На мінному полі українського права
Боти – явище огидне. Але часом потрібне. Приглядаючись до коментарів ботів у своїх публікаціях, можна робити висновки, куди дме вітер у головах тих, хто оплачує «ратний труд» інтернет-підспівувачів, інтернет-підгавкувачів. Останнім часом «вітер» набув цілком визначеного напрямку, по якому й будуть іти головні інформаційні удари по ДУКу. Нас настійно закликають «увійти у правове поле», «діяти у правовому полі». Давайте розбиратись.
Україна в сенсі права сьогодні існує у кількох вимірах, у кількох правових полях. Перше поле я би назвала «полем для плебсу», та – шкода, бо й сама я і всі мої близькі існуємо в цьому полі. Це, здебільшого, поле безправ`я. Шукати законності настільки неможливо, що ми всіляко уникаємо навіть самих ситуацій зіткнення з «законом», уникаємо шляхом домовленостей, знайомств, утрясання будь-яким чином конфліктних ситуацій, аби лишень не зіштовхуватись з «правовою машиною», що начебто й покликана обстоювати наші права, а насправді «блюде» свої інтереси. Ні для кого не секрет прейскурант для отримання посади у структурах цієї машини. І не дивина – намагання «відбити» вкладені кошти. Сутички з законом у правовому полі для плебсу закінчуються пошуком як, кому і скільки дати на «лапу», аби вирішити питання. При чому, законність рішення внаслідок цього давання нікого не обходить. Величезний подив – пошук прямого й чесного шляху. Тут два варіанти: або замучишся по кабінетах ходити, або виходиш таки, якщо хтось вирішить, що з тобою краще не зв’язуватись. Ось невеличкий приклад. Дружина нашого бійця три тижні оббивала пороги відділку міліції, аби зареєструвати заяву про крадіжку в неї майна. Нарешті терпець урвався, й вона пригрозила залучити до справи чоловіка – бійця ДУКу. Після оприлюднення місця служби чоловіка, справа вирішилась за двадцять хвилин. Це – ілюстрація одного правового поля.
Друге правове поле існує для самих правоохоронців. Воно характеризується збільшенням свобод, відсутністю відповідальності перед законом, більшою кількістю способів і методів «зам’яти справу», ширшим колом «потрібних людей». Таким чином, ця чималенька когорта потрапляє у своє власне специфічне правове поле. Прикладами можуть слугувати численні випадки убивств, ґвалтувань, наїздів, катувань з боку працівників правоохоронних органів, які не потягли за собою адекватних законних покарань. Те ж саме стосується родин, кумів, сватів і братів правоохоронців.
Третє правове поле – це правова територія патриціїв. Тут діють зовсім інші закони. Та й не дивно для людей, які свої імперії збудували на обмані,крові й грабунку. Тут – закон не писаний, а людське життя має цілком визначену ціну. У гривнях. Це – третє правове поле. Без лапок – правове. Легітимності цьому полю надає терпіння, з яким люди приймають таку модель існування. А вибір патриціїв у владу (хоча я ніколи не зрозумію, навіщо бізнесмену-олігарху масштабу Петра Порошенка влада?) тільки утверджує суспільну легітимацію.
Є ще й четверте правове поле – так звані «понятія», але тут я не сильна, тому просто констатую факт його існування.
Мабуть, якщо гарно структуризувати суспільство, можна й ще кілька полів виділити. Та всі ці пошуки зведуться, зрештою, до простої констатації: правового поля, де всі суб`єкти рівні перед законом, в Україні не існує.
У зв`язку з цим, у мене питання: у якому із існуючих правових полів має діяти ДУК ПС? У якому має легалізуватись?
