Піски після виходу добровольців: від облоги Донецька до оборони «м’ясом»
Вивід ДУК ПС із селища Піски змінив не лише баланс сил під Донецьком, але й повністю віддав вогневу ініціативу у руки сепаратистів та терористичних військ Російської Федерації.
У вересні 2014 року, коли добровольці Правого Сектора закріпились на південно-східних околицях Пісків, вогнева ініціатива перейшла до українських вояків. Тандем тяжкої зброї ЗСУ та ініціативних коректувальників ДУК домінував на полі бою на протязі світлого часу доби (бойовики ДНР посилювали обстріли і намагались перехопити ініціативу лише вночі).
Цілком протилежна ситуація спостерігається у Пісках в останні кілька діб. За умов відводу з передової артилерійських калібрів вище 100 мм, командування ЗСУ буквально дотримується умов «Другого Мінського меморандуму». Хоча він є всього лише домовленістю про наміри без будь-яких зобов’язань, тим більш не підписаних жодними високими офіційними особами!
Але на практиці, це означає, що в українських солдат на передовій залишились в основному 5,45 та 7,62 мм магазини до автоматів «Калашнікова». А командири виставляють строковиків на вогневу дистанцію в 200 м. Що за сучасних умов перестрілки навіть легкою стрілецькою зброєю неминуче призводить до регулярних втрат.
Між тим добровольцям ПС у районі Пісків вдалося лише тяжкою піхотною зброєю (АГС, СПГ, ПТКР) успішно тримати ворога на дистанції 3 000 м. Що вже казати про можливості добровольчого підрозділу з артилерією (100 мм «Рапіри» та 82 і 120 мм міномети), які були до «Мінських домовленостей»!
Восени 2014-го українські вояки з Пісків тримали Донецьк під облогою, а село Жаб’яче під вогневим контролем. Після відводу добровольців бойовики ДНР відразу закріпились у Жаб’чому, куди під час повноцінної облоги заходили лише ДРГ сепаратистів максимум до 20 чоловік.
Прямі наслідки надретельного виконання «Мінського меморандуму» виявилися абсолютно негативними для українських військ. Терористам та регулярній армії РФ за кілька діб вдалося зняти облогу Донецька та перевести самих українців у стан облоги.
Солдати ЗСУ, які зараз знаходяться на колишніх позиціях Правого Сектора, відверто признаються, як їх офіцери забороняють відкривати вогонь навіть у відповідь: «Там, біля позицій сепаратистів, знаходяться спостерігачі ОБСЄ – стріляти не можна!»
А щоб у строковиків не виникало навіть думки про активні бойові дії, солдатам часто залишають лише по 4 магазини (яких вистачить максимум на 15 хв. бою середньої інтенсивності). Коли останні вояки ДУК виїздили з Пісків, армійці буквально плакали від відчаю та просили залишити «хоча б пачку набоїв до «калаша» .
В останні дні сепаратисти вже ведуть посилений вогонь з Жаб’ячого, яке по виходу ПС було «нейтральною зоною» (яку добровольці не раз просили взяти!) У свою чергу солдати ЗСУ без досвідчених коректувальників ДУК не можуть вести ефективний вогонь у відповідь. Рівень підготовки солдатів, які прийшли на заміну, вкрай низький. Вони часто завдають удару по своїх. Що вже казати про такі деталі, як відрізнити обстріл автоматичного міномету «Васильок» від АГС. На позиціях, де у добровольців місяцями не було жодних втрат, поступово з’являється все більше 300-х та 200-х армійців, про які звичайно не повідомляє офіційна хроніка.
Між тим добровольці Правого Сектора готові не просто повернутись на залишені позиції, а вести наступ на нових ділянках фронту. Єдине чого не звик робити ДУК – це завалювати «гарматним м’ясом» наперед здані «генералами» і політиками позиції, як це було у «прикордонному котлі», Іловайську, Дебальцевому…
