Війна і мораль
Не вірте тому, хто скаже, що війна і мораль – поняття несумісні. Це неправда. Більше того, у війні якраз і виграє у кінцевому підсумку той, у кого є моральні принципи.
Багато прикрості у зв`язку з цим принесли ДУК-інфо коментарі останніх подій навколо Добровольчого Корпусу на сайті Міністерства Оборони. Кількість неправдивих сентенцій і перекручених фактів навела на думку, що численні прикрі поразки цієї війни – річ закономірна у сенсі моралі. Не можна брехати й шахраювати – й сподіватись, що Господь буде на твоїй стороні.
Правда – єдина зброя і у війні інформаційній. Тут бути моральним, чесним – така ж сама запорука перемоги, як і у бою на фронті. Якщо ми хочемо зібрати врожай перемоги – то повинні добре фільтрувати те зерно, яке сіємо в інформаційному просторі. І треба вміти визначитись: як і проти кого ми ведемо війну.
До недавнього часу ДУК-інфо вважав, що ми, разом із іншими українськими ЗМІ, ведемо війну проти російсько-терористичної пропаганди. Причому, якщо «днр-лнрівська» інформполітика більше викликала вибухи реготу й бажання тролити, то російська примушувала добре поламати голову. Адже строкатість лукавства і брехні рашистських ЗМІ передбачити людям не на стільки ж лукавим і брехливим просто нереально. Тут противагою може бути тільки правда – спокійна, врівноважена, впевнена в собі правда. Саме та, що, як світло, не бореться з пітьмою, а просто витісняє її. Ми ставили собі за мету розповідати людям правду про ДУК. Про бійців і командирів, про успішні операції і промахи, про проблеми росту і досягнення.
Яким же було наше здивування, коли проти нас розпочалась інформаційна війна не з сепаратистських чи російських ресурсів! А з наших – українських, рівня сайту МО, коментарів 112-му каналу очільників МО. Ми навіть трохи розгубились. Хотілось гукнути: «Гей, люди! Ви чого? Хіба у нас не один ворог, що потроху все відгризає і відгризає шматки нашої спільної землі?»
Ми відповіли: прокоментували заяви, виклали відео (не все, його ще лишилось не на одну пряму розмову), виклали факти. І почали спостерігати, де, з якого флангу нам чекати наступного удару від своїх (?)
Чекати довелось не довго. Брудна кампанія, розпочата у соцмережах паном О. Данилюком проти наших Госпітальєрів, вразила своїм брехливим цинізмом. Внаслідок цієї злобної інформаційної атаки ми втратили частину волонтерів. Голодними Госпітальєри сидіти, звичайно, не будуть. Але брак потрібних медпрепаратів і приладів найперше позначиться на поранених. А це не тільки бійці ДУКу та інші добровольці, але й військові ЗСУ, яких вже сотні порятували наші медики. Кому стало легше? Здивували ті ЗМІ, що поширили цинічну брехню, навіть не поцікавившись персоналіями, не поставивши нам жодних питань. І у білий список потрапили ті, хто все-таки хотів розібратись.
Наступна хвиля: ДУК поза законом, - пройшла менш дошкульно. Може, тому що вже у найзабитішому ватою розумі ворушиться сумнів в українській законності як такій. Найтупіший розуміє, що наші закони кланово-олігархічна система створила, аби убезпечити своє існування. Скажете – ні? Тоді проаналізуйте можливість імпічменту.
Тепер маємо нову хвилю. Боти високого рівня «аналізують» участь ДУКу у боях, позиції, які займав і займає ДУК на фронті у співставленні із ЗСУ. Дожили! Можемо себе поздоровити, - нас вже рівняють із махіною Збройних Сил. У когось вистачає совісті співставляти батальйони народного ополчення, які створювались з добровольців, забезпечувались волонтерами й здобували свою зброю в бою з ворогом, з державною структурою, що існувала і існує на кошти платників податків, забезпечується державою, має колосальний (хоч і неповороткий) механізм постачання і всю наявну в країні зброю у своєму розпорядженні. А нічого, що саме таке співставлення є аморальним? Як аморальним є ви рахунок здобутків на фронті кількістю загиблих бійців.
ДУК-інфо приймає бій. Дарма, наші діди й прадіди в УПА також воювали на два фронти, - не первина. Ось тільки нас дуже турбує майбутнє країни, у якій розпочато війну між Міністерством, що має забезпечувати мир, і добровольцями, які за цей мир жертвують своїми життями, між владою країни, яку захищають грудьми ті ж таки добровольці, проти яких спрямовані інформаційні атаки. І ще нас турбує, що, на рівні з ворожими ЗМІ, українські підконтрольні ресурси застосовують у цій війні ту ж саму аморальну зброю, що і наші супротивники. Як це пояснити, ми не знаємо.
