані Батьківщини як організму національного духу. Народ, що створив свою Батьківщину, є носій і служитель Божої справи на землі, а Батьківщина - національно сприйнятий і в земні справи вкраплений дар Духа Святого. Нею треба жити, її треба берегти. Її не можна віддати в поневолення ворогам. За неї варто боротися і не страшно вмерти.

Однак іноді ті, котрі хочуть разом з нами боротись за УССД, мають тільки зовнішній, чуттєвий досвід. Але воїн УДА – це не тільки загартований, добре вишколений боєць, але й воїн Духа, воїн Світла. Щоб перемогти ворога, треба мати не тільки вояцький хист, але й хист духовний, котрий навчить відрізняти добро від зла, допоможе пізнати, що є мудрість, шляхетність, відвага, честь, служіння. Доброволець Божої чоти – це не просто красивий образ!

Застановімось над питанням збройної боротьби з ворогом. Християнинові у цій боротьбі треба вміти володіти не тільки зброєю залізною, але й духовною.

Слово «зброя» у Біблії згадується 94 рази: 86 разів у Старому Завіті й 8 - у Новому. У Старому Завіті, за одним винятком (пор. Мудр. 5,17), зброя – це завжди знаряддя війни. У Новому Завіті на першому місці (6 випадків з 8) інший вимір зброї – духовний. Зброя справедливости в правиці й лівиці - слово правди і сила Божа (пор. 2 Кр. 6,7).

Однак завдання христолюбивого воїна набагато глибше. Він прагне не тільки перемогти ворога, але й узяти його в полон на послух Христові.  Для того, щоб карати всякий непослух, треба, щоб наш послух був звершений (пор. 2Кр, 10,3-6), а досконалий послух здобувається тільки в духовній боротьбі. Якщо ж воювати тільки земною зброєю, не переможемо або швидко втратимо здобуте у справедливій боротьбі (пор. Еф, 6.11- 13).

А тепер ще кілька слів про зброю земну і зброю духовну, і як нею користуватись.

Згадаю, як починається неповне розбирання АК. Напишу про 6 перших кроків так, як мене колись учили (далі зрозумієте, чому саме 6). З досвіду знаю, що нині можуть бути певні відмінності. Тут мені не розходиться про ту чи іншу школу, але про певну послідовність дій, що їх треба неухильно дотримуватись.

Раз. Відокремлюємо магазин, натискаючи на важіль і подаючи нижню частину магазина вперед.

Два. Знімаємо зі запобіжника.

Три. Пересмикуємо затвор і перевіряємо відсутність кулі в патроннику.

Чотири. Натискаємо спусковий гачок.

П’ять. Знімаємо кришку ствольної коробки.

Шість. Витягаємо зворотній механізм.

Нікого не треба переконувати, що відпрацьовуємо це до автоматизму: обома руками, окремо лівою і правою, при світлі та в темряві - ніхто не знає, які обставини можуть виникнути на полі бою.

А тепер – про зброю духовну. Наприклад, шість церковних заповідей:

Раз. Установлені свята святкувати.

Два. У неділі і свята брати участь у святій Літургії.

Три. Установлені пости постити.

Чотири. Кожного року, бодай раз, у пасхальному часі, сповідатися і причащатися.

П’ять. У заборонені часи весіль і забав не справляти.

Шість. Злих книжок і писем не читати.

Чи цією зброєю ми володіємо досконало? Чи неухильно дотримуємось цих заповідей? Проблема не тільки в тому, що не всі й не завжди дотримуються, а в тому, що часто доводиться мати справу з незнанням, нерозумінням і вільнодумством (яке не від свободи, а від вседозволеності). Нікого не треба переконувати, що автомат треба чистити, навіть щодня, а щоб душу почистити бодай раз на рік – поставлю тут три крапки…Автомат треба розбирати, збирати й чистити так, як учить інструктор. Християнське життя й боротьбу зі Злом і ворогом треба вести так, як учить Свята Церква. А для цього завжди мати про собі меч духовний – Слово Боже, щит віри й шолом спасіння (пор. Еф. 6, 17).

У час випробувань і спокус, ми повинні протиставити ворогові не тільки силу нашої зброї, але й силу нашого національного духа, котрий сильний вірою: в Бога, в любов, у свободу, в совість, в сім'ю, в Батьківщину і Державу – Українську, Соборну, Самостійну.

Я – твій капелан