Мілашні листи військовим або Як гонять діти

Наскільки круте покоління зараз підростає в школах України! Початкові, середні класи – просто бомба! Скільки у них здорового патріотизму, свідомості і відчуття історичної справедливості! Це стає зрозумілим, коли сидиш на військовій базі і перечитуєш дитячі листи, адресовані добровольцям. Щиро, прямолінійно, безпосередньо до «безобразія»)) І пишуть вони не по шаблону, не під диктовку, не «як годиться», а так, як ДУМАЮТЬ насправді! Щоб не пустословити, ось вам уривки учнівських листів київської школи №31:

Влад, 5-А клас: Я б хотів, щоб ви виграли цих клятих росіян і ще я хочу, щоб ви і ми і всі українці виграли цю росію і щоб той путін зрозумів, що наша Україна непереможна!

Не підписано:Я знаю, що ви мужні, хоробрі, сильні. Будь ласка, виграйте цей бій, тому що ви – справжні мужики! Я звісно знаю, що краще вдома з дружиною, з дітьми, з батьками, де все мирно і спокійно, але постарайтесь виграти в Росії.

Не підписано: Росія – це країна, яка нелюдяна. Вони звірі в прямому значенні. Вони багато країн завоювали але нас не зможуть!

Не підписано: Сподіваюсь, ви переможете і розстріляєте таких козлів як путін, губарєв… Я спеціально пишу з маленької букви, бо я скажу як можна м’якше – не поважаю таких «людей».

Ярослав, 5-А клас: Якби не ви, то ми були б вже росіянами…

Марія, 5-А клас: Військові, ми будемо допомагати вам як зможемо. Ви тільки не хвилюйтесь.

Не підписано: Я бажаю, щоб ви захистили Україну і вбили путлєра. Ви – горді українці, ви – сильні українці, а рускі – слабі. Ви – дуже бистрі, а вони – дуже мєдлєні. Ви – кмітливіші, а вони – дуже тупі. Слава Україні!

Іра: Привіт. Війна – це річ жорстока… Це – смерть найкращих друзів. І біль, і крах… Але вдома вас чекають і сім’я, і друзі. А якщо нема нікого, то вдома зачекалась рідна Україна. На вигляд ви злі й нещасні, а всередині – добрі, ніжні і мінливі.

Олесій, 5-А клас: Бажаю добра і злагоди у вашому батальйоні, успіхів над цими російськими військами, но це не їхня вина, то все Путін з його пропагандою.

Не підписано: Пробач, але я не зможу тобі нічого написати, бо я порізав палець, але дякую за те, що ти нас оберігаєш!

Софія, 6 клас: Дякую за те, що захищаєте людей і Донецький аеропорт! Бо без вас люди не могли б прилітати, відлітати, працювати. Дякую всім вам.

Не підписано: Україна понад усе, Янукович х*й сосе. Путін – старий дід. Шоб він здох!...

От так от, друзі))))