Питання «Сектора правди»:

Друже Провідник, у медійному просторі жваво обговорюється критика Посла США в Україні Джефрі Пайєта на адресу починань уряду в галузі інформаційної політики. Цитуємо:

"У психології існує явище, яке називається дзеркальним відображенням, під час якого ви наслідуєте звичку відображати поведінку вашого опонента. І це, на мою думку, є одним із ризиків для України. Це величезна помилка для української влади, для українського народу, створити "фабрику тролів" як у Санкт-Петербурзі, просуваючи контрпропаганду в соціальних медіа. Це величезна помилка, щоб створити "Міністерство правди", яке намагається створити альтернативні історії. Це не спосіб перемогти цю інформаційну війну".

Оскільки ми створюємо новий Рух, нам важлива Ваша позиція стосовно базових засад інформаційної політики.

- Ну, зараз вже точно скажуть, що нас фінансує Госдеп! Але мушу погодитись з Послом. Я від самого початку був проти створення Міністерства інформаційної політики («Мінтеця» - ред.), про що неодноразово говорив у інтерв`ю, писав у коментарях. Навіщо створювати і фінансувати фабрику «тролів» і «порохоботів»? Щоб тролі розказували росіянам, як у них все погано, а порохоботи створювали в уяві українців «потьомкінські дєрєвні», лакуючи теперішню невеселу дійсність і недолугі дії та починання нашої влади? Не вважаю такі капіталовкладення доцільними, бо вони є – давайте говорити відверто – інвестиціями у брехню. Якщо називати речі своїми іменами, то у нас пропонується застосовувати для продажу народу владних проектів (реформ, наприклад, чи поправок до Конституції) ті ж самі технології, що й у Інтернет - маркетингу. Бездумне використання популярних Інтернет - технологій, які дають короткочасний ефект, може виправдовувати себе, коли мова йде про продаж товарів і послуг. Але держава – це не магазин, а ідеологія нації – не товар. Державна інформаційна політика вимагає стратегічного підходу, наукового обґрунтування та залучення професіоналів високого рівня, а не бариг.

Завдання, які мають стояти перед державною інформаційною машиною (як би я їх поставив), поділяються на дві категорії – стратегічні і технологічні. Основним стратегічним завданням вважаю об’єднання суспільства навколо створення в інформпросторі моделі національної держави – УССД. Потужної як в інтелектуальному, економічному, так і у військовому плані.

Останнім часом тривожить (я це вже говорив у інтерв’ю) значне розшарування суспільства – такий собі сепаратизм на світоглядному рівні. Утворення течій, груп, спільнот з різним поглядом на майбутнє, на устрій, на мораль. Не скажу, що потрібно всіх загнати в одну модель. Але не виходить на одній ділянці будувати дім, якщо не домовитись спочатку, що ми будуємо. Отут ключову об’єднуючу роль і може зіграти інформаційний ресурс країни. Спочатку стати майданчиком для обговорення ідей, а потім потужним ретранслятором їх в маси.

У категорії технологічній у нас зараз великі проблеми. На поширення в мережі вигаданих історій про Україну та її владу витрачено чималі кошти платників податків. Хіба у нас немає правдивої інформації, котру необхідно доносити до широкого кола громадян та міжнародної спільноти? Хіба у нас вирішені проблеми трансляції ворожих ЗМІ на прикордонних (і не лише) територіях? Чи ми маємо хоч якусь концепцію інформаційної роботи із населенням окупованих та звільнених територій? Коли війна закінчиться перемогою і Україна повернеться до Криму та на Донбас, із чим ми зайдемо до тих людей?

От над цим і потрібно працювати. І ці завдання аж ніяк не вирішать ні «тролі», що кричатимуть ворогам «сам дурак!», ні свої боти, які транслюватимуть в інформпростір полаковану картинку нашої реальності, аби люди менше обурювались а закордонні партнери давали транші.

Мушу нагадати із нашого недалекого минулого, що гра у криве дзеркало під назвою «антимайдан» та проведення інших «альтернативних» майданівським ініціативам заходів не врятувала Януковича від ганебної втечі та втрати влади. Тому останнє, що я б робив, - це наслідував би Росію у її інформполітиці і технологіях. Мати у себе в країні одурманене населення не входить в плани націоналістів.

23-го січня відбувся благодійний турнір із міні-футболу пам’яті героя України Дмитра Колеснікова, бійця 1-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону ДУК. Вшанувати пам’ять героя приїхали із Золочева, Стрия, Прилісного та Червонограда.

За півгодини до початку місцеві ультрас влаштували марш із димовими шашками по дорозі до спорткомплексу “Олімп” та скандували “Слава воїнам АТО!” Захід відкрили хвилиною мовчання. Також присутні заспівали гімн України. Від імені рідних Дмитра Колеснікова виступив його дідусь. Він побажав усім присутнім здоров’я, злагоди та миру та подякував за організацію благодійного заходу.

Батьки Дмитра подали пакет документів для отримання статусу родини загиблого. Чекаємо на результати.

Питання до Провідника протягом кількох днів приймалися на форумі Сектора Правди.

densb82: Залишений Вами "Правий Сектор" позиціонує себе як єдиний революційний рух в Україні. Я і багато людей це розуміє як те, що коли народ знову схоче високо підняти свою голову, то ця сила, як і раніше, буде в авангарді такого дійства. Дайте будь ласка відповідь як позиціонуєте себе особисто Ви в цьому плані?

Дмитро Ярош: Те, що держава Україна потребує революційних перетворень, я не маю сумніву. І я вважаю, що Правий Сектор з часів Майданує найкращим, що створили укра'нці. Але для революційних перетворень нам потрібна ширша кадрова база. І нам потрібно залучати патріотів з різних середовищ. Я переконаний, що військовики, які пройшли фронт, не будуть брати участь у вузьконаправленому рухові, а національний рух стане консолідуючим і в майбутньому візьме на себе функції революційної організацї. Але в умовах війни ми не можемо допустити дестабілізації в тилу. Саме тому підрозділи УДА мають чітко вивірені функціональні обов'язки, зрозумілі і для влади і для військових. Відповідно в революції можуть брати участь всі люди, об'єднані ідеєю української нації. Але при цьому важливо уникнути прямої агресії з боку Росії.

У Києві не відчувається війни. Все працює, люди поспішають у справах, навіть бігборди, які ще недавно зупиняли погляд кольорами камуфляжу, зараз сповіщають про концерти «Скорпів» і Еніо Моріконе. Але це тільки на перший погляд. Ми знаємо, що ось тут, зовсім поряд працюють мурашки-волонтери, плетуться маскувальні сітки. Нам розповідали історії, коли навіть працівники міністерств повертались вечорами на роботу, аби допомогти вирішити якісь проблеми сім’ї учасника АТО. Сьогодні цей, інший – суворіший і водночас набагато сердечніший і людяніший Київ – згадує своїх героїв – останніх захисників Донецького аеропорту.

242 Доби героїчної оборони ДАПу надихнули працівників Національного музею історії України у Другій світовій війні на створення виставки «Аеропорт… Пекельна смуга». Експозиція розповідає про долі 53 Кіборгів, які брали участь у боях упродовж усіх 242 днів і ночей.

18 січня, в Рівному презентували Національний Рух Дмитра Яроша на Рівненщині. Перед журналістами та активістами виступили координатор руху на Рівненщині Роман Коваль, його заступник Олександр Могутов та командир резервного батальйону №10 Української Добровольчої Армії друг «Тихий», Володимир Андрушечко, учасник бойових дій на Сході. Рішення про створення руху було прийняте у п'ятницю на нараді ініціаторів руху.

Щодо подальшої діяльності Роман Коваль зазначив: “Тут на місцях ми продовжуємо свою діяльність, але наголошуємо, тільки не в силовому варіанті. Ми будемо робити все для того щоб не дати можливості розхитати ситуацію в Україні, а такі преценденти вже є». Він наголосив, що до руху запрошують долучатися працівників Служби Безпеки, Прокуратури, ЗСУ, адвокатів, менеджерів, економістів, інтелектуалів, які підтримують ідеологію націоналізму.

У Тернополі пройшла дванадцята церемонія нагородження орденом Народний Герой України. Українці понад місяць приймали участь у відкритому обговоренні кандидатур, серед яких – військові, журналісти, добровольці, медики, волонтери, священики. Нагороди отримали 13 осіб. Четверо – родом з Тернопільщини: Валерій Чоботар «Гатило», капелан о.Гуня, двоє посмертно: Андрій Юркевич «Грізлі» і Іван Вітишин.

У Слов'янську відбулася зустріч громадських активістів міста. Після проведення зборів, ініційованих представниками Донецького штабу Дмитра Яроша, громадські організації та активісти зібралися вдруге для обговорення подальшої спільної діяльності. На зустрічі були обговорені питання, які стосуються роботи громадської платформи. Участь у зборах прийняли 14 організацій, було обрано голову та секретаря. Також громадою був написаний лист до мера, в якому всі присутні висловили прохання надати приміщення, в якому двічі на тиждень будуть відбуватися збори громадської платформи.

- Яке свято?! В країні війна! – Вигук, притаманний різдвяним святам 2016 новонародженого року.

І справді, трохи совість мучить святкувати, тим більше, знаючи не з телевізора, як воно там зараз - в окопах. Тому команда Дмитра Яроша вирішила зустріти старий Новий Рік по-своєму: З усіх куточків України на базу 5ОБату Української Добровольчої Армії з’їхались представники команд, що вийшли з ПС слідом за Провідником, ветерани бойових підрозділів, командири діючих батальйонів.

Зустріч-нараду відкрив Дмитро Ярош

Дуже важлива інформація для бійців - скоро починається реєстрація на ЗНО, якщо ви бажаєте в майбутньому вступати до ВУЗів, обов'язково потрібно пройти тести, тим, хто давно закінчив школу або не проходив.

Ми маємо будувати майбутнє нашої України та готувати кадри, які замінять прогнившу систему. Освіта - дуже важливий крок, будь ласка, не забувайте про це.

Незважаючи на те, що доступ до «Сектору Правди» на території російської федерації давно обмежено, виявляється, що деякі громадяни цієї країни цілими відділами, не знімаючи погонів, пасуться на нашому ресурсі. І, дякуючи нашим постійним шанувальникам із прокуратури РФ, «Сектор Правди» отримав чергову відзнаку. Нас визнали. Нас офіційно визнали екстремістами та внесли до федерального переліку екстремістських матеріалів за номером 3229. При чому не на рівні окремої публікації (як можна побачити на скріншоті), а одразу цілий сайт.

Враховуючи просто епічну адресу суду, який приймав дане рішення – Новий Уренгой, Ямало-Ненецького автономного округу – мусимо визнати, що діяльність одного з наших конспіративних корпунктів на території РФ розкрито.

Так-так – осередки «Сектору Правди» працюють безпосередньо «в полях», тобто «в тундрах» серед бойових бурятів, ямальських оленеводів та південносахалінських виловлювачів лосося, поширюючи в їх середовищі бандерівську пропаганду та візитки Яроша.

Ви не читаєте «Сектор Правди»? Тоді ми йдемо до вас.