Керівник одеського осередку НВР Правий сектор про свій арешт

Про те, що відбувалось по ситуації з моїм арештом.

Почну з однієї невеликої історії, яка має певний вплив на усю подальшу ситуацію.

У квітні я в особі керівника обл. відділення ПС та такі структури як Автомайдан, Самооборона та ще ряд патріотичних організацій написали заяву до МВС, СБУ та прокуратури щодо протиправних дій людини Пресмана, сепаратиста-родінця Щербича С., який мав стати депутатом Комінтернівської райради. Дана особа має дуже цікаву біографію, частина якої доступна за посиланням, рекомендую прочитати тут

Нас, як небайдужих до долі України громадян, дуже обурило те, що дана особа замість відповіді перед законом, йде в державні органи влади.

Як я вже казав, ще з початку літа я мав інформацію про те, що міліція Одеси готує серію репресій проти патріотів. Виявилось, що інформація була достовірною, бо ухвали судді Приморського суду Іванова про обшук та моє затримання датувались 5.06.2015. Все за один день.

8.09 приблизно о 13:40 до мене у двері постукали співробітники міліції, які сказали, що прийшли для того, щоб вручити мені повістку до слідчого. Спецура, яка сховалась за кутом, дуже добре лягла тінню на стіну якраз біля входу у квартиру. Розуміючи, що мої двері будуть різати, я сказав що зара відкрию, і пішов перевдягнутись. В двері почали посилено бити. Я розбудив та попередив хлопця, що жив зі мною про те, що у нас вельмишановні гості.

Коли я відкрив двері, до мене в коридор вдерлось бл. 12 спецпризначенців без розпізнавальних знаків (імовірно Сокіл МВС) та 2 невідомих мені чоловікау цивільному, які, як з'ясувалось були представниками МВС. Штовхнвши мене бронещитом, схожим на БЗТ-75, та заламавши мені руки й притиснувши до стіни, поваливши на землю мого співмешканця, вищезазначені особи почали бігати та переривати все у моїй квартирі. На мої питання, хто вони є та що відбувається, мені не відповідали. Так продовжувалось бл. 10-12 хвилин, візуально спостерігати, що роблять невідомідомі особи я не міг, так як перед моїм обличчям була лише стіна.

Потім вже до мене в помешкання завели невідомих чоловіка та жінку, яких мені представили, як понятих. Мені дали копію постанови суду про обшук та ще ряд паперів з вимогою підписати їх. Я відмовився будь-що підписувати без адвоката, вимагаючи його допустити до мене, але марно. Сам обшук тривав ще бл. 15 хвилин, під час якого мої побратими вже чекали мене під дверима квартири, стукаючи у двері. В результаті цього "обшуку" з рядом порушень процесуальних норм, "правоохоронці" вилучили у мене пневматичну гвинтівку Юнкер-2 (яку прокурор назвав вогнепалом), ноутбук мій та 2 моїх співмешканців, системний блок хлопця, який проживав зі мною, блокнот, 2 колекційних ножа, мої телефони, договір про оренду житла та диктофон. Серед підкинутого було декілька патронів, імовірно кал. 5.45.

Після доволі швидкого "обшуку" мені повідомили, що зараз повезуть мене в обласне слідче управління МВС, вивели на вулицю та посадили в авто разом з спецпризначенцями. Але в результаті приїхали у двір начебто розформованого УБОЗу на Осипова. Там протримали бл. 2 годин, під кінець таки пустили до мене адвоката. Вже там мене ознайомили з матеріалами сфабрикованої справи, усі слідчі дії по якій було зроблено в один день та доказова база грунтується на показаннях самого "потерпілого" сепаратиста Щербича та якогось "свідка". Після цього вже я дізнався, що є і санкція на моє затримання, тому зараз мене повезуть до Приморського суду. На очі надягли пов'язку та почали мене виводити через вул. Успенську, так як на той момент під будівлею УБОЗ вже знаходились люди, що прибули на мою підтримку. Посадили в якесь авто і ще зверху надягли мішок на голову.

Привезли до Приморського суду, де я пробув години 3, після рішення судді з призвіщем Крикливий, мене повезли до СІЗО, де я пробув 4 доби.

СІЗО

Я був морально готовий і до того, що мене можуть просто викрасти і вивезти десь, і до спроб вбивства, і до того, що мене можуть кинути за ґрати. Тому досить спокійно сприймав усю ситуацію, як протягом всього дня при затриманні, так і коли вже опинився у слідчому ізоляторі. Там мені приставили знов спецпризначенців, які цілодобово стирчали під моїми дверима та супроводжували мене завжди при виходах з камери, будь то душ чи "прогулянка". Тотальний контроль та обережність з боку адміністрації закладу. Спроби тиснути на мене психологічно, що не мало особливого успіху. Умови, в яких спокійно можна підхопити туберкульоз та тюремна їжа, яку обходили навіть таргани. Дякувати побратимам, мені передали і їжу, і одяг, і що найважливіше - книги. Інформаційна ізоляція то найважче, коли ти відрізаний від світу і взагалі не знаєш, що відбувається там, під синім небом без в'язничних грат. Дні там минули спокійно, і я , нарешті, зміг відіспатись. Коли вийшов на волю, був, м'яко кажучи, дуже здивований всіма тими подіями, що відбувались за час мого перебування в ізоляторі.

Та підтримка та консолідація, які були задля того, щоб витягнути мене та інших в'язнів зіграла визначну роль у нашому визволенні з ціпких лап режиму. Якими б чудовими професіоналами не були винайняті адвокати, головним адвокатом став сам народ. І визначна роль належить вам, друзі. Не держава., не апеляційний суд і не адвокати витягнули мене, а ви. Тому разом - переможемо! Хотів би вчергове вам усім подякувати.

Аналіз та висновки.

Якщо опиратись на інсайдерську інформацію, то дана ситуація розігрувалась з подачі Пресмана і ко, а от запустили в дію її люди з оточення Саакашвілі. На меті було декілька речей:
1. Спроба отримати політичні бали для Саааашвілі від громадян, які мають антиукраїнську позицію, а таких в області досить багато. Але ця основна мета із тріском провалилась.
2. Прибрати "неугодних" патріотів, які заважають ліпити картинку, що в області все супер тим, що постійно вказують на проблемні речі в сфері життя громадян, проти яких влада не те що не бореться, а навпаки, відверто тому допомагає.
3. Демонстрація сили та перевірка реакції та настрою громадян.

Репресивна система Порошенка-Авакова вчергове показала своє обличчя. Я не знаю, який геній порадив владі закривати в одному місці в один і той самий час троьх активістів, але ситуація мало не вибухнула вже під судом. Саме можливістю серйозного повстання були налякані "власть імущі" коли вирішили нас випустити. Насправді це унікальний прецедент відпущення на волю політв'язнів так швидко. Система забоялась.

Одночасно стає зрозуміло, що загальний градус настроїв суспільства стає щодня вищим, і навіть найменша дрібниця зараз може стати причниною сильного вибуху народного гніву. Відбутись це може в будь-який момент.

І наостанок.

Попереду у мене ще судові тяганини. Сподіваюсь на вашу підтримку. І варто враховувати, що запобіжну міру можуть змінити в будь-який момент. Тому не розслаблємось. Боремось далі.

Крім цього суду ще є чим займатись.

Ми їм ще покажемо хунту.