Яна Зінкевич – Геннадію Москалю: «Перш, ніж п@здіти, перевіряти треба!»
На фронті, мабуть, немає бійця, який не знав би ім`я Яни Зінкевич. Ця двадцятилітня дівчинка по рівню мужності і жертовності дасть фору сотні чоловіків. У дев`ятнадцять Яна стала командиром батальйону Госпітальєрів, який сама ж і створила. Зараз вона – керівник медичної служби ДУК ПС, має не одну нагороду і більше сотні особисто врятованих життів. І це – не рахуючи роботи бійців її підрозділу. Поранені, упізнання загиблих, організація похорон – все це лягає на худенькі дівочі плечі Яни.
А сьогодні наш начмед матюкається. Голосно. На всю країну. Причиною Яниного обурення є повідомлення пана Москаля на сайті Ужгород.нет.уа.
Г.Москаль відрізняється рівнем упередженості стосовно ПС навіть на тлі нашої центральної влади. Цей пан неодноразово робив поспішні і провокативні заяви: то про судимості членів ПС, то про їх рівень освіти, то про належність до когорти «бандитів». Розвінчання у пресі (навіть у центральній) неадекватних висловлювань ново-староспеченого губернатора Закарпаття до спростувань своїх заяв пана Москаля не спонукало.
Але сьогодні пан губернатор перейшов усіляку межу: він намагається спаплюжити імена тих, хто не встане з труни і у пику не плюне за наклеп. Пан Москаль заявляє, що ДТП на Дніпропетровщині сталось з вини бійців ДУК. Однак, на фото з місця події добре видно, що нашому Т-4 авто ЗСУ врізалось у бік. З чого пан Москаль зробив такі висновки, буцімто винні ДУКівці?
Далі. З місця події забрали обвуглене тіло нашого загиблого товариша. Звідки пан Москаль взяв відомості про алкогольне сп`яніння? З результатів якої експертизи? Чи не тієї – експертизи ДНК, – яку ще місяць будуть робити? Чи вельможний пан намагається спробувати себе в ролі Ванги і наперед передбачає результат?
Так само губернатор «вангує», що загиблого буде поховано як невідомого. Правда, дієслово чомусь вживає у минулому часі. Дивні ці провидці! Нашого побратима ще не поховали. І ми потурбуємось, аби він пішов у останню путь під власним іменем, - бо тепер йому вже нічого боятись «москалячого» правосуддя, згідно з яким «лані» і «йовбаки» – недоторкані, а ненависні владі правосєки – в бігах.
Можна зрозуміти роздратування колишнього очільника Закарпатської міліції тими, хто намагався зруйнувати вибудовані ним ще на початку 2000-х контрабандні схеми. Можна зрозуміти навіть переслідування сімей учасників Мукачівських подій. Тиск на рідних і близьких – старий ментовський прийом, цілком притаманний Москалю – вовк линяє, та шкуру не міняє.
Але спаплюження загиблих – це вибило з рівноваги навіть холоднокровну і витриману Яну Зінкевич. А вона бачила за цей рік не одну тисячу страшних смертей. І дівчина-герой матюкається на своїй сторінці у Фейсбуці:
