Віче…
Як тільки почули звістку про те, що Правий сектор збирає Віче на 21 липня, в нас не було роздумів, їхати чи не їхати. Безперечно, їдемо. Чому? Бо вже з досвіду роботи знаємо, як веде свою діяльність ПС.
Знаємо, що завжди зі спірних питань представники ПС вели перемовини із офіційними силовими структурами, часто знаходили порозуміння і певні питання вирішувалися. Коли не знаходили компроміс, вже тоді виходили із розголосом інформації, саме такі моменти в нас прийнято називати «розхитування човна», «картинка для Кремля», «виконання плану путіна». Дивним чином порозуміння часто знаходилося саме тоді, коли потребувалася допомога ПС в координації дій в зоні АТО, і не просто в зоні АТО, а в гарячих точках, де й були представлені невеликими підрозділами сили ПС. Так, порівняно із всіма силами ЗСУ, МВД та СБУ їх не просто мало, їх всього декілька відсотків на всю лінію фронту.
Але ці декілька відсотків в гарячих точках стають однією рушійною силою. Зі свідчень бійця батальону «Січ», коли були атаки на Піски, правосєки миттю збиралися в потрібному місці і захищали фланг, він їх навіть із тарганами порівняв, що лізли з усіх щілин, але при цьому в голосі звучало стільки поваги і одночасно жалю, що вони б так з побратимами не змогли, бо за наказами свого командування знаходилися досить далеко одне від одного. З розмов із бійцями ЗСУ ми дізнаємося, що дають наказ не відповідати («Спостерігаємо!») і тоді вони звертаються до тих, у кого в пріоритеті не наказ з штабу АТО, а саме доцільність збереження життя. Саме до правосєків, і жодного разу не отримали відмови. Можна серечатися до хрипоти щодо порушення умов перемир’я і відповіді на атаки ворога, але в ПС цінують життя кожного бійця, бо воно - найбільша цінність.
"Правий сектор" - не янголи, вони такі самі звичайні люди, що живуть поряд з вами і яким небайдужа доля нашої країни. Вони так само люблять дітей, розчаровуються в людях, припускаються помилок, але як тільки треба стати пліч-о-пліч і не допустити ворога на свою землю, вони безстрашно боронять нас. Резонанс кожного кроку пов’язаний із тим, що ми вже понад рік спостерігаємо феномен Добровольчого Українського Корпусу.
Пам’ятаю минулорічні розмови з хлопцями з ПС на їх базі, куди вони увійдуть, чи то буде ЗСУ, чи то МВД, чи то СБУ. І відверто було чути, що перевагу надають саме СБУ, вони вже тоді співпрацювали і виловлювали сепаратистів, передавали розвіддані. А потім був Іловайськ, і повний поворот думок на 180 градусів. Коли ми завели розмову, куди ж ви підете хлопці, то відповідь була однозначна: вони не довіряють командуванню АТО, на питання «Що завадить командуванню завести нас повним складом в такий самий іловайськ, червонопартизанськ чи ізваріно?» я відверто не знайшла відповіді, як і немає її в мене навіть рік по тому.
Після певних пропозицій влади щодо легалізації ДУК з’явилося світло в кінці тунеля, але на сьогодні зберігаються непорозуміння із владою щодо того, як саме буде функціонувати ця структура, під чиїм командуванням, постійно про це йдуть переговори та консультації, поки що це робочий процес, можна сказати «проект».
Представниками для перемовин виступають і бійці ДУКу, і політичного крила ПС, тому я вважаю їх єдиним організмом. Дивно чути і читати, що їх потрібно розділяти і що вчора відбулося віче саме політичної частини ПС. Чи та сама політична частина не брала участі у ДУКу? Чи можливо вони понабирають зараз хабарів і зречуться бійців? Чому розділяти? Коли самі хлопці з ДУКу беруть участь у віче і почесно відкривають його своєю ходою? Протягом віче ведуть себе, як справжні бійці, які так само дисципліновано шикуються і залишають захід після закінчення. Жодної провокації, жодного невдоволення «что мы тут делаем? Чё мы тут за них стоим?» не було. Для цих хлопців повага до смертей Небесної сотні і загиблих бійців не пустий звук.
Відразу після оголошення Віче Дмитром Ярошем в віртуальному просторі почалися невдоволені хвилі і розповіді очевидців про те, що їх там максимум батальон, що на фронті їх до сотні, хто вони такі, щоб розхитувати ситуацію зсередини, партія за якою стоїть до 2% голосів, чого Ярош не робив запити, чого не сидить у Раді, чого хлопці з Мукачево влаштували розборки і тепер не здаються... За цією загальною істерією чітко читався посил, що бояться саме силового сценарію розвитку подій під час Віче. Настільки всі звикли, що коли ПС в центрі подій, то без коктейлю справи не буде. Буде! І ПС вчаться діяти у відповідності до законів України, не завжди успішно, через помилки, але вчаться. І скільки ж було жовчі після того, як зрозуміли, що ПС таки втримався у рамках мирного заходу. Почалися цілі петиції чому вони не підтримують ПС, знову через слово «картинка для Кремля», «розхитування човна», «торгівля франшизою ПС», насмішки і через це проглядує полегшення, що не зміюють Президента, що не дають залпи з гранатометів по ВР, що не стрибають з димовими шашками чи гранатами.
На Віче прийшли люди, що беруть інформацію напряму з сайту http://sectorpravdy.com, і знали, що Ярош за день до Віче дав коментар стосовно його мирного характеру. Атмосфера на заході була тепла, були зустрічі із друзями з різних міст і різних волонтерських організацій, було відчуття єдності і душевності. За ці приємні моменти вдячна правосєкам. Ми вас любимо!!!
